Парк Планти (Краків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Парк Планти
Planty Park, Old Town, Krakow, Poland.jpg
Парк Планти поміж вул. Францисканською та Вавельським пагорбом
50°03′40″ пн. ш. 19°56′38″ сх. д. / 50.0611° пн. ш. 19.9439° сх. д. / 50.0611; 19.9439
Тип парк
Відкрито 18221830
Площа 21 га
Розташування Краків, Польща
Парк Планти. Карта розташування: Польща
Парк Планти
Парк Планти
Парк Планти (Польща)

CMNS: Парк Планти у Вікісховищі
Алея з лавками під деревами

Парк Планти (пол. Planty) є одним з найбільших міських парків у Кракові, Польща. Він оточує Старе Місто (пол. Stare Miasto), де стояли середньовічні оборонні міські стіни до початку 19-го століття.

Парк внесений до реєстру пам'яток Малопольського воєводства (№A-576 від 13.05.1976[1]).

Парк має площу 21 тис.кв.м і довжиною 4 кілометри. Він складається з ланцюжка з тридцяти невеликих садів, виконаних в різних стилях і прикрашений численними пам'ятниками і фонтанами. Парк утворює мальовничу алею популярну у мешканців Кракова. Влітку, прикрашений водоймами і місцями відпочинку, створює прохолодний і тінистий захов від сусідніх метушливих вулиць[2]

Більшість історичних пам'яток старого Кракова знаходяться всередині поясу парку Планти по Королівській дорозі (пол. Droga Królewska), що перетинає парк від середньовічного передмістя Клепаж, через Флоріанську браму на північному фланзі старих оборонних міських стін[3][4]. Історичний Вавельський замок (пол. Wawel) на Вавельскому пагорбі та меандр набережної Вісли, утворюють південний кордон Плант.

Парк Планти (зелений), Stare Miasto

Історія[ред. | ред. код]

Зелений пояс був створений на місці середньовічних стін між 1822–1830 в рамках міських проектів розвитку концепції міських садів.

Назва Планти (пол. Planty) походить від слова пол. splantowania, тобто зрівняння руїн, тому мешканці Кракова довго вживали назву Плантації (пол. Plantacye)[5].

До початку 19-го століття розширюючись місто почало переростати межі старих оборонних стін. Оборонні стіни приходили в непридатність через відсутність технічного обслуговування після поділів Польщі. В результаті, імператор Австро-Угорщини Франц I  наказав демонтувати старі укріплення. Тим не менш, в 1817 році професору  Ягеллонського університету Феліксу Радванські  вдалося переконати сесію Сенату Республіки Кракова видати закони часткового збереження старих укріплень, а саме, Флоріанських воріт і прилеглого Барбакану, одного з усього лише трьох таких укріплених форпостів, що збереглися в Європі[6].

Планти стали місцем прогулянок, товариських зустрічей, а навіть національних урочистостей. У 1871 р. утворено Комісію Плантаційну, яка зайнялася упорядкованістю парку і стала ним опікуватись. За її ініціативою розпочато прикрашання парку пам'ятниками. У 1919 році перед Collegium Novum Ягелонського Університету посаджено Дуб Свободи. На розі вул. Любич натомість перед II світовою війною стояв меморіальний в'яз посаджений ніби самим Тадеушем Костюшком[7].

Під час II світової війни парк зазнав спустошення — німці прорізали кущі і пограбували «на воєнні металеві цілі» загорожу, яка відділяла алеї для прогулянок від зелені. У повоєнному періоді було обмежено доступ тільки до запобігання подальшої деградації парку. Рішення про відновлення, згідно проекту професора Януша Богдановського, прийнято у 1989 р. Впродовж кільканадцяти років реновації парку відновлено малу архітектуру — стильні лампи, загорожі, лавки; за допомогою кам'яних мурів викладено давній перебіг оборонних стін, а також розміщення башт і міських воріт.

Парк Планти поділено на 8 садів:

  • Вавель — в околицях Вавеля — від вулиці Францисканської до Повіслє
  • Університет — в околицях Ягелонського Університету — від вулиці Францисканської до вулиці Шевської
  • Палац Мистецтва — в околицях Палацу Мистецтва — від вулиці Шевської до вулиці Славковської
  • Флоріанка — навпроти давньої будівлі «Florianki»
  • Барбакан — в околицях Барбакану
  • Дворжець — в околицях Головного Вокзалу
  • Грудек — від вулиці Міколайської до вулиці Сєнної
  • Страдом — в околицях Страдома — від вулиці Сенної до вулиці Страдомскої

Оточення[ред. | ред. код]

Пам’ятні об’єкти поблизу Плант

Пам’ятники та фонтани у Плантах

Пам’ятна дошка 
Скульптура на честь поеми Адама Міцкевича "Гражина" 
Пам’ятник кардиналу Адам Сапіга 
Фонтан поблизу Краківської філармонії 
Пам’ятник жертвам Голодомору в Україні у 1932–1933р
Фігура Богоматері у кінці вул. Ягелонської 
Пам’ятник Миколая Коперника 
Пам’ятник Артура Ґроттґера 
Пам’ятник Шопену 1927р. 
Скульптура на честь трагедії Юліуша Словацького "Лілла Венеда" 
Пам’ятник Тадеушу Рейтану біля вул.Гарбарська 
Пам'ятник Богдана Залевського 
Фонтан поблизу вул. Баштова 
Пам'ятник радянським солдатам біля вул. Прандоти 
Пам'яник польському художнику Яну Матейку біля вул. Баштової 
Пам’ятна дошка Marcina Oracewicza на Барбакані 
Монумент застреленим у 1936 році працівникам Семперіту 
Пам’ятник Флоріана Стражевського 
Пам’ятник Міхала Балуцького 
Меморіал полковника Нарциса Вятра 
Ліхтар мертвих (каплиця святої Гертруди) 

.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Narodowy Instytut Dziedzictwa: Rejestr zabytków nieruchomych — województwo małopolskie
  2. Andrew Beattie, From the Piast Church to the Holy Cross Church Landmark Publishing, page 40.
  3. St. Florian's Church at www.krakow4u.pl
  4. Rick Steves' Europe Through the Back Door 2008, Avalon Publishing, page 539.
  5. Andrzej Kozioł Na krakowskich Plantach, Wydawnictwo WAM, Kraków 2008, s. 49 ISBN 978-83-7505-157-5
  6. Ministry of Foreign Affairs 2002–2009, The Sites on the UNESCO List. Krakow, at Poland.gov.pl
  7. Jan Adamczewski, Mała Encyklopedia Krakowa, str. 328–329

Див. також[ред. | ред. код]