Парк Перемоги (станція метро, Санкт-Петербург)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

59°51′58″ пн. ш. 30°19′18″ сх. д. / 59.8663611° пн. ш. 30.3218028° сх. д. / 59.8663611; 30.3218028Координати: 59°51′58″ пн. ш. 30°19′18″ сх. д. / 59.8663611° пн. ш. 30.3218028° сх. д. / 59.8663611; 30.3218028

Парк Перемоги
Московсько-Петроградська лінія
Metro SPB Line2 Park Pobedy.jpg
Загальні дані
Тип закритого типу глибокого закладення
Глибина закладення 35 м
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 29 квітня 1961
Архітектор(и) А. К. Андреев (рос.)
Архітектор(и) вестибюлів А. С. Гецкин (рос.), В. П. Шувалова (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) Г. А. Скобенников (рос.)
Виходи до Московьский пр., Басеїна вул., Московський парк Перемоги
Код станції ПП
Московсько-Петроградська лінія
ТЧ-6 «Виборзьке»
Парнас
Проспект Просвіти
Озерки
Оборотний тупик
Удєльна
Піонерська
Чорна річка
Чорна річка
Велика Невка
Мала Невка
Карповка
Оборотний тупик
Петроградська
Горьківська
Велика Невка
Мойка
СЗГ до ФПЛ
Невський проспект
Сінна площа
Фонтанка
СЗГ з КВЛ
Технологічний інститут
СЗГ до КВЛ
Обвідний канал
Фрунзенська
Московські ворота
Електросила
Парк Перемоги
Московська
Оборотний тупик
Зоряна
Купчино
ТЧ-3 «Московське»

Парк Перемоги (рос. Парк Победы) — станція Московсько-Петроградської лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Московська» та «Електросила».

Відкрита 29 квітня 1961 року у складі ділянки «Парк Перемоги» - «Технологічний інститут». Найменування отримала по розташуванню на території однойменного парку.

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — закритого типу глибокого закладення (глибина закладення — 35 м). Похилий хід тристрічковий, починається з південного торця станції.

Вестибюлі та пересадки[ред.ред. код]

Вихід у місто на Московський проспект, Басейну вулицю, до вулиці Перемоги, площі Чернишевського, Московського парку Перемоги, СКК.

Для наземного вестибюля розроблено спеціальний проект — круглий павільйон з прибудованим заскленим кіоском під одним дахом. По всьому периметру над вікнами та дверима було змонтовано довгий козирок, що захищає пасажирів від негоди. На середину 2010-х павільйон змінили, спорудивши великий торговий кіоск.

Колійний розвиток[ред.ред. код]

Станція без колійного розвитку.

Станція «Парк Перемоги» була кінцевою станцією Московсько-Петроградської лінії до 1969 року, за нею знаходився перехресний з'їзд, на середину 2010-х розібраний. Він був єдиним такого типу: тунелі сходилися в один, а потім знову розходилися (> - <).

Оздоблення[ред.ред. код]

Ритмічні ряди дверних прорізів, розташованих уздовж станції, оздоблені закругленими смугами рифленого металу. На стінах укріплені карнизи з візерункового скла, за якими приховані лампи. У торцеві стіни вписані параболічні декоративні арки, що як би підводять перекриття залу і створюють відчуття більшої свободи підземного інтер'єру. Червоні трикутники на підлозі платформи імітують переможні знамена (у нижнього ескалаторного залу є невелика ділянка, де покриття замінено: спочатку планувалося провести заміну всього підлогового покриття, проте малюнок був не дотримано, що викликало протест з боку архітектора і процес ліквідації оригінального покриття було припинено). На глухий торцевій стіні — рік відкриття і назва станції. Спочатку двері були з матового білого скла, проте згодом замінені на звичайні.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]