Парламентські вибори в Ісландії 2017

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2016 Ісландія 2021
Парламентські вибори в Ісландії 2017
28 жовтня 2017
Парламентські вибори в Ісландії 2017

Виборчі округи Ісландії

Парламентські вибори в Ісландії 2017 року відбулися у суботу 28 жовтня 2017 року на яких було обрано 63 депутати Альтингу[1]. У парламент увійдуть рекордні вісім політичних партій, більше ніж будь-коли раніше. Найбільше голосів набрала правляча партія незалежності (25,2 % або 16 місць у парламенті). На друге місце вийшов Ліво-зелений рух із 16,9 % голосів (11 місць). Прогресивна партія Ісландії отримує 8 місць у парламенті. По 7 місць — у соціал-демократичний альянс та Центральної партії. Також будуть мати свої фракції у парламенті Піратська партія (6 місць), Народна партія (4 місця) та партія Відродження (4 місця). Така кількість партій, у свою чергу, ускладнить формування коаліції[2].

Правляча партія незалежності Б'ярні Бенедиктссона набрала найбільше голосів на виборах

15 вересня 2017 року, коаліція з трьох політичних партій розпалася після відставки партії «Яскраве майбутнє» («Bright Future») у зв'язку з скандалом за участю прем'єр-міністра Ісландії Б'ярні Бенедиктссона, який написав листа засудженому педофілу, щоб підтвердити, що його «честь відновлена» (тобто відновлені певні громадянські права).[3] Б'ярні згодом висловився за дострокові вибори[4], який були офіційно оголошені Президентом на 28 жовтня 2017 року після розпуску Альтингу[5].

Особливості виборів[ред. | ред. код]

Трьохпартійна коаліція, що складалась з партії незалежності, «Партії реформ» та «Яскраве майбутнє» були об'єднані після виборів 2016 року, з незначною більшістю в 1 місце. Сформований уряд очолив прем'єр-міністр Б'ярні Бенедіктссон — лідер партії незалежності.

Ісландська правова система має механізм, згідно з яким засуджений може відновити свою «честь», тобто відновити певні громадянські права, після того як він не менше п'яти років відбуде покарання  [6]. Якщо надано три позитивних рекомендаційних листа від осіб, які знають особу. Так, Хятлі Сигурджон Хаукссон був засуджений у 2004 році за серію зґвалтувань своєї падчерки протягом дванадцяти років, починаючи з п'ятирічного віку. Він відбув тюремний термін — п'ять з половиною років. Батько Б'ярні, Бенедикт Свейнссон, був другом Хятлі Сигурджона. Бенедикт підписав рекомендаційний лист, який, за його словами, йому надав Хялті Сигурджон. У липні 2017 року міністр юстиції Сіґрідур Андерсен, також член партії незалежності, повідомив про це Б'ярні, але спочатку підтримка Бенедикта не була виявлена ​​урядом.[7] Сігірдур відмовився публічно заявити, хто спочатку підписав листа, але наказав зробити це одному з парламентських комітетів. Б'ярні Бенедиктссон сказав, що було б незаконним, коли б він розкрив цю інформацію раніше.[8]

Інформація про втручання Б'ярні Бенедиктссона  стала відомою у вересні 2017 року. Партія «Яскраве майбутнє» вийшла з коаліції, звинувативши партію незалежності про «серйозне зловживання довірою». Б'ярні Бенедиктссон вибачився за підписана такого листа. Сігірдур зазначила, що готує законопроект про реформу системи відновленої честі.

Б'ярні визнав необхідність нових виборів, хоча рішення приймав Президент Гвюдні Йоуганнессон. Інші партії підтримали нові вибори, хоча  голова парламентаріїв Піратів Біргітта Джонсдоттир спочатку запропонувала коаліцію з п'яти партій: Піратська партія, партії реформ, ліво-зелені, соціал-демократів та «Яскраве майбутнє». Втім, обговорення коаліції в такому складі після останніх виборів не досягли успіху.[9]

За даними опитування, проведеного Моргунбларіром (Morgunblaðið), 57 % ісландців вважають, що оголошення дострокових виборів було правильним.[10]

Кандидати передвиборчої кампанії[ред. | ред. код]

Піратська партія відкидає традиційну модель партійного керівництва, але Біргітту Джонсдоттир часто називають неформальним лідером партії.[11] Вона заявила, що не буде брати участі у виборах.[12]  Після того, як Біргітта оголосила, що вона не бере участі, Хельгі Графн Гуннарссон оголосив, що зараз він буде працювати депутатом,[13]  хоча раніше вийшов через те, що він назвав залякуванням Біргітти.[14]

Колишній Прогресивна партія прем'єр-міністра Сігмюндюр Давид Гюннлейгссон оголосив у відкритому листі, що він планує створити партію до виборів. Нова Центриська партія була заснована 24 вересня.[15]

Виборча система[ред. | ред. код]

63 члени Альтингу обираються за пропорційним представництвом закритих у багатомандатному виборчому окрузі від 8 до 13 місць.[16] Із 63 місць, 54 обираються в округах за результатами голосування та визначаються за методом дОндта. Решта дев'ять додаткових парламентських місць отримують партії, які подолали 5 % національний виборчий поріг, з тим щоб надати їм загальну кількість місць, еквівалентну їхній національній частці голосування.

Партії, що беруть участь у виборах[ред. | ред. код]

  • Світле майбутнє (центриська), у списку буква А
  • Партія центру (центр/центр-право), у списку буква М
  • Прогресивна партія (правоцентристська), у списку буквуа В
  • Реформа (центр/центр-право), у списку буква С
  • Партія незалежності (центр-лівий/правий), у списку букау D
  • Соціал-демократичний альянс (центр-ліворуч), у списку буква S
  • Ліво-зелений рух (ліва), у списку буква V
  • Народна партія (ліва, популістська), у списку буква F
  • Піратська партія (синкретична), у списку буква Р

Партія ісландський Національний фронт (праві/ультраправі) збиралася взяти участь у виборах зі списком на букву Е, але вже відкликала всі свої списки.[17]

Опитування громадської думки[ред. | ред. код]

Зміна результатів опитування громадської думки кожні 30 днів (кожні 15 днів з 28 вересня 2017 року), починаючи з результатів парламентських виборів 2016 року

Джерело опитування Дата опитування Кількість опитаних D V P B C A S F M Інші Лідер
MMR 26–27 жовтня 2017 980 21.3 16.6 11.0 11.7 8.1 2.2 12.5 4.4 11.4 0.9 Партія незалежності 4.7
Gallup 23–27 жовтня 2017 3,848 25.3 17.3 9.0 8.9 8.2 1.5 15.5 4.0 9.7 0.6 Партія незалежності 8,0
MBL 22–25 жовтня 2017 2,283 24.8 20.2 8.8 7.9 8.3 1.3 15.3 4.2 9.3 0.0 Партія незалежності | 4.6
Fréttablaðið 23–24 жовтня 2017 1,602 24.1 19.2 9.4 6.2 7.5 1.9 14.3 4.4 9.6 3.4 Партія незалежності 4.9
MMR 20–23 жовтня 2017 979 22.9 19.9 9.3 8.6 5.5 1.8 13.5 4.7 12.3 1.3 Партія незалежності 3.0
MBL 16–19 жовтня 2017 2,395 25.1 23.2 8.2 7.1 5.7 1.5 15.6 3.3 9.8 0.5 Партія незалежності 1.9
Gallup 13–19 жовтня 2017 2,870 22.6 23.3 10.7 7.4 5.8 1.2 13.3 5.7 9.4 0.5 Ліво-зелений рух 0.7
MMR 17–18 жовтня 2017 1,007 19.9 19.1 11.9 8.0 6.7 1.6 15.8 5.3 11.0 0.8 Партія незалежності 0.8
Fréttablaðið 16 жовтня 2017 806 22.2 27.0 10.0 7.5 5.0 2.1 10.4 3.7 10.7 1.4 Ліво-зелений рух 4.8
MBL 9–12 жовтня 2017 1,250 22.6 27.4 9.2 5.5 3.4 2.6 15.3 6.5 6.4 1.1 Ліво-зелений рух 4.8
Gallup 29 вересня — 12 жовтня 2017 3,876 23.7 23.0 8.8 7.2 4.8 3.0 13.4 5.7 9.5 0.9 Партія незалежності | 0.7
MMR 6–11 жовтня 2017 966 21.1 21.8 10.5 5.9 3.6 4.2 13.0 7.4 10.7 1.8 Ліво-зелений рух 0.7
Fréttablaðið 10 жовтня 2017 804 22.2 29.9 8.5 7.1 3.3 3.6 8.3 6.1 9.2 1.8 Ліво-зелений рух 7.7
MBL 2–6 жовтня 2017 1,083 20.7 28.2 9.1 5.5 3.1 2.7 10.8 9.0 9.5 1.4 Ліво-зелений рух 7.5
Fréttablaðið 2–3 жовтня 2017 800 22.3 28.6 11.4 5.5 3.0 2.6 10.6 5.8 8.9 1.4 Ліво-зелений рух 6.3
MMR 26–28 вересня 2017 1,012 23.5 24.7 10.0 6.4 4.9 2.5 10.4 8.5 7.3 1.7 Ліво-зелений рух 1.2
MBL 25–28 вересня 2017 952 24.3 28.8 11.6 7.0 4.8 4.3 7.5 6.5 4.6 0.6 Ліво-зелений рух 4.5
Gallup 15–28 вересня 2017 4,092 23.1 25.4 10.3 9.9 3.6 4.6 9.3 10.1 2.0 1.6 Ліво-зелений рух 2.3
MBL 19–21 вересня 2017 908 23 30 10 11 6 3 8 9 0 Ліво-зелений рух 7
Fréttablaðið 18 вересня 2017 800 23.0 22.8 13.7 10.4 5.2 7.1 5.1 10.9 1.8 Партія незалежності 0.2
Zenter 15–18 вересня 2017 956 26.4 22.8 12.5 10.5 2.7 5.6 9.0 9.8 0.8 Партія незалежності 3.6
Gallup 14 вересня 2017 Н/Д 23.6 24.4 9.8 10.4 5.2 4.4 9.1 11.6 1.5 Ліво-зелений рух 0.8
MMR 4 вересня 2017 Н/Д 25.9 19.2 13.8 9.7 7.3 3.0 9.6 9.1 2.4 Партія незалежності 6.7
Gallup 10–30 серпня 2017 4,108 26.3 19.5 13.1 10.8 4.8 2.8 9.7 10.6 2.4 Партія незалежності 6.8
MMR 15–18 серпня 2017 955 24.5 20.5 13.5 10.1 6.0 3.6 10.6 6.7 4.5 Партія незалежності 4.0
Gallup 12–31 липня 2017 3,827 26.5 21.2 12.9 11.4 5.3 3.7 9.1 8.4 1.5 Партія незалежності 5.3
MMR 18–21 липня 2017 909 29.3 20.4 13.3 9.6 4.6 2.4 10.6 6.1 3.6 Партія незалежності 8.9
Gallup 15 червня — 2 липня 2017 2,870 27.5 21.5 14.2 11.3 5.6 3.3 9.2 3.8 3.6 Партія незалежності 6.0
MMR 21 червня 2017 Н/Д 28.4 22.6 13.3 10.2 5.3 3.3 9.1 2.8 5.0 Партія незалежності 5.8
MMR 6–14 червня 2017 974 24.9 20.6 13.7 13.4 5.2 2.9 11.3 2.8 5.2 Партія незалежності 4.3
Gallup 3–31 травня 2017 7,133 25.6 24.3 12.9 11.0 6.2 3.4 9.4 4.2 3.0 Партія незалежності 1.3
MMR 11–16 травня 2017 943 25.6 21.4 14.1 12.2 5.5 3.4 9.3 3.6 5.0 Партія незалежності 4.2
Gallup 30 квітня — 1 травня 2017 8,206 26.4 24.0 13.1 10.9 6.9 4.4 8.3 3.7 3.3 Партія незалежності 2.4
MMR 11–26 квітня 2017 926 25.2 23.4 12.8 11.1 5.0 3.2 10.6 3.2 5.4 Партія незалежності 1.8
Gallup 2–30 березня 2017 5,798 29.2 24.5 10.3 10.5 6.0 6.0 8.3 2.8 2.4 Партія незалежності 4.7
Fréttablaðið 20–21 березня 2017 791 32.1 27.3 14.3 7.0 3.1 3.8 8.8 3.6 Партія незалежності 4.8
MMR 6–13 березня 2017 921 25.4 23.5 13.7 11.4 5.5 5.0 8.8 3.7 3.0 Партія незалежності 1.9
Gallup 1–28 лютого 2017 5,557 27.6 24.3 12.0 10.7 5.4 6.4 8.3 2.4 2.9 Партія незалежності 3.3
MMR 17–24 лютого 2017 928 26.9 23.9 11.6 12.2 6.3 5.2 8.0 2.5 3.4 Партія незалежності 3.3
MMR 10–15 лютого 2017 983 24.4 27.0 11.9 10.7 6.2 5.4 10.0 2.6 1.8 Ліво-зелений рух 2.6
MMR 1–5 лютого 2017 983 23.8 27.0 13.6 9.7 5.6 5.3 7.8 3.6 3.6 Ліво-зелений рух 3.2
Gallup 5–29 січня 2017 4,288 28.0 22.8 13.4 10.5 5.3 7.2 7.3 3.3 2.2 Партія незалежності 5.2
MMR 12–26 січня 2017 910 24.6 22.0 13.6 12.5 6.8 7.0 7.0 3.6 2.9 Партія незалежності 2.6
MMR 3–10 січня 2017 954 26.1 24.3 14.6 10.9 6.9 6.3 6.4 2.1 2.4 Партія незалежності 1.8
Gallup 1–29 грудня 2016 4,192 29.0 20.0 14.6 8.9 7.4 8.7 7.5 2.2 1.7 Партія незалежності 9.0
MMR 26 грудня 2016 Н/Д 29.3 20.7 12.7 10.2 7.0 9.1 6.9 2.2 1.9 Партія незалежності 8.6
MMR 14 грудня 2016 Н/Д 29.6 21.6 14.1 9.1 5.6 8.9 6.3 1.6 3.2 Партія незалежності 8.0
Fréttablaðið 12–14 грудня 2016 791 31.8 17.0 13.1 9.7 10.1 10.8 5.6 1.9 Партія незалежності 14.8
MMR 1 грудня 2016 Н/Д 26.1 20.5 15.6 8.0 7.8 9.8 6.6 1.9 3.7 Партія незалежності 5.6
Gallup 10–29 листопада 2016 5,207 28.0 20.9 13.7 9.0 8.9 8.6 5.3 3.0 2.6 Партія незалежності 7.1
MMR 7–14 листопада 2016 904 26.0 20.7 11.9 9.4 10.6 9.6 5.6 3.4 2.8 Партія незалежності | 5.3
2016 election 29 жовтня 2016 29.0 15.9 14.5 11.5 10.5 7.2 5.7 3.5 2.2 Партія незалежності 13.1

Розмір вибірки не був передбачений під час опитування. Його озвучили лише Геллап (Gallup) або MMR в кінці передвиборчої агітації. 

Результати[ред. | ред. код]

За попередньою інформацією перемагає правляча партія незалежності, набравши 26 відсотків голосів. Це на 3 % менше у порівнянні з минулорічними виборами. На другому місці — ліво-зелений рух, який підтримали 17 відсотків виборців, а далі — соціал-демократичний альянс з 13-ма відсотками[18]

Хоча багато опитувань громадської думки на початку виборів, свідчили про стрімке зростання підтримки Ліво-зеленого руху, Партія незалежності зберегла свою позицію як найбільша партія Альтингу. Проте парламентське представництво партії «Незалежність» скоротилося на п'ять місць до 16, і воно втратило головну більшість. Партія Лівий-зелений рух зберегла свою позицію як друга за величиною парламентська партія, збільшивши своє представництво на одне місце до 11. Соціал-демократичний альянс завдяки значному збільшенню підтримки виборців, подвоїв свою частку голосів з 2016 року і ввійде в новий парламент із семи депутатами.

Партія Голоси % Місця +/–
Партія незалежності D 49 543 25,2 16 –5
Ліво-зелений рух V 33 155 16,9 11 +1
Соціал-демократичний альянс S 23 652 12,1 7 +4
Партія центру M 21 335 10,9 7 Нова
Прогресивна партія B 21 016 10,7 8 0
Піратська партія P 18 051 9,2 6 –4
Народна партія F 13 502 6,9 4 +4
Реформа C 13 122 6,7 4 –3
Світле майбутнє A 2 394 1,2 0 –4
Народний фронт Ісландії R 375 0,2 0 0
Dawn T 101 0,1 0 0
Недійсні / порожні голоси 5 531
РАЗОМ 201 777 100 63 0
Зареєстровані виборці / голосування 248,502 81.2
Джерело: Morgunblaðið (Icelandic) Iceland Monitor (англ.)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В Ісландії проходять позачергові парламентські вибори. Європейська правда. 28 жовтня 2017 року. Процитовано 28 жовтня 2017 року. 
  2. Вибори в Ісландії: у парламент проходить рекордна кількість партій. PRportal. 28 жовтня 2017 року. Процитовано 30 жовтня 2017 року. 
  3. Milne, Richard (15 September 2017). Paedophile rehabilitation scandal brings down Iceland’s coalition. Financial Times. Процитовано 15 September 2017. 
  4. Henley, Jon (15 September 2017). Row over sexual abuse letter brings down Iceland’s government. The Guardian. Процитовано 15 September 2017. 
  5. Дострокові вибори в Ісландії відбудуться 28 жовтня. Укрінформ. 18 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017. 
  6. ANALYSIS: Government falls in shocking scandal involving one of Iceland's most notorious child abuse cases. Icelandmag.visir.is. Процитовано 23 September 2017. 
  7. Paedophile furore wrecks Iceland coalition. Bbc.co.uk. 15 September 2017. Процитовано 23 September 2017. 
  8. Thorsson, Elias (16 September 2017). Iceland government collapses after paedophile scandal. Smh.com.au. Процитовано 23 September 2017 — через The Sydney Morning Herald. 
  9. Parliament Divided Over New Elections - The Reykjavik Grapevine. Grapevine.is. 15 September 2017. Процитовано 23 September 2017. 
  10. Left Green Movement leads the polls. Процитовано 2017-09-27. 
  11. Iceland's ‘Pirate Party’ Is Now The Biggest Political Party MintPress News, 19 May 2016
  12. Birgitta gefur ekki kost á sér áfram. Ruv.is. 16 September 2017. Процитовано 23 September 2017. 
  13. „Stjórnmál eru í eðli sínu svolítið ógeðsleg“. Mbl.is. Процитовано 23 September 2017. 
  14. Samskiptin eins og í ofbeldissambandi. Mbl.is. Процитовано 23 September 2017. 
  15. Former PM Sigmundur Davíð Gunnlaugsson to form new party before the elections. Процитовано 2017-09-27. 
  16. Union, Inter-Parliamentary. IPU PARLINE database: ICELAND (Althingi), Electoral system. Ipu.org. Процитовано 23 September 2017. 
  17. Stígur Helgason (2017-10-14). Þjóðfylkingin dregur alla lista sína til baka. ruv.is (Icelandic). Ríkisútvarpið. Процитовано 2017-10-19. 
  18. Former Вибори в Ісландії: перемагає правляча партія. Процитовано 29 жовтня 2017 року.