Парникові гази

Зміни вмісту парникових газів в атмосфері Землі з 1978 р. та 1979 р. відповідно.

Парнико́вий газ (англ. Greenhouse gas) — гази в атмосфері планети, що здатні поглинати теплове випромінювання поверхні планети і хмар (інфрачервона радіація) і відбивати його назад, додатково розігріваючи планетарну атмосферу.

До основних парникових газів в атмосфері Землі відносяться пари води (H₂O), вуглекислий газ (CO₂), закис азоту (N₂O), метан (CH₄), озон (O₃), гексафторид сірки (SF₆), гідрофторвуглецеві сполуки (ГФВ) і перфторвуглецеві сполуки (ПФВ)^[1]. Найбільшу роль у парниковому ефекті на Землі відіграє водяна пара, вміст якої в атмосфері становить близько 1% за об'ємом^[2].

Зміна клімату Землі[ред. | ред. код]

Докладніше: Глобальне потепління

В останньому звіті Робочої групи МГЕЗК відзначається, що найбільший внесок у зміну клімату вносить вуглекислий газ, потім йдуть метан, галогеноалкани і закис азоту^[3].

Згідно з Додатком А до Кіотського протоколу визначено 6 основних парникових газів, які найбільше впливають на зміну клімату (англ. Climate Change). Такими газами є^{[джерело?]}:

Діоксид вуглецю, СО₂
Метан, СН₄
Закис азоту, N₂O
Гідрофторвуглецеві сполуки
Перфторвуглецеві сполуки
Гексафторид сірки, SF₆

Прямі викиди парникових газів[ред. | ред. код]

Регіональний експеримент викидів[ред. | ред. код]

Сукупні та історичні викиди[ред. | ред. код]

Річні викиди на душу населення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Изменение климата, 2001 г. Обобщенный доклад Межправительственной группы экспертов по изменению климата (МГЭИК). Архівовано 7 серпень 2007 у Wayback Machine. — Женева, Швейцария. — 2001. — 220 с.
↑ Варламов Г.Б., Маляренко В.А., Сігал І.Я. ЧАСТИНА 3. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Розділ 2.2. Спалювання палива та парниковий ефект // Книга 5. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Функціонування енергетики в сучасному світі. — (Енергетика: історія, сучасність і майбутнє).
↑ Climate Change 2007: The Physical Science Basis. Summary for Policymakers. Contribution of Working Group I to the Fourth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC). 10th Session of Working Group I of the IPCC, Paris, February 2007.

Література[ред. | ред. код]

Інформаційні технології просторової інвентаризації парникових газів у енергетичному секторі та аналіз невизначеності: [монографія] / Р. А. Бунь, Х. В. Бойчук, А. Р. Бунь, М. Ю. Лесів ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : ПП Сорока Т. Б., 2012. — 464 с. : іл. — Бібліогр.: с. 417—462 (450 назв). — ISBN 978-966-2598-001

Це незавершена стаття з екології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Изменение климата, 2001 г. Обобщенный доклад Межправительственной группы экспертов по изменению климата (МГЭИК). Архівовано 7 серпень 2007 у Wayback Machine. — Женева, Швейцария. — 2001. — 220 с.

[book-5-2.2-2] Варламов Г.Б., Маляренко В.А., Сігал І.Я. ЧАСТИНА 3. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Розділ 2.2. Спалювання палива та парниковий ефект // Книга 5. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Функціонування енергетики в сучасному світі. — (Енергетика: історія, сучасність і майбутнє).

[3] Climate Change 2007: The Physical Science Basis. Summary for Policymakers. Contribution of Working Group I to the Fourth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC). 10th Session of Working Group I of the IPCC, Paris, February 2007.

[1]

[2]

[3]