Парламентські вибори в Україні 2019
‹ 2014 2025 › | ||||
Парламентські вибори в Україні 2019 | ||||
21 липня 2019 | ||||
| ||||
Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій України |
---|
|
Вибори та референдуми |
Категорія • Інші країни |
Парламентські вибори в Україні 2019 року — позачергові вибори народних депутатів Верховної Ради України, що відбулися 21 липня 2019 року. Вибори були призначені новообраним Президентом України Володимиром Зеленським, який під час своєї інавгурації 20 травня 2019 року оголосив про намір розпустити парламент. За результатами виборів було сформовано Верховну Раду України 9-го скликання; президентська партія «Слуга народу» отримала більшість мандатів (254 з 450) і права коаліції депутатських фракцій.
20 травня 2019 року у будівлі Верховної Ради України відбулася інавгурація новообраного Президента України Володимира Зеленського. У своїй промові президент зокрема заявив про намір розпустити парламент.[1] У той же день Зеленський запросив керівництво Верховної Ради наступного ранку о 10:00 до себе на консультації щодо дострокового припинення повноважень парламенту. У запрошенні він послався на частину 3 статті 90 Конституції, яка вимагає проведення таких консультацій перед виданням відповідного указу президентом.[2][3]
Вранці 21 травня Зеленський провів зустріч в Адміністрації Президента з керівництвом Верховної Ради та лідерами парламентських фракцій і груп. Головною причиною розпуску парламенту Зеленський назвав дуже низьку довіру громадян України до Верховної Ради — 4%, а юридичною підставою — відсутність коаліції з 2016 року. Також на зустрічі обговорювалися питання дати проведення дострокових виборів і внесення змін до виборчого законодавства, зокрема щодо скасування мажоритарної системи та зниження прохідного бар’єра до 3%.[4][5][6][7]
У той же день Зеленський підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VIII скликання, обраної у жовтні 2014 року, і призначення позачергових виборів до Верховної Ради на 21 липня 2019 року. Указ Президента набув чинності з дня його опублікування у виданні «Голос України» від 23 травня.[8][9] Таким чином вибори мали відбутися на 3 місяці раніше ніж запланові чергові вибори, що згідно Конституції відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради (27 жовтня 2019 року).[1][10]
24 травня до Конституційного суду надійшло конституційне подання від 62 депутатів Верховної Ради щодо визнання указу президента про призначення позачергових виборів неконституційним[11][1].
Конституційний суд почав розгляд депутатського запиту 11 червня і 19 червня підтвердив чинність указу про розпуск парламенту. У Конституційному суді зазначили, що між президентом і парламентом виник «конституційний конфлікт» навколо розпуску парламенту. У цього конфлікту, на думку Конституційного суду, немає правового вирішення. Тому суд постановив, що вирішення конфлікту народом України «шляхом проведення позачергових виборів відповідає вимогам частини другої статті 5 Конституції України»[12].
18 червня 2019 року коаліція з 18 українських громадських організацій презентувала Порядок денний встановлення справедливості для політичних партій та кандидатів у народні депутати України, у якому висунула вимоги до наступного парламенту щодо забезпечення реформи судової системи, прокуратури, поліції, перезавантаження частини антикорупційних органів, повернення відповідальності за незаконне збагачення, збереження міжнародних закупівель ліків тощо і закликала усі політичні сили, які готові працювати для розвитку української держави, публічно зафіксувати свою позицію щодо викладених у Порядку пунктів.[13][14]
16 липня відбувся форум «Встановлення справедливості — порядок денний для майбутнього парламенту», на якому представники команди Володимира Зеленського, громадських організацій та кандидати в народні депутати обговорили Порядок денний встановлення справедливості в Україні та його втілення в життя.[15][16]
Станом на 18 липня серед партій, які декларували проукраїнську позицію і мали шанси потрапити до парламенту, Порядок публічно підтримали політичні сили «Слуга народу», «Голос», «Об'єднання „Самопоміч“», «Громадянська позиція», «Сила людей» і «Батьківщина», а не підтримали лише партії «Сила і честь» та «Європейська солідарність».[17]
Деякі з задекларованих реформ були успішно впроваджені новообраним парламентом. Зокрема станом на липень 2020 року було відновлено покарання за незаконне збагачення, перезавантажено НАЗК, продовжено міжнародну закупівлю ліків, і частково реформовано органи прокуратури (через зменшення штатів і збільшення зарплат). Водночас низку інших пунктів тоді ще не було втілено.[18]
Законом «Про вибори народних депутатів України» було встановлено 5%-й прохідний бар'єр і змішану систему: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 199 — за мажоритарною системою в одномандатних округах (ще 26 округів розташовані на окупованих територіях)[19]. На дільницях учасникам голосування видається по два бюлетеня: один зі списком партій, другий — із кандидатами від округу, де зареєстрований виборець[20].
У цих виборах військові голосували на звичайних дільницях, а не на спеціальних, як раніше[21]. Більше 280 тис. виборців змінили місце голосування, всього було зареєстровано 5966 кандидатів, зокрема, 2746 — від партій та 3220 мажоритарників[22].
- Партії «Національний корпус», «Свобода» та «Правий сектор» ухвалили рішення про участь у позачергових парламентських виборах єдиним націоналістичним блоком з подальшою консолідацією патріотичних об'єднань та організацій[23].
- Лідер партії «Удар» Віталій Кличко заявив, що його партія має намір висувати кандидатів тільки за мажоритарними виборчими округами[24].
- Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко припустила створення коаліції з партією «Слуга народу» й партією Святослава Вакарчука «Голос»[25].
- Єдиним блоком вирішили брати участь у виборах партії «Опозиційний блок», «Партія миру і розвитку», «Наші», «Відродження» та «Довіряй ділам»[26].
- Партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко, «Основа» Сергія Тарути та «Справедливість» Валентина Наливайченка вирішили об'єднатися під брендом партії «Батьківщина»[27].
Партії, що брали участь у виборах у загальнодержавному одномандатному окрузі:[28][29]
- Опозиційний блок
- Сила і честь
- Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»
- Патріот
- Сила людей
- Опозиційна платформа — За життя
- Партія зелених України
- Всеукраїнське об'єднання «ФАКЕЛ»
- Об'єднання «Самопоміч»
- Європейська Солідарність
- Українська Стратегія Гройсмана
- Громадянська позиція
- Соціальна справедливість
- Слуга народу
- Сила права
- Радикальна партія Олега Ляшка
- Партія Шарія
- Голос
- Незалежність
- Аграрна партія України
- Всеукраїнське об'єднання «Свобода»
- Рух нових сил
Найвищий рейтинг та шанси потрапити до Верховної Ради мали 5 партій, які, згідно з соціологічними опитуваннями, набирали 5 % та більше голосів виборців: «Слуга народу», «Опозиційна платформа», «Європейська Солідарність», «Батьківщина» та «Голос»[30].
Попри заборону агітації в день виборів, згідно даних руху «Чесно», у соцмережах продовжувалась агітація та активні рекламні кампанії за та проти кандидатів[31][32].
На 94-му окрузі на Київщині (де балотувалися Дубінський та Кононенко) окружна комісія замінила 180 членів дільничних комісій від партії Самопоміч.
На 16:00 явка за результатами 118 з 199 округів склала 36,07 %[21]. Поліція відкрила 21 кримінальну справу через порушення під час виборів, було зафіксовано понад 8,5 тис. повідомлень про правопорушення[33].
Понад 178 тис. голосів було віддано за кандидатів-двійників. На виборах технологію «двійників» використовували у двох варіантах: або реєстрували кандидатів з однаковими іменами, або вказували в біографії належність до організацій, назви яких дублюють назви політичних партій основного кандидата. Технологія двійників вплинула на вибори та була успішною в округах № 37, 64, 78, 119, 146, 198, 210.[34][35]
Попередні результати виборів спочатку мали бути оприлюднені 21 липня за результатами екзит-полів. Заключні екзит-поли мали з'явитися на сайті ЦВК о 22:00 21 липня, екзит-поли проводили три соціологічні центри («Демократичні ініціативи», центр Разумкова та КМІС)[36]. Остаточні результати ЦВК мав оприлюднити одразу після опрацювання бюлетенів[37].
Остаточні офіційні дані ЦВК має оприлюднити не пізніше 5 серпня 2019-го. Згідно з результатами, до верховної ради повернувся 81 народний депутат з ради попереднього скликання (40 за списками партій та 41 за мажоритарною системою)[38].
Середній вік обраних депутатів — 41 рік, троє депутатів старші 60 років, 17 мають до 30 років, жінки складають 20,8 %[39].
Партія | Багатомандатний округ | Одно- мандатні округи[40] |
Всього місць | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Голоси | % | +/- | Місця | Місця | +/- | ||||||||
Слуга народу | 6 307 793 | 43.16 | Нова | 124 | 130 | 254 / 450
|
Нова | ||||||
Опозиційна платформа — За життя | 1 908 111 | 13.05 | Нова | 37 | 6 | 43 / 450
|
Нова | ||||||
Батьківщина | 1 196 303 | 8.18 | ▲ | 24 | 2 | 26 / 450
|
▲ 5 | ||||||
Європейська Солідарність | 1 184 620 | 8.10 | ▼ | 23 | 2 | 25 / 450
|
▼ 102 | ||||||
Голос | 851 722 | 5.82 | Нова | 17 | 3 | 20 / 450
|
Нова | ||||||
Радикальна партія Олега Ляшка | 586 384 | 4.01 | ▼ | — | — | — | ▼ 21 | ||||||
Сила і честь | 558 652 | 3.82 | ▲ | — | — | — | — | ||||||
Опозиційний блок | 443 195 | 3.03 | ▼ | — | 6 | 6 / 450
|
▼ 33 | ||||||
Українська Стратегія Гройсмана | 352 934 | 2.41 | — | — | — | — | — | ||||||
Партія Шарія | 327 152 | 2.23 | — | — | — | — | — | ||||||
Свобода | 315 568 | 2.15 | ▼ | — | 1 | 1 / 450
|
▼ 5 | ||||||
Громадянська позиція | 153 225 | 1.04 | ▼ | — | — | — | — | ||||||
Партія зелених України | 96 659 | 0.66 | ▲ | — | — | — | — | ||||||
Самопоміч | 91 596 | 0.62 | ▼ | — | 1 | 1 / 450
|
▼ 24 | ||||||
Аграрна партія України | 75 509 | 0.51 | — | — | — | — | — | ||||||
Рух нових сил Михайла Саакашвілі | 67 740 | 0.46 | — | — | — | — | — | ||||||
Сила людей | 27 984 | 0.19 | ▲ | — | — | — | — | ||||||
Сила права | 20 340 | 0.13 | — | — | — | — | — | ||||||
Патріот | 16 123 | 0.11 | — | — | — | — | — | ||||||
Соціальна справедливість | 15 967 | 0.10 | — | — | — | — | — | ||||||
Незалежність | 7 970 | 0.05 | — | — | — | — | — | ||||||
Факел | 7 739 | 0.05 | — | — | — | — | — | ||||||
Інші партії | — | — | — | — | 2 | 2 / 450
|
— | ||||||
Самовисуванці | — | — | — | — | 46 | 46 / 450
|
▼ 22 | ||||||
Всього дійсних голосів | 100 | 225 | 199 | 424 | |||||||||
Бюлетені, визнані недійсними | 146 269 | ||||||||||||
Вакантні місця (округи, де не відбувалося голосування) | — | — | — | — | 26 | 26 / 450
|
— | ||||||
Всього | 14 759 548 | 225 | 225 | 450 | |||||||||
Загальна кількість виборців / Явка | 29 973 739[41] | 49.24 | |||||||||||
Джерело: Результати за партійними списками [Архівовано 23 грудня 2020 у Wayback Machine.], Результати в одномандатних округах [Архівовано 22 липня 2019 у Wayback Machine.]
|
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
-
Слуга народу
-
Опозиційна платформа — За життя
-
Батьківщина
-
Європейська Солідарність
-
Голос
23 липня Глави МЗС Литви Лінас Лінкявічус та Латвії Едгар Рінкевичс висловили підтримку чесних і конкурентних виборів до парламенту в Україні[42].
Міністр МЗС Канади Христя Фріланд 23 липня привітала прозорі та демократичні вибори, що пройшли в Україні, і подякувала канадським спостерігачам, що спостерігали за виборами[43].
- Вибори Президента України 2019
- Парламентські вибори в Україні 2014
- Виборчі округи України
- Єдиний державний реєстр виборців
- ↑ а б в Позачергові парламентські вибори: дата. 24 Канал. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019.
- ↑ Консультації Зеленського з лідерами фракцій про розпуск Ради відбудуться 21 травня. LB.ua. Процитовано 6 лютого 2023.
- ↑ Зеленський збирає фракції для консультацій щодо розпуску Ради — депутат. hromadske.ua (укр.). 20 травня 2019. Процитовано 6 лютого 2023.
- ↑ Триває зустріч Президента України Володимира Зеленського з керівництвом Верховної Ради та парламентських фракцій. 21 травня 2019.
- ↑ Володимир Зеленський: Головним аргументом для розпуску Верховної Ради є вкрай низька довіра громадян України до цієї інституції. www.president.gov.ua. 21 травня 2019.
- ↑ Стенограма зустрічі Президента України Володимира Зеленського з керівництвом Верховної Ради та парламентських фракцій, 21 травня 2019 року. president.gov.ua. 30 травня 2019.
- ↑ Стенограма зустрічі Президента України Володимира Зеленського з керівництвом Верховної Ради та парламентських фракцій, 21 травня 2019 року. Українська газета Час (укр.). 31 травня 2019. Процитовано 6 лютого 2023.
- ↑ Указ Президента України від 21 травня 2019 року № 303/2019 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів»
- ↑ Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів | Картка документа. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 січня 2023.
- ↑ Конституція України, стаття 77. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 січня 2023.
- ↑ Конституційне подання [Архівовано 25 травня 2019 у Wayback Machine.] щодо визнання указу про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VIII скликання неконституційним на сайті Конституційного Суду України
- ↑ КСУ визнав конституційним Указ Президента «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів». Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 2 липня 2019.
- ↑ Громадські організації вимагають встановлення справедливості від майбутніх депутатів. dejure.foundation. 18.06.2019. Процитовано 10 січня 2023.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ "Порядок денний встановлення справедливості це той перелік дій, які потім можна буде вимагати з ваших кропивницьких мажоритарників" – Віталій Шабунін. Златопіль (укр.). 4 липня 2019. Процитовано 10 січня 2023.
- ↑ Форум «Встановлення справедливості — порядок денний для майбутньої ВР». Судебно-юридическая газета (рос.). 16 липня 2019. Процитовано 10 січня 2023.
- ↑ Команда Зеленського чекає від нової Ради змін щодо декларацій і правок Лозового. Українська правда (укр.). 16 ЛИПНЯ 2019. Процитовано 10 січня 2023.
- ↑ Порядок денний встановлення справедливості підтримала більшість партій, що проходять до парламенту. dejure.foundation. Архів оригіналу за 10 січня 2023. Процитовано 10 січня 2023.
- ↑ Родіон Хомяков: Порядок денний встановлення справедливості: рік потому. kievvlast.com.ua (укр.). Процитовано 10 січня 2023.
- ↑ Що треба знати про вибори до Верховної Ради. dw.com. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
- ↑ Результати виборів у Раду по округах. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
- ↑ а б Вибори в Раду: як проходить голосування. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
- ↑ В Україні відбуваються позачергові вибори до парламенту. СТАТИСТИКА. Новинарня (укр.). 21 липня 2019. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
- ↑ Націоналістичні організації йдуть на вибори єдиним списком, перший номер – Тягнибок. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 8 вересня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ Удар Кличка йде на вибори до ВР лише за мажоритаркою. 112.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ Тимошенко назвала партии, с которыми готова пойти в коалицию в Раде. Буквы. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ «Опоблок» об’єднався з Мураєвим, Кернесом та Трухановим. racurs.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ «Батьківщина» Тимошенко та «Основа» Тарути обʼєдналися для виборів у Раду. thebabel.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ Хто йде на вибори в Раду: список партій. РБК-Україна. 26 червня 2019. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 2 липня 2019.
- ↑ Партія Саакашвілі братиме участь у виборах до Ради: вже відомо під яким номером. 24 канал. 1 липня 2019. Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 2 липня 2019.
- ↑ Вибори до Верховної Ради: які партії проходять до парламенту. 24 Канал. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019.
- ↑ У Facebook триває агітація за та проти кандидатів – «Чесно». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
- ↑ День виборів: у Facebook триває активна рекламна кампанія за та проти кандидатів. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
- ↑ Поліція відкрила 21 кримінальну справу через порушення в день виборів – МВС. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
- ↑ Українці віддали понад 178 тис. голосів за кандидатів-двійників. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
- ↑ Громадянська мережа ОПОРА. www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
- ↑ Екзит-поли парламентських виборів в Україні 2019. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
- ↑ Результати виборів в Раду в Україні 2019. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
- ↑ Результати виборів: до Ради пройдуть понад 80 діючих нардепів. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 26 липня 2019.
- ↑ Портрет нардепа нової Ради: вік, освіта, стать. 24 Канал. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 26 липня 2019.
- ↑ [1]
- ↑ Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
- ↑ Литва та Латвія привітали конкурентні вибори в Раду. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 23 липня 2019.
- ↑ Канада вітає прозорі та демократичні вибори в Україні. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 23 липня 2019.
- Офіційний сайт ЦВК [Архівовано 31 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Чий Захід, за кого Схід. Результати виборів до Верховної Ради у мапах. https://www.bbc.com. BBC. 26 липня 2019. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.