Парк Незалежності (Єрусалим)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Парк Незалежності

Парк Незалежності 2007 року
31°46′38″ пн. ш. 35°13′08″ сх. д. / 31.77746667002777770° пн. ш. 35.218969440027777296° сх. д. / 31.77746667002777770; 35.218969440027777296Координати: 31°46′38″ пн. ш. 35°13′08″ сх. д. / 31.77746667002777770° пн. ш. 35.218969440027777296° сх. д. / 31.77746667002777770; 35.218969440027777296
Тип парк
Країна  Ізраїль
Розташування Єрусалим
Парк Незалежності. Карта розташування: Ізраїль
Парк Незалежності
Парк Незалежності
Парк Незалежності (Ізраїль)
Мапа
CMNS: Парк Незалежності у Вікісховищі

Парк Незалежності (івр. גן העצמאות‎, «Ґан-га-Ацмаут») — муніципальний парк в Єрусалимі, обмежений вулицями Аґрона, Короля Георга, Гіллеля і Менаше Бен Ісраель[1]. Це другий за розмірами парк Єрусалиму[2][3].

Історія[ред. | ред. код]

Парк заснували поверх західної частини цвинтаря Мамілла, головного мусульманського кладовища Єрусалиму, заснованого в сьомому столітті до нашої ери. Там поховано кілька сахабів (послідовників) пророка Мухаммеда, а також багато солдатів Салах ед Діна. Це було найбільше мусульманське кладовище в Палестині. У 1927 році, під час британського мандату, Вища мусульманська рада скасувала освячення цвинтаря і заборонила подальші поховання там. У 1946 році були складені плани створення там штаб-квартири Ліги арабських держав, але вони не були втілені в життя[4].

Після війни 1948 року цвинтар було включено до складу ізраїльського муніципалітету Єрусалиму. За ним ніхто не доглядав, і протягом 1950-х років більшість його території розрили бульдозери з дозволу ізраїльської влади. До 1967 року залишилося менше десяти відсотків нерозритих могил[5][6][7][8].

1964 року мер Єрусалиму Мордехай Іш-Шалом звернувся до каді Яффо і голови шаріатського апеляційного суду з проханням побудувати там парк із частиною кладовища, зберігши його як історичну пам'ятку[9].

Єрусалимський фонд протягом кількох років розміщував у парку скульптури. 1972 року на природному виступі у скелі в центрі парку встановили абстрактну бронзову статую авторства американського скульптора Роберта Енґмана (англ. Robert Engman) «Петля» (англ. Loop; пізніше її перенесли в інший парк). 1983 року скульптура «Тремтіння» (англ. Tremor), мінімалістична скульптура Майкла Ґросса (англ. Michael Gross), лауреата премії Ізраїлю в галузі скульптури 2002 року, розмістили на пагорбі на краю парку[9].

Парк зазнав капітальної реконструкції Єрусалимським фондом у 1996 році. Шломо Аронсон переробив його, створивши хвилястий трав'янистий центральний простір і водні шляхи, які ведуть до басейну Мамілла, стародавнього водоймища, яке, як вважають, забезпечувало частину водопостачання Старого міста[9]. У парку є печера Лева[10]. Єврейські, мусульманські та християнські легенди стверджують, що там поховані останки їхніх єдиновірців, і що лев, створений Богом, був поміщений для охорони мертвих[11]. Єврейська традиція стверджує, що там поховані кістки євреїв, убитих греками держави Селевкідів. Мусульмани — що туди Аллах переніс останки з сусіднього цвинтаря Мамілла в печеру, щоб врятувати їх від пожежі. Християни ж вірять, що в печері зберігаються останки ченців, яких вбили перси в 614 році[11]. Деякі мусульманські могили 13 століття збереглися в нижній частині парку[12].

Парк є одним із районів для гей-круїзу в Єрусалимі та центром ЛҐБТ-діяльності, включаючи щорічний гей-парад[13].

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Independence Park (Gan Ha'atzmaut). gojerusalem.com. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 20 лютого 2022.
  2. Jacobs, Daniel (1999). Jerusalem: The Mini Rough Guide. с. 130. ISBN 9781858285795. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
  3. Rosenthal, Morris (2006). Jerusalem Parks - Gan for Dog Owners. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2022.
  4. https://www.haaretz.com/1.4849004 [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.]The Cemetery has no Sanctity, Haaretz
  5. Asem Khalidi (Spring 2009). The Mamilla Cemetery: A Buried History. Jerusalem Quarterly. 37. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
  6. Henry Cattan (1988). The Palestine question (вид. Illustrated). Taylor & Francis. с. 256. ISBN 9780709948605. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
  7. Journal of Palestine studies, Volume 7, Issues 25-28. Institute for Palestine Studies and Kuwait University. 1978. с. 194. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
  8. Rashid Khalidi (5 липня 2011). Human Dignity in Jerusalem. Jadaliyya. Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 20 лютого 2022.
  9. а б в The Cemetery Has No Sanctity. Haaretz (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2021.
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 20 лютого 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. а б Peled, Ron. 2,000 Years Old Pool, Cemetery, Cave & more... Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 20 лютого 2022.
  12. Fodor's Israel: 8th Edition. 2011. с. 117.
  13. Independence Park. Архів оригіналу за 27 січня 2013.