Парк імені Тараса Шевченка (Рівне)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рівненський парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка
Ровно. Парк Шевченко..JPG
50°36′56″ пн. ш. 26°15′32″ сх. д. / 50.61556° пн. ш. 26.25889° сх. д. / 50.61556; 26.25889
Тип парк
Статус парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
Відкрито XVIII ст.
Площа 32 га
Керуюча установа Державне комунальне п-во міського об'єднання парків культури та відпочинку
Рівненський парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка. Карта розташування: Рівненська область
Рівненський парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка
Рівненський парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка
Рівненський парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка (Рівненська область)

Рівненський парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка у Вікісховищі?

Рі́вненський парк культу́ри та відпочи́нку і́мені Тара́са Шевче́нка — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва занальнодержавного значення в Україні. Розташований у центрі міста Рівне.

Площа 32 га. Статус надано згідно з Постановою колегії Держкомприроди УРСР від 25.07.1973 року № 14 (Постанова Держкомприроди УРСР від 30.08.1990 року № 18). Перебуває у віданні: Державне комунальне п-во міського об'єднання парків культури та відпочинку.

Історія[ред. | ред. код]

В кінці XVIII ст. у фільварку Любомирських «Гірка» був заснований сад-парк. У жовтні 1939 року після встановлення в Рівному радянської влади було прийнято рішення про створення на території колишнього фільварку «Гірка» міського парку культури та відпочинку. Ім'я Тараса Шевченка парк отримав у 1940 році з нагоди 125-річчя з Дня народження поета. Навесні 1941-го року у зв'язку з 80-річчям з дня смерті Тараса Шевченка в парку було встановлено перший пам'ятник Великому Кобзареві. У 1947 році площа парку збільшилася до 11 гектарів, а на початку 1950-х рр. парк ще значно розширив свою територію.

Із розваг на початку 1960-х на території парку діяли планетарій, стрілецький тир, кімната сміху, читальна і телевізійна зала, танцювальний майданчик, літні театр та ресторан. В ці ж роки були проведені заходи з упорядкування території центрального міського парку. Його межі були розширені до сучасних. За документами міського виконавчого комітету, у 1966 році площа парку становила 33 гектари.

У 19771984 рр. проводилася реконструкція парку, в результаті чого він поповнився новими видами. Був створений каскад басейнів з фонтанами, оточеними вербами. Навесні 2000 року було посаджено 670 дерев (ялини, сосни, туї, берези, липи, клени) та 50 кущів. Станом на 2016 рік парк займає 32 га і має 5 зон: тихого відпочинку, активного відпочинку, видовищних споруд, спортивний та дитячий сектор.

Флора[ред. | ред. код]

Всього в парку нараховується близько 5 540 дерев і 14 200 кущів. На початок 2010-х років вік окремих дерев сягав 150–200 років. Тут налічується 160 видів дерев і чагарників, багато з яких екзоти — північно-американські (ялина Енгельмана, сосна Веймутова, катальпа бігнонієвидна, клен, дуб червоний), далекосхідні (бархат амурський), південно-європейські (форзиція європейська, каштан їстівний, самшит вічнозелений), види з Китаю, Японії, Середньої Азії (біота східна, магнолія Суланжа, айлант високий, айва японська).

Пам'ятник Тарасові Шевченку в парку
Водний каскад у парку


Джерела[ред. | ред. код]