Паростки вігни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паростки вігни

Паростки вігни, квасолі манг — це овоч, вирощений шляхом пророщування бобовів вігни променистої. Їх вирощують, розміщуючи і поливаючи боби в тіні, поки не відросте коріння. Паростки бобів вігни широко культивуються та споживаються у Східній Азії.

Вирощування

[ред. | ред. код]

Для пророщування бобів використовують різні методики. Поширеною технікою в домашніх умовах є пророщування бобів в банці, за допомогою тонкої тканини, обв'язаної зверху гумкою або ниткою. Потім у банку вливають свіжу воду три-чотири рази на день; Потім банки перевертають і залишають стекти. Основними принципами є: вибір хорошого насіння (свіжого та однорідного), проникнення світла до насіння, а також забезпечення достатньої вологості, уникаючи застоя води.[1]

Кулінарне використання

[ред. | ред. код]
Смажені паростки бобів вігни і гриби

Паростки бобів можна готувати в мікрохвильовій печі або смажити. Використовують як інгредієнт інших страв, наприклад, для яєчних рулетів.

Китай

[ред. | ред. код]

У китайській кухні поширені страви, в яких можуть використовуватися паростки бобів, відомі як dòuyá (豆芽), — це смажений рис, яєчний рулет, суп із яєчних крапель та кисло-гарячий суп.[2]

Індія

[ред. | ред. код]

В індійській кухні, особливо в махараштрійській кухні, Usal — це гостра страва, яка врівноважує пекучість карі або бобами, або паростками.

Японія

[ред. | ред. код]

В японській кухні назва моясі ((яп. もやし), «паросток бобів») відноситься до паростка вігни. Вони є загальним інгредієнтом багатьох японських страв, таких як стір-фрай та супів.

Корея

[ред. | ред. код]

У корейській кухні сукджунамуль (숙주나물) називають як самі паростків бобів вігни, так і до намулю (приправленої овочевої страви), виготовленого з паростків. Паростки вігни не є таким поширеним інгредієнтом, як паростки сої в корейській кухні, але їх використовують у пібімпапі, у начинках з манду та у сунде (корейська ковбаса).

Назва сукджунамул — це слово, що складається з сукджу та намуль, перше з яких походить від імені Син Сукджу (1417–1475), одного з видатних вчених Чосон. Сукджу зрадив своїх прихильників і віддав перевагу дядькові короля як претенденту на престол. Люди вважали цей крок Сін Сукджу неетичним та аморальним, і тому дали його ім'я паросткам бобів які, як правило, псуються і дуже легко псуються.[3]

Таїланд

[ред. | ред. код]

У тайській кухні паростки квасолі манг зазвичай їдять у супах та смажених стравах. У пад тай їх часто додають на сковороду за одне швидке перемішування перед подачею, а в супах, таких як нам нгіяо, їх посипають поверх страви.[4]

Індонезія

[ред. | ред. код]

Паростки бобів широко використовуються в індонезійській кухні.

В'єтнам

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. Takeguma, Massahiro. Growing Moyashi. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 квітня 2013.
  2. Bean Sprouts Recipes. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 27 жовтня 2020.
  3. 송, 백헌 (9 червня 2016). 숙주나물, 성삼문과 멀어진 신숙주의 변절 [Sukjunamul, the betrayal of Sin Sukju who became estranged from Seong Sammun]. Joongdoilbo (кор.). Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017.
  4. Bean Sprouts - ThaiTable.com. Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.