Парламентська асамблея франкомовних країн
| Абревіатура | APF |
| Материнські організації | Міжнародна організація франкомовних країн (фр. Organisation internationale de la francophonie, OIF) |
| Заснована | 1967 |
| Офіційна/і мова/и | французька |
| Штаб-квартира | Париж, Франція |
| Вебсайт | http://apf.francophonie.org/ |
Парламентська асамблея франкомовних країн (фр. Assemblée parlementaire de la francophonie, APF) – консультативний орган Міжнародної організації франкомовних країн (фр. Organisation internationale de la Francophonie, OIF).
Штаб-квартира[ред. | ред. код]
Штаб-квартира Парламентської асамблеї франкомовних країн, що іменувалася раніше «Міжнародна асамблея парламентарів франкомовних парламентарів», знаходиться в Парижі.
Дата заснування[ред. | ред. код]
У травні 1967 в Люксембурзі відбулася установча асамблея Міжнародної асоціації парламентарів франкомовних країн. На той час вона об'єднувала делегатів 23 парламентів країн Африки, Америки, Азії, Європи і Океанії.
Парламентська асамблея франкомовних країн – єдина міжпарламентська організація франкомовних країн, визнана Хартією франкомовних країн.
Цілі[ред. | ред. код]
Парламентська асамблея франкомовних країн – є форумом для обговорень, висунення пропозицій та обміну інформацією з усіх питань, що становлять взаємний інтерес для її членів. Вона бере участь в інституційному житті франкомовних країн, формулюючи висновки і рекомендації на адресу конференції на рівні міністрів франкомовних країн і Міжнародної організації франкомовних країн, глав держав і урядів країн, що використовують французьку мову. Вона виступає перед главами держав в ході зустрічей на вищому рівні франкомовних країн. Вона ініціює і здійснює заходи в областях міжпарламентського співробітництва та розвитку демократії. Її діяльність спрямована на зміцнення солідарності між парламентськими установами і на розвиток демократії та правової держави, зокрема в рамках франко-мовний спільноти.
Парламентська асамблея франкомовних країн проводить важливу аналітичну роботу з таких тем, як політичні права і свободи, парламенти і комунікація, економічний простір франкомовних країн і децентралізоване співробітництво, а також освіти, перешкод на шляху поширення знань у франкомовних країнах, ролі французької мови в міжнародній співпраці. Асамблея формулює свої рекомендації на основі доповідей, підготовлених її комісіями.
Членство[ред. | ред. код]
Парламентська асамблея франкомовних країн об'єднує 73 парламенти та асамблеї країн Африки, Північної та Південної Америки, Близького Сходу, Азії та Океанії. В роботі Парламентської асамблеї франкомовних країн беруть участь представники парламентів та організацій франкомовних країн у складі:
- 52 постійних членів;
- 14 асоційованих членів;
- 17 спостерігачів.[1]
Постійні члени[ред. | ред. код]
Вірменія
Бельгія (Валлонія)
Бенін
Буркіна-Фасо
Бурунді
Камбоджа
Камерун
Канада
Кабо-Верде
Коморські Острови
Республіка Конго
ДР Конго
Кот-д'Івуар
Єгипет
Франція
Габон
Греція
Гвінея
Гвінея-Бісау
Екваторіальна Гвінея
Гаїті
Джерсі
Юра (кантон)
Лаос
Ліван
Люксембург
Мадагаскар
Малі
Манітоба
Марокко
Маврикій
Мавританія
Монако
Нігер- Нью-Брансвік
- Нова Шотландія
Онтаріо
Квебек
Сирія
Центральноафриканська Республіка
Румунія
Руанда
Сенегал
Сейшельські Острови
Швейцарія,- Чад
Того
Туніс
Во (кантон)
Вануату
Валле-д'Аоста
В'єтнам [2]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Асоційовані члени[ред. | ред. код]
Спостерігачі[ред. | ред. код]
- Економічне співтовариство країн Західної Африки (фр. Communauté Économique des États de l'Afrique de l'Ouest CEDEAO) (Parlement)
- Економічне та валютне співтовариство Центральної Африки (фр. Communauté économique et monétaire de l'Afrique centrale, CEMAC) (Parlement de la)
- Парламентська конфедерація Америк (англ. Parliamentary Confederation of the Americas, COPA)
- Форум франкомовних країн Європейського парламенту (фр. Forum des francophones du Parlement européen)
- Парламентська консультативна рада Бенілюксу (англ. Benelux Consultative Interparliamentary Council Benelux)
- Пан-Американський парламент (англ. Pan-African Parliament)
- Західноафриканський економічний і валютний союз (англ. Західноафриканський економічний і валютний союз, UEMOA)[4]
Структура[ред. | ред. код]
До складу Парламентської асамблеї франкомовних країн входять представники парламентів і асамблей, які здійснюють законодавчу владу в країнах або спільнотах, які повністю або частково розмовляють французькою мовою.
Органами Асамблеї є:
- Пленарна асамблея, чергові сесії якої проводяться щорічно.[1] [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] Проведено 43 сесії;
- Президія, до складу якого входять від 10 до 18 обраних членів, що представляють членів секцій, в т.ч. Голова, перший заступник Голови, заступники Голови та скарбник. Термін їх повноважень закінчується в кінці другої сесії, наступної за тією, на якій вони були обрані;
- Постійне представництво Президії;
- Генеральний секретаріат, що працює під керівництвом парламентського Генерального секретаря;
- 4 постійні комісії:
- Комісія з питань політики, предметом діяльності якого є розгляд питань політики та верховенства права в співдружності франкомовних країн, відносини з установами франкомовної спільноти, загальні орієнтири Асамблеї, а також інші правові питання її діяльності;[5]
- Комісія з питань освіти, комунікації та культури, що розглядає питання, пов'язані з використанням французькії мови в культурі, освіті, навчання, зв'язку, аудіовізуальних засобах масової інформації та у сфері інформаційно-комунікаційних технологій;[6]
- Комісія з парламентських питань, яка відповідає за вивчення парламентських питань, що становлять спільний інтерес, загальних керівних принципів для міжпарламентського співробітництва, правових питань у сфері франкомовних зв'язків, прав і свобод та розвитку демократії;[7]
- Комісія з питань співпраці і розвитку, яка розглядає питання, пов'язані з людським розвитком (здоров'я, населення та бідність), сталого розвитку (навколишнє середовище, енергетика та сільське господарство) та економічного розвитку з точки зору співробітництва, демократії та солідарності.[8]
- регіональні асамблеї, що відповідають за виконання завдань Асамблеї в конкретному регіональному контексті;
- мережа жінок-парламентаріїв.[9]
Бюджет[ред. | ред. код]
Бюджет формуються за рахунок: внесків парламентів, які є її членами, субсидій Міжнародної організації франкомовних країн і Міністерства закордонних справ Франції. Бюджет затверджується Президією. У положенні про фінанси визначені форми управління фінансами Організації і вказані всі положення, що стосуються такого управління.
Офіційні мови[ред. | ред. код]
Офіційною мовою АПФ є французька.
Відносини з організаціями системи Організації Об'єднаних Націй[ред. | ред. код]
АПФ тісно співпрацює з декількома організаціями системи Організації Об'єднаних Націй, зокрема з:
- Дитячим фондом Організації Об'єднаних Націй (ЮНІСЕФ);
- Програмою розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН);
- Спільною програмою Організації Об'єднаних Націй з ВІЛ / СНІД (ЮНЕЙДС);
- Світовою організацією торгівлі (СОТ);
- Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ);
- Світовим банком.
Публікації Асамблеї[ред. | ред. код]
Видається газета «Листи Парламентської асамблеї франкомовних країн» [10] – 6 разів на рік та інформаційний бюлетень «Parlements et Francophonie (ancienne Lettre de la Francophonie Parlementaire» [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.] (за 2006-2013 видано 34 випуски).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Cartographie des sections. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Liste des membres de l'APF par section: section membre. Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Liste des membres de l'APF par section: Section associée. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Liste des membres de l'APF par section: Observateur. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Commission politique. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Commission de l’éducation, de la communication et des affaires culturelles. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Commission des affaires parlementaires. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Commission de la coopération et du développement. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Règlement de l'APF (juillet 2009). Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Lettre de la Francophonie parlementaire. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- офіційний сайт Парламентської асамблеї франкомовних країн [Архівовано 16 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Парламентская ассамблея франкоговорящих стран. В кн.: Саидов А. Х. Межпарламентские организации мира: Справочник / А. Х. Саидов. – М. : Междунар. отношения, 2004. – с. 138 – 142. ISBN 5-7133-0955-X
- Отношения с Парламентской ассамблеей франкоязычных стран (АПФ) и проект соглашения о сотрудничестве между ЮНЕСКО и этой региональной парламентской организацией. ЮНЕСКО. 170 EX/30, 12 июля 2004 г. [Архівовано 16 червня 2017 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||
