Парламентські вибори в Чехії 2017

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
2013 Чехія 2021
Парламентські вибори в Чехії 2017
20 жовтня 2017
Парламентські вибори в Чехії 2017

Партія ANO 2011 виграла у кожному регіні країни, хоча партія ТВП 09 набрала найбільше голосів серед виборців-емітентів.

Парламентські вибори в Чехії — це обрання членів Палати депутатів Чеського парламенту, яке проходили 20 та 21 жовтня 2017 року.[1] Після обрання 200 депутатів палати депутатів визначиться прем'єр-міністр країни.

З часу попередніх виборів у 2013 році на чолі держави перебуває коаліція двох найбільших партій: Чеської соціал-демократичної партії (ČSSD), яка висунула прем'єр-міністром Богуслава Соботка та АНО 2011, очолювана екс-міністром фінансів і бізнесменом Андреєм Бабішем, а також Християнсько-демократичний Союз — Чехословацька народна партія (KDU-ČSL).

Найбільша опозиційна партія — це Комуністична партія Чехії і Моравії з 33-ма місцями, потім правоцентристські партії ТВП 09 (26 місць) і Громадянська демократична партія (ODS) з 16 місцями в палаті.

Лідер партії ANO 2011, що набрала найбільше голосів Андрей Бабіш

Опитування громадської думки показала лідерство АНО 2011 з початку 2014 року. При чому їх лідерство поступово збільшується до двозначних цифр. Соціал-демократи втрачають позиції з початку 2017 року. Опитування свідчать про те, що кілька інших партій, включаючи Комуністичну партію, Громадянську демократичну, KDU-ČSL та TOP 09, можуть знову увійти до Палата депутатів, адже їх підтримка коливається від 5 % до 12 %.

В результаті виборів перемогу одержала партія ANO 2011, яка заручилась підтримкою 29,6 % голосів виборців та одержала 78 місць у парламенті. Другою партією, що отримала 11,3 % голосів виборців і 25 місць у парламенті стала правоцентристська Громадянська демократична партія. Правляча Чеську соціал-демократичну партію підтримали лише 7 % виборців і вона опустилась на шосте місце. Чеська піратська партія та За свободу і пряму демократію (SPD) отримали понад 10 % і стали новими парламентськими партіями.

Загалом, дев'ять партій увійшли до нижньої палати, в результаті чого Чехія має найбільш фрагментовану Палата депутатів в своїй історії. Парламентські вибори 2017 року — це також перший випадок, коли до парламенту не потрапили Громадянська демократична партія та Чеська соціал-демократична партія.

Особливості виборів[ред.ред. код]

Богуслав Соботка, прем'єр-міністр.

В Конституції говориться, що кожні чотири роки мають проходити вибори до палати депутатів (нижньої палати чеського парламенту). Уряд несе відповідальність перед Палатою депутатів і залишається при владі лише за наявності довіри більшості членів парламенту. Стаття 19(1) Конституції Чехії передбачає, що будь-який громадянин Чеської Республіки, який має право голосу і має двадцять один рік, має право бути депутатом. 

Регіональні вибори та вибори в Сенат 2016 року[ред.ред. код]

У жовтні 2016 року виборці обрали 675 членів регіональних асамблей у 13 регіонах країни (крім Праги), які потім обрали своє регіональне керівництво. АНО виграв вибори з 21,05 %, тоді як соціал-демократам вдалося виграти лише у двох регіонах — Південній Богемії та Височині — і 15.25 % по всій країні. Комуністи (КСЧМ) зазнали найбільшої втрати, набравши лише 10,54 % і втративши 96 місць в парламенті. Правоцентристську партію ODS підтримали 9,47 % виборців по країні, що забезпечило ним 76 місць у регіональних зборах.

Поряд з регіональними виборами, близько 2,7 мільйонів виборців обрали 27 із 81 сенатора.[2] KDU-ČSL виграла ці вибори, отримавши дев'ять нових сенаторів. І це в той час як АНО та соціал-демократи зазнали значних втрат. Незважаючи на те, що в другому турі АНО мала 14 кандидатів, лише троє змогли виграти вибори. Соціал-демократи втратили 10 місць, в тому числі і віце-президента Сенату Зденека Шкромаха. Правоцентристська партія ODS мала у своєму розпорядженні шість кандидатів у другому турі, з яких обрали чотири (включаючи Зденека Нітра, який керував незалежним).

Урядова криза 2017 року[ред.ред. код]

На початку травня 2017 року сталась урядова криза, коли прем'єр-міністр Богуслав Соботка вирішив піти у відставку через фінансові порушення міністра фінансів Андрея Бабіша. Втім, Соботка змінив своє рішення через кілька днів після суперечки з президентом Мілошем Земаном про продовження діяльності уряду. Врешті-решт 24 травня 2017 року, Соботка звільнив Бабіша та замінив його Іваном Пільним, фактично припинивши кризу.[3]

Виборча система[ред.ред. код]

200 членів палати депутатів обираються у 14 багатомандатних виборчих округах (кожен з яких, як правило, обирає від 5 до 25 членів)[4], використовуючи відкриті списки  з допомогою  пропорційного представництва, в яких вони можуть подавати пільгові голоси для чотирьох кандидатів у обраному їх списку. Місця розподіляються за методом д'Ондта, з виборчим порогом який складається з 5 % для партій, 10 % для двопартійних альянсів, 15 % — для трипартійних альянсів і 20 % — для альянсів чотирьох або більше партійних альянсів. Кандидати, які отримали пільгові голоси понад 5 % виборців поміщаються до верхньої частини їх списку. А в тих випадках, коли більш ніж один кандидат отримує більше 5 % преференційних голосів, вони ранжуються в порядку зменшення отриманих голосів. [5]

Дата виборів[ред.ред. код]

У Чеській Конституції говориться, що вибори в Палату депутатів повинні проводитися кожні чотири роки. Вибори в Чехії тривають два дні — у п'ятницю та в суботу. Від так, виборці можуть голосувати в будь-який день. Точну дату виборів називає Президент, який зобов'язаний назвати його, як мінімум, за 90 днів до виборів.

6 квітня 2017 року Президент Мілош Земан оголосив 20 та 21 жовтня 2017 року днями парламентських виборів.

Розклад[ред.ред. код]

Ключові дати:

четвер 6 квітня Президент Мілош Земан оголосив, що вибори відбудуться 20 та 21 жовтня 2017 року
п'ятниця 1 вересня Останній день подання документів про висунення
вівторок 5 вересня Державна виборча комісія проводить жеребкування та призначає партіям відповідні виборчі номери
середа 4 жовтня Початок офіційної передвиборчої кампанії
вівторок 17 жовтня Бюлетені надсилаються виборцям поштою
п'ятниця та субота 20 — 21 жовтня Дні голосування

Політичні партії та кандидати[ред.ред. код]

Партія Ідеологія Лідер
Чеська соціал-демократична партія (ČSSD) соціал-демократія, пан'європеїзм Мілан Чованець (виконуючий обов'язки)
ANO 2011 (ANO) центризм, популізм, лібералізм, синкретична політика Андрей Бабіш
Комуністична партія Чехії і Моравії (KSČM)

• Партія демократичного соціалізму

комунізм, євроскептицизм Войтех Філіп
TВП 09

• Чеська крона (монархічна партія Чехії, Моравії та Сілезії)
• Консервативна партія
• Клуб причетних учасників позапартійності
• Ліберально-екологічна партія</ small>

ліберальний консерватизм, панєвропеїзм Мирослав Калоушек
Громадянська демократична партія (ODS)

• Freeholder Party

ліберальний консерватизм, економічний лібералізм, євроскептицизм Петр Фіала
Християнсько-демократичний союз — Чехословацька народна партія (KDU-ČSL)

• Coexistencia and Independents

християнська демократія, соціальний консерватизм, панєвропеїзм Павел Белобрадек
Мери та незалежність (STAN)

• Мери для регіону Ліберець
• SNK Європейські демократи

субсидіарність, панєвропеїзм Петр Газдік
За свободу і пряму демократію (SPD)

• Моравія

правопопулізм, антиміграція, пряма демократія, євроскептицизм Томі Окамура
Чеська піратська партія піратська партія, пряма демократія і «суспільна демократія», «відкрита держава», лібералізм[6] Іван Бартош
Партія зелених

• Зміна політичного руху

зелена політика, панєвропеїзм Матей Штопницький
Партія вільних громадян (Svobodní) класичний лібералізм, право-лібертаріанізм, лібертаріанський консерватизм, євроскептицизм Петр Мах
Реалісти (REAL)

• Патріоти Чеської Республіки

Національний консерватизм, економічний лібералізм, євроскептицизм Петр Робешек
Партія цивільних прав (SPO) Соціал-демократія, пряма демократія Ян Велеба
Партія здорового глузду (Rozumní)

Коаліція для республіки - Республіканська партія Богемії, Моравії та Сілезії
Коаліція для Республіки - Республіканська партія Чехії, Моравії та Сілезії
Демократична зелена партія
Чеський рух за національну єдність
Націоналізм, національний лібералізм, євроскептицизм Петр Ханніг
Коаліція для Республіки — Республіканської партії Чехословаччини Мирослава Салдека (SPR–RSČ) Національний консерватизм, антиміграція, Чехословацький профспілковий, євросектицизм Мирослав Салдек
Робітнича партія соціальної справедливості (DSSS) Нео-нацизм, націоналізм, антиглобалізм, євроскептицизм Томаш Вандас

Передвиборча кампанія[ред.ред. код]

Вперше витрати на виборчу кампанію в Чехії обмежені. Для кожної партії це 90 млн крон (приблизно 3 300 000 євро). Також створено новий наглядовий орган, Управління з нагляду за фінансами політичних партій та політичних рухів.

Дата виборів була оголошена 2 травня 2017 року, що означало початок офіційної кампанії.[7] Сторонам було дозволено зареєструватися на виборах до 15 серпня 2017 року. Загалом зареєструвалась 31 партія -  найбільша кількість за всю історію Чехії.[8][9]

Телевізійні дебати[ред.ред. код]

На телеканалі ČT24 було декілька дебатів з представниками десяти найбільших партій з різних питань, зокрема національної безпеки, охорони здоров'я, зовнішньої політики та інфраструктури. Дебати між лідерами десяти партій заплановано на 19 жовтня 2017 року. [10]

Опитування громадської думки[ред.ред. код]

Next Czech Legislative Election polls.png

Опитування, що проводиться з жовтня 2013 року до нинішнього часу, позначені конкретною лінією та крапками, що відповідають політичним партіям.

Результати[ред.ред. код]

За попередніми даними найбільше голосів (29,64 %) набрала партія ANO, заснована одним із найбагатших людей Чехії та колишнім міністром фінансів Андреєм Бабішем. Очевидно він і стане центром коаліції.

Громадянська демократична партія (ODS), що декларує євроскептицизм отримала 11,31 % підтримки. Ще три партії (29,23 %) мають у своїй програмі проросійську спрямованість: Партія піратів Чехії (10,79 %), праворадикальна За свободу і пряму демократію (SPD, 10,67 %) та опоненти України комуністична партія Чехії (7,77 %).

Лідери попередніх виборів Чеська соціал-демократична партія (ČSSD) опустились на шосте місце з рейтингом 7,27 % проти 20 % чотири роки тому[11].

Експерти у ЗМІ відзначали, як особливість виборів 2017 року, появу у парламенті таких партій, як СДП і пірати, а також діяльність у Чехії «фрагментованого парламенту з дев'ятьма партіями» та величезна втрата підтримки правлячої з 2013 року соціал-демократичної партії[12]

Czech parliamentary election 2017.svg
Партія Голоси % +/– Місця +/–
ANO 2011 1 500 113 29,64 +10,98 78 +31
Громадянська демократична партія 572 962 11,32 +3,59 25 +9
Чеська піратська партія 546 393 10,79 +8,13 22 +22
За свободу і пряму демократію (SPD) 538 574 10.64 22 Нова
Комуністична партія Чехії і Моравії (KSČM) 393 100 7,76 −7,15 15 −18
Чеська соціал-демократична партія (ČSSD) 368 347 7,27 13,09 15 −35
Християнсько-демократичний союз — Чехословацька народна партія (KDU–ČSL) 293 643 5,80 −0,98 10 −4
ТВП 09 268 811 5,31 −6,69 7 −19
Мери та незалежність (STAN) 262 157 5,18 6 Нова
Партія вільних громадян (Svobodní) 79 229 1,56 −0,91 0 0
Партія зелених 74 335 1,46 −1,74 0 0
Партія загального розуміння 36 528 0,72 +0,45 0 0
Реалісти (REAL) 35 995 0,71 0 Нова
Партія цивільних прав (SPO) 18 556 0,36 −1,15 0 0
Спортсмени 10 593 0,20 0 Нова
Робітнича партія (SPR–RSČ) 10 402 0,20 −0,66 0 0
Коаліція для Республіки — Республіканської партії Чехословаччини Мирослава Салдека (SPR–RSČ) 9 857 0,19 0 Нова
Орден Нації 8 735 0,17 0 Нова
Громадянський демократичний союз 8 030 0,15 0 Нова
Блок проти ісламізації — оборона Батьківщини 5 077 0,10 0 Нова
Референдум про Європейський Союз 4 276 0,08 0 Нова
Щаслива Чехія 3 852 0,07 0 Нова
Шлях від відповідального суспільства 3 758 0,07 0 Нова
Гарний вибір 2016 року 3 722 0,07 0 Нова
Чеська національна соціальна партія 1 573 0,03 0 Нова
Голосування за правий блок 491 0.00 0 Нова
Суспільство проти розвитку в Долині Прокоп 438 0,00 0 Нова
H.A.V.E.L. 436 0,00 0 Нова
Громадянин 2011 року 359 0,00 0 Нова
Нація Разом 300 0,00 0 Нова
Чеський Національний фронт 117 0,00 0 Нова
Недійсні / порожні голоси 30 306
РАЗОМ 5 091 065 100 200 0
Зареєстровані виборці / голосування 8 374 501 60,79 +1.31
Джерело: Volby

Карта результатів[ред.ред. код]

Результати основних партій за округами
ANO 
За свободу і пряму демократію (SPD) 
ХДС-ЧНП (KDU-ČSL) 
Мери та незалежність (STAN) 

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Resolution 135/2017 (Czech). Процитовано 6 May 2017. 
  2. Volební účast v obvodech v 1. a 2. kole (Czech). Czech Statistical Office. Процитовано 15 October 2016. 
  3. Czech president fires finance minister, ending political crisis. POLITICO. Процитовано 24 May 2017. 
  4. https://volby.cz/pls/ps2013/ps51?xjazyk=EN
  5. Electoral system IPU
  6. https://www.pirati.cz/en/program/start
  7. Průhledná volební kampaň? Spíš zmatek. Novinky.cz (cs-CZ). Процитовано 22 May 2017. 
  8. K volbám do Sněmovny se přihlásilo jednatřicet stran, nejvíc v historii. iDNES.cz. 15 August 2017. Процитовано 16 August 2017. 
  9. Do sněmovních voleb se přihlásilo 31 stran, nejvíce v historii ČR. Parlamentní Listy. Процитовано 16 August 2017. 
  10. ČT k volbám odvysílá 14 debat a Superdebatu MediaGuru. www.mediaguru.cz (cs). Процитовано 2017-10-01. 
  11. Вибори в Чехії: партія влади впала на 6 місце, третє місце — у Партії піратів
  12. Haughton, Tim; Havlik, Vlastimil; Deegan-Krause, Kevil (24 October 2017). Czech Elections Have Become Really Volatile. This Year was No Exception. The Washington Post. Процитовано 24 October 2017.