Партиципаторний бюджет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Партиципаторний бюджет (Бюджет участі чи Громадський бюджет) — демократичний процес дискусії та прийняття рішень, в якому кожна мешканець населеного пункту має змогу впливати на що витрачати муніципальний бюджету. В Україні почав набирати обертів із реформою Децентралізації.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше повний процес творення парципаторного бюджету відбувся у місті Порту-Алегрі (Бразилія) 1989 року[1]. Це щорічний процес дискусії та ухвалення рішень, у якому тисячі мешканців міста вирішують, як видавати частину міського бюджету. У процесі загальнодоступних сусідських, районних і загальноміських зібрань громадяни й обрані бюджетні делегати голосують за те, які пріоритетні потреби профінансувати додатково і на якому рівні. На першому етапі сусіди обирають дільничних і «тематичних» делегатів, які потім на неофіційних зустрічах ухвалюють рішення про пріоритетні інвестиції, надаючи їм визначене число пунктів — чим більше, тим важливіша інвестиція. У другому раунді беруть спільну участь дільничні і «тематичні» збори, які вибирають депутатів до Ради парципаторного бюджету.

Партиципаторний бюджет в Україні[ред. | ред. код]

В Україні вперше бюджет участі було впроваджено в 2015 році в трьох містах: Чернігові, Черкасах та Полтаві[2]. Станом на 2018 ПБ діє у більш ніж 85 містах, зокрема у всіх обласних центрах крім Херсона[3]. Загальний розмір громадського бюджету у всіх українських містах, за весь час його проведення, складає близько 700 млн. грн. Найбільший громадський бюджет у м. Київ - 150 млн грн[4].

У 2016 році українська технологічна громадська організація SocialBoost створила онлайн-платформу «Громадський проект», що допомагає українським містам автоматизувати процес партиципаторного бюджету[5]. «Громадський проект» існує в рамках проекту USAID. SocialBoost є технічним партнером й відповідає за розробку та інтеграцію інформаційних систем з автоматизації процесу в 46 містах України . Серед них Київ, Львів, Дніпро, Суми, Тернопіль, Краматорськ.[6]

Громадський бюджет в малих містах[ред. | ред. код]

Місто Самбір — 35 тис. населення з бюджетом понад 3 млн грн. — отримало можливість використання досвіду польського міста Ряшів у створенні бюджету участі. «Самбірчани мають голос — пілотне впровадження партиципаторного бюджету» — це проект, який реалізується Самбірською Агенцією розвитку та Євроінтеграції, міською радою м. Самбора, Асоціацією інновацій та трансферу технологій «Горизонти» Республіка Польща  та  Фондом Міжнародної Солідарності Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії[7].

Критика[ред. | ред. код]

Критики цієї форми демократії вказують, що не існує законодавства, яке зобов'язувало уряди й органи самоврядування дослухатися до волі мешканців. Зазначається, що найчастіше учасниками місцевих зібрань є найбідніші мешканці та члени бразильської Робітничої партії та союзних їй організацій. Трапляється також так, що влада хоч і погоджується з постановами делегатів, але потім не застосовує їх на практиці, що також може ставити під сумнів результати досліджень на тему успіхів в імплементації нової форми участі громадян у громадському житті. Почавши від 2005 р., лівоцентристські власті міста Порту-Алегрі намагаються обмежити участь пересічних мешканців у процесі ухвалення рішень через централізацію управління, що веде до конфліктів по лінії «органи самоврядування — форуми делегатів».

Партиципаторний бюджет у світі[ред. | ред. код]

У цілому в Латинській Америці, Європі, США та Китаї така практика охоплює понад 250 міст. З муніципального бюджету може виділятись від 1 до 30 % на реалізацію проектів, запропонованих громадянами[8].

У Європі проект підхопили деякі муніципалітети Франції, Італії, Німеччині, Іспанії та Великої Британії, зокрема, дільниці Берліна (Кройцберґ / Kreuzberg) і Лондона (Ледівелл / Ladywell). У Польщі від 2013 року інструмент партиципаторного бюджету використовується у Кракові. Також ПБ є дуже популярним способом передання влади мешканцям у містах Канади.


Варто зазначити, що ідеї ПБ є найбільш популярними в середовищі анархістів і «зелених».

Примітки[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернет[ред. | ред. код]