Парма (щит)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Римський кавалерист з пармою. Музей Валкгоф-Кам (Нідерланди)

Па́рма (лат. parma) — круглий щит, що використовувався у Стародавньому Римі, зокрема, у пізньоімперський період. Іноді щодо нього уживають зменшену форму «па́рмула» (parmula).

Опис[ред. | ред. код]

Парма мала вигляд дерев'яного диска близько 90 см у діаметрі. Її робили з дерев'яних дощок, які розташовувалися горизонтально, обтягали шкірою, крайки посилювали металевою окантовкою, центр — металевим же умбоном. З внутрішнього боку кріпили руків'я.

Використовування[ред. | ред. код]

Римський прапороносець-вексилярій з пармою на поясі. Сучасна реконструкція

У період ранньої Республіки парма використовувалася легіонерами, які надалі замінили її на скутум. Вона залишилася щитом легкої піхоти (велітів). Парми входили до спорядження воїнів допоміжних військ (ауксиліаріїв) та вершників (у яких він звався parma equestris — «кавалерійська парма»), також її носили замість скутума прапороносці-вексилярії та музиканти легіону.

Окрім римських вояків, парма також входила до складу обладунків деяких типів давньоримських гладіаторів (гопломахів, еседаріїв, еквітів).

У літературі[ред. | ред. код]

В «Енеїді» Вергілія пармами названі щити, якими захищаються тевкри (троянці) у битві проти греків, а потім — проти рутулів.

Див. також[ред. | ред. код]

  • Скутум — прямокутний або овальний давньоримський щит
  • Кліпеус — овальний давньоримський щит
  • Рондаш — круглий щит Раннього Середньовіччя

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]