Парки Білої Церкви

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

На сьогодні у Білій Церкві налічується 5 парків, 10 скверів, 3 бульвари. На одного жителя Білої Церкви сьогодні припадає лише 0,31 м2 насаджень загального користування, шо звичайно мало, проте норма озеленення з урахуванням усіх видів насаджень залишається високою — 115,6 м2. Для порівняння, у Парижі і Москві ця цифра становить 14 м2, в Лондоні — 12 м2, у Берліні — 10 м2.[1]

Місто оточують лісові масиви урочища Голендерня, «Палієва гора», «Кошик», «Томилівська дача», «Товста», «Добролежівка», які разом з луками прибережної зони річки Рось використовуватися і нині використовуються для ближньої заміської рекреації населення міста.

Дендропарк «Олександрія» — видатна пам'ятка садово-паркового мистецтва України, яка розташована у Білій Церкві, на лівому березі річки Росі, площа 297 га. Заснований наприкінці XVIII ст., як заміська резиденція польських графів Браницьких. Автором генерального проекту парку став відомий французький архітектор-паркобудівник Мюффо. Пізніше у парку працювали відомі майстри садово-паркового мистецтва Д.Ботані, А.Єнц, А.Станге, Р.Чех та інші. На території парку поєднуються природні пейзажі з численними архітектурними спорудами — альтанками, павільйонами, колонадами, містками, фонтанами з романтичними назвами (водоспад Руїни, Турецький будиночок, Китайський місток, Колона смутку, колонада Луна та інші.). В колекції заповідного парку зібрано понад 2130 видів рослинного світу[2].

Загальна площа паркової зони міста становить 4519,77 га.

Історія[ред.ред. код]

Розвиток паркового господарства у XX столітті[ред.ред. код]

Система озеленення в місті була сформована ще в радянські часи. Активна розбудова міста розпочавшись у післявоєнний час тривала до середини 90-х років минулого століття. За цей час м. Біла Церква перетворилася із маленького провінційного містечка в значний промисловий, навчальний і культурний центр. Разом із будівництвом, житла, адміністративних, культурно-освітніх закладів проводилося озеленення територій, значні кошти віділялися на благоустрій та озеленення. Позитивний вплив на якість зеленого будівництва та досить широкий асортимент використовуваних в озелененні рослин мав дендропарк «Олександрія», розсадники якого постачали рослини для потреб міста. У місті функціонувало комунальне підприємство «Зелене господарство», яке не лише вирощували декоратнвні рослини, а й кваліфіковано створювало насадження та доглядало за ними. Домобулівельний комбінат, здаючи житлові будинки з експлуатацію, здійснював їх благоустрій та озеленення. Керівники підприємств та установ вважали своїм обов'язком озеленити територію. Не дивно, що Біла Церква не лише в області, а й в Україні вважалася одним з найбільш ошатних мальовничих міст із високим рівнем озеленення та благоустрою.

Перелік парків[ред.ред. код]

Парки загального користування[ред.ред. код]

Назва Розташування Координати Короткі відомості Зображення
Міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка у центральній частині міста Білої Церкви, на перетині Олександрійського бульвару та вулиці Ярослава Мудрого 49°47′40″ пн. ш. 30°06′43″ сх. д. / 49.79444° пн. ш. 30.11194° сх. д. / 49.79444; 30.11194 З середини XIX — початку XX століття місце майбутнього парку позначена на міських планах під назвою Сквер. Поява Скверу пов'язана з демонтажем Білоцерківського замку графами Браницькими, який на кінець XVIII століття втратив оборонне значення. Тому через близьке розташування до Зимового палацу задля створення культурно-естетичного ландшафту там було висаджено дерева. Згодом після встановлення влади Рад в Білій Церкві на території Скверу було облаштовано Парк культури і відпочинку, названий на честь більшовицького державного діяча Петровського Григорія Івановича.[3] Згодом, зважаючи на причетність Петровського до Голодомору[4], парк перейменовано на честь Тараса Шевченка.[3]. Площа — 6,0 га. Вхід до міського парку культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка
Парк Слави вздовж вулиць Логінова, Ковбасюка та Першотравнева 49°48′08″ пн. ш. 30°07′09″ сх. д. / 49.80222° пн. ш. 30.11917° сх. д. / 49.80222; 30.11917 На території парку до закінчення німецько-радянської війни розташовувались римо-католицьке та лютеранське кладовища. Також біля католицьких поховань стояла каплиця, яку разом з могилами було знесено для закладення меморіального комплексу.[5] Втім місце для Парку слави було обрано не випадково, ще у 1919 році тут було поховано вбитих продармійців, про що звідчить пам'ятник. Площа — 4,0 га. Пам'ятник радянським та чехословацьким воїнам.jpg
Парк Будівельників Вздовж Сквирського шосе 49°49′01″ пн. ш. 30°04′49″ сх. д. / 49.81694° пн. ш. 30.08028° сх. д. / 49.81694; 30.08028 Один з парків у місті Біла Церква. Назву отримав через близькість до «Білоцерківського домобудівельного комбінату».
Парк «Прибрежний» Біла Церква Площа — 15,0 га.
Парк «Дитячий» Біла Церква Площа — 6,0 га.

Загальна площа всіх парків в районі становить близько 31 га.

Сквери і сади загального користування[ред.ред. код]

Назва Розташування Координати Короткі відомості Зображення
Сквер на Торговій площі Торгова площа 49°47′49″ пн. ш. 30°06′56″ сх. д. / 49.79694° пн. ш. 30.11556° сх. д. / 49.79694; 30.11556 Площа — 4,0 га Сквер на Торговій площі
Сквер біля аграрного університету Соборна площа, 8/1 49°47′28″ пн. ш. 30°06′45″ сх. д. / 49.79111° пн. ш. 30.11250° сх. д. / 49.79111; 30.11250 Білоцерківського національного аграрного університету. Загальна площа — 1,0 га. Сквер біля аграрного університету
Сквер біля ПК «Росава» Вулиця Леваневського 49°47′17″ пн. ш. 30°09′20″ сх. д. / 49.78806° пн. ш. 30.15556° сх. д. / 49.78806; 30.15556 Площа — 0,3 га
Сквер «Гетьманський біля школи мистецтв № 1» Олександрійський бульвар 50°26′52″ пн. ш. 30°32′26″ сх. д. / 50.44778° пн. ш. 30.54056° сх. д. / 50.44778; 30.54056 Площа — 1,5 га Сквер «Гетьманський біля школи мистецтв № 1»
Сквер біля БЦ КП ДБК «Будівельник» Сквирське шосе Площа — 0,5 га
Сквер біля кургана пам'яті Біла Церква Площа — 0,2 га
Сквер біля пам'ятника «Літак» Проспект князя Володимира 50°26′25″ пн. ш. 30°31′45″ сх. д. / 50.44028° пн. ш. 30.52917° сх. д. / 50.44028; 30.52917 Площа — 0,3 га Сквр біля пам'ятника «Літак»
Сквер «Піонерський» Площа Перемоги (Біла Церква) 50°26′59″ пн. ш. 30°32′03″ сх. д. / 50.44972° пн. ш. 30.53417° сх. д. / 50.44972; 30.53417 Площа — 0,8 га Сквер «Піонерський»
Сквер біля пам'ятника Петру Запорожцю Площа Петра Запорожця (Біла Церква) 50°25′41″ пн. ш. 30°34′08″ сх. д. / 50.42806° пн. ш. 30.56889° сх. д. / 50.42806; 30.56889 Площа — 0,3 га Сквер біля пам'ятника Петру Запорожцю
Сквер «Інститутський» у дворі аграрного університету Соборна площа, 8/1 49°47′28″ пн. ш. 30°06′45″ сх. д. / 49.79111° пн. ш. 30.11250° сх. д. / 49.79111; 30.11250 Білоцерківського національного аграрного університету. Загальна площа — 0,5 га. Сквер «Інститутський» у дворі аграрного університету
Сад «Клінічний» Біла Церква Площа — 1,2 га
Сад «Госпітальний» Біла Церква Площа — 0,6 га

Загальна площа міських сверів та садів — 11,2 га.

Бульвари[ред.ред. код]

Назва Розташування Координати Короткі відомості Зображення
Олександрійський бульвар починається від Сквирського шосе на заході. Простягається на 4,1 км на південний схід до Соборної площі (проспект Князя Володимира). З бульваром перехрещуються велика кількість вулиць, як головних, так і другорядних. По бульвару розташовуються 2 площі — Соборна та Петра Запорожця. 49°48′36″ пн. ш. 30°05′36″ сх. д. / 49.81000° пн. ш. 30.09333° сх. д. / 49.81000; 30.09333 Площа — 15,0 га 120px
Бульвар Михайла Грушевського бере свій початок з вулиці Івана Кожедуба і закінчується виходом до вулиці Ярослава Мудрого, знаходиться у центральній частині міста. 49°47′58″ пн. ш. 30°07′47″ сх. д. / 49.79944° пн. ш. 30.12972° сх. д. / 49.79944; 30.12972 Площа — 6,0 га
Бульвар Княгині Ольги знаходиться на масиві Леваневського. Фактично є межею між 3-ім та 4-им мікрорайонами. На бульварі є храм-пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам присвячений Георгію Побідоносцю та пошкоджений вандалами пам'ятний камінь про закладення цього пам'ятника. Площа — 1,8 га Комсомольський бульвар

Загальна площа міських бульварів становить 22,8 га.

Зелені насадження обмеженого користування[ред.ред. код]

Назва Розташування Координати Короткі відомості Зображення
Міжквартальні та міжбудинкові зелені зони Біла Церква Загальна площа парку — 590,0 га.
Сади приватного сектору Біла Церква Площа — 650,0 га
Зелені зони шкіл, дитячих садків. лікарень, магазинів, кафе тощо Біла Церква Площа — 24,0 га
Зелені зони промислових підприємств Біла Церква Площа — 78,0 га

Території обмеженого користування — 1342 га.

Зелені насадження спеціального користування[ред.ред. код]

Назва Розташування Координати Короткі відомості Зображення
Вуличні придорожні насадження Біла Церква Площа — 140,0 га
Насадження кладовищ Біла Церква Площа — 20,0 га
Колективні сади та городи Біла Церква Площа — 37,0 га
Прибережна захисна р. Рось (50 м) та ставків р. Протока (25 м) на території міста Біла Церква Площа — 600,0 га
Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України Біла Церква 49°48′38″ пн. ш. 30°03′53″ сх. д. / 49.81056° пн. ш. 30.06472° сх. д. / 49.81056; 30.06472 Розташований на північно-західній околиці міста Біла Церква, на висоті 80 — 106 м над рівнем моря. Це найбільший (понад 290 га) архітектурно оформлений ландшафтний парк в Україні[6]. Площа — 295,4 га Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України

Всього зелені насадження спеціального призначення — 998,4 га.

Приміські ліси[ред.ред. код]

Назва Розташування Координати Короткі відомості Зображення
Урочище «Голендерня» землі запасу дендропарку «Олександрія» 49°48′16″ пн. ш. 30°03′21″ сх. д. / 49.80444° пн. ш. 30.05583° сх. д. / 49.80444; 30.05583 Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення, що розміщений на західній околиці Білої Церкви річки Рось. Всього на території урочища «Голендерня» виявлено 70 деревних видів, з 41 роду 23 родин. Два види — хвойні (дерева), 68 видів — листяні (43 — дерева, 21 — кущі, 2 — напівкущі, 1 — кущик, 1 — ліана). Культивари в насадженнях відсутні. Площа — 93,7 га Урочище «Голендерня»
Урочище «Палієва гора» Біла Церква 49°48′16″ пн. ш. 30°03′21″ сх. д. / 49.80444° пн. ш. 30.05583° сх. д. / 49.80444; 30.05583 Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення, що розміщений на південно-західній околиці Білої Церкви, на високому березі річки Рось. Оголошений Постановою Ради Міністрів УРСР № 311 від 22.0.1983. «Палієва гора» розташована у південно-західній частині дендропарку «Олександрія» на лівому березі річки Рось. Ділянка лучного степу займає південний схил крутизною до 45°, в нижній частині схилу — виходи граніту. Перші відомості про флору і рослинність лучно-степового схилу «Палієвої гори» були наведені М. К. Гродзинським, який відзначив велику кількість Adonis vernalis.Площа — 0,77 га[7]. Урочище «Палієва гора»
Урочище «Кошик» Біла Церква Площа — 172,0 га
Урочище «Товста» Біла Церква Площа — 2057,0 га
Урочище «Томилівська дача» Біла Церква Площа — 1854,0 га
Урочище «Добрилежівка шкарівська» Біла Церква Площа — 250,0 га
Урочище «Добрилежичі» Біла Церква Площа — 186,0 га

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ua.glavred.info
  2. Біла Церква. План міста (карти). Серія Міста України / За ред. Г. М. Кошова та ін. ДНВП «Картографія» — К.: ДНВП «Картографія», Перевид. 2001, 2004, 2005, 2007–2012, 2014 рр. — С. 4 к. (1 арк.). — ISBN 978-966-475-167-1.
  3. а б Чернецький Є. Історія Білої Церкви: події, постаті, життя. — Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2012. — С. 106–107.
  4. Мейс Д. Політичні причини голодомору в Україні (1932–1933 рр.) / Джеймс Мейс. // Студії з україністики: зб. наук. праць / [за ред. Р. Радишевського]; НАНУ, Міжнар. школа україністики, Ін-т філології КНУ ім. Т. Шевченка. — Київ, 2004. — Вип. V: До 190-річчя з дня народження Тараса Шевченка. — С. 273–292.
  5. Чернецький Є. Історія Білої Церкви: події, постаті, життя. — Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2012. — С. 400.
  6. Вирський Д. С. Біла Церква // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — с. 273
  7. Парнікоза І., Василюк О., Іноземцева Д., Костюшин В., Мішта А., Некрасова О., Балашов І. Степи Київської області. Сучасний стан та проблеми збереження. Серія: Збережемо українські степи— К.: НЕЦУ, 2009. — 24 с. з іл.