Пароксизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пароксизм — симптом, посилення якого-небудь клінічного прояву: (гарячка, біль, задишка тощо) до найвищого ступеня; іноді цим словом позначають також напади хвороб, що періодично повертаються, наприклад малярії, подагри.

Пароксизми також відображають наявність дисфункції вегетативної нервової системи і можуть бути проявом ряду захворювань. Найчастіша причина їх — неврози. На другому місці стоять органічні (зазвичай не грубі) ураження мозку: гіпоталамічні розлади, стовбурові (особливо дисфункція вестибулярних систем). Нерідко пароксизм супроводжують напади скроневої епілепсії, мігрень. Можуть виникати вони і на тлі вираженої алергії. Церебральні вегетативні пароксизми диференціюють від первинного ураження ендокринних залоз. Так, для феохромоцитоми характерні симпатико-адреналові пароксизми, а для інсуломи — ваго-інсулярні.


симптом Це незавершена стаття про симптом хвороби.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.