Партеніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Партеніт
Partenit kr s.png FLA Partenit, Krym, Ukraine.svg
Герб Партеніта Прапор Партеніта
Партеніт на тлі Аю-Дага
Партеніт на тлі Аю-Дага
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Алуштинська міська рада
Рада Партенітська селищна рада
Код КОАТУУ: 0110345400
Облікова картка Партеніт 
Основні дані
Засноване VIII ст.
Статус з 1963 року
Площа 8.64 км²
Населення 6086 (на 2014 рік)[1]
Густота 704.4 осіб/км²
Поштовий індекс 98542
Телефонний код +380 6560
Географічні координати 44°34′32″ пн. ш. 34°20′39″ сх. д. / 44.57556° пн. ш. 34.34417° сх. д. / 44.57556; 34.34417
Висота над рівнем моря 90 м[2]
Водойма річки Партенітка, Путаміс, Токата
Відстань
Найближча залізнична станція: Сімферополь
До станції: 59 км
До райцентру:
 - автошляхами: 16,7 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 64,5 км
Селищна влада
Адреса 98542, Автономна Республіка Крим, Алуштинська міська рада, смт. Партеніт, вул. Паркова, 1
Карта
Партеніт is located in Україна
Партеніт
Партеніт
Партеніт is located in Автономна Республіка Крим
Партеніт
Партеніт

Commons-logo.svg Партеніт у Вікісховищі

Партені́т (крим. Partenit) — селище міського типу в Україні, підпорядковане Алуштинській міській раді Автономної Республіки Крим. Розташоване в західній частині курорту Велика Алушта на Південному березі Криму, за 64 км від Сімферополя, найближчої залізничної станції.

Регулярний автобусний зв'язок з Алуштою, Ялтою, влітку — з Сімферополем. Через селище протікають річки Аян, Путаміц, Токката.

Історія[ред.ред. код]

Оливовий гай (2006 рік)

Територія селища була заселена з давніх часів, про що свідчать археологічні знахідки епохи верхнього палеоліту, залишки поселень епохи мезоліту (12-7 тис. до н. е.), бронзової доби (3-2 тис. до н. е.), пізньоантичне поселення рубежу н. е., святилище язичників III—IV ст. н. е. на р. Алі-гір.

Перша письмова згадка датується VIII ст. — «Житіє Іоанна Готського». Завдяки діяльності Святого Іоанна, єпископа Готського, поселення Патеніти потрапило на сторінки багатьох робіт, присвячених історії християнства, Візантійської імперії.

У VIII—X ст. Партеніт знаходився під владою Хозарського каганату, а в X—XIII ст. — Візантії.

У XIV—XV ст. входив до складу володінь Республіки Генуя, в 1475-1774 рр., разом з Кримським ханством — до складу імперії Османа, в 1774-1783 рр. — у складі незалежного Кримського ханства, з 1783 р. — у складі Російської імперії, з 1954 року, разом з усім півостровом, Партеніт увійшов до складу земель України. Починаючи з 18 березня 2014 року Партеніт, разом з рештою Криму і Севастополем, є окупованим Російською Федерацією.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису населення 2001 року, у селищі мешкало 6391 особа[3]. Мовний склад населення села був таким[4]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 1017 15,91
російська 5303 82,98
кримськотатарська 17 0,27
білоруська 14 0,22
молдавська 7 0,11
вірменська 7 0,11
болгарська 3 0,05
німецька 2 0,03
польська 1 0,02

Економіка[ред.ред. код]

Основний природо-ресурсний потенціал — кліматичні умови сухих субтропіків, сприятливі для відпочинку. Партеніт — курортне селище.

У смт діють дослідницьке господарство «Приморське» Нікітського ботанічного саду, яке займається вирощуванням декоративних рослин; розташовані виноградники радгоспу-заводу «Таврида» («Масандра»), де вирощують мускат, каберне та інші сорти винограду.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У селищі функціонують одна загальноосвітня школа; поліклініка; музична школа і філіал Алуштинської художньої школи; 3 будинки відпочинку; кінотеатри, клуби, бібліотеки, відомі художні колективи: концертний хор «Кантилена», зразковий дитячий оркестр «Партеніт», дитячий камерний оркестр «Віртуози Партеніта», ансамбль гітаристів; відділення одного банку; 2 парки відпочинку; діють релігійні спільноти УПЦ МП і євангельських християн-баптистів.

Партеніт. Вид з Бабуган-Яйли.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Парк в Айвазовському — частина оливового гаю

На території смт розташовуються пам'ятки садово-паркового мистецтва:

    • «Карасан» (1-а половина. XIX ст.) — площа 18 га, 220 видів реліктових рослин, але відвідання сторонніми особами з 2009 р. обмежено.
    • парк будинку відпочинку «Айвазовське» (реконструкція з 2000-х років), де ростуть 28 стародавніх олив;
    • пам'ятник природи гора Аю-Даг;
  • архітектура:
  • археологічні:
    • городище Партеніти (VI—XV ст.),
    • античні поселення, язичницьке святилище, комплекс середньовічних монастирів і церков, поселень і оборонних споруд на горі Аю-Даг (VIII—X ст., XII — поч. XVII ст.).

Установлені пам'ятники св. Іоанну Готському, Авіценні, М. Фрунзе, В. Леніну, загиблим під час другої світової війни землякам.

У літературі[ред.ред. код]

У місті Партеніті відбуваються події, описані в драматичній сцені Лесі Українки «Іфігенія в Тавріді» з циклу «Кримські відгуки».

У поета-неокласика Миколи Зерова є сонет «Партеніт».[5]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]