Партиципаторний бюджет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Партиципаторний бюджет – демократичний процес дискусії та прийняття рішень, в якому кожна мешканка і мешканець населеного пункту вирішує, в який спосіб витрачати частину муніципального бюджету.

Найчастіше він твориться через використання таких знарядь, як визначення пріоритетів щодо муніципальних видатків самими членами спільноти, вибір бюджетних делегатів – репрезентантів місцевих спільнот, технічна підтримка з боку муніципальних радників, місцеві та регіональні збори з метою обговорення та голосування пріоритетних видатків, а потім втілення ідей, що мають безпосередній вплив на якість життя мешканців.

Дослідження, а також практика міст, які використовують цю форму прямої демократії (демократії прямої участі, демократії співучасті), вказують, що вона своїм наслідком має рівніший поділ публічних ресурсів, вищу якість життя, більше задоволення з публічних послуг, більшу прозорість і вірогідність органів державної влади, активнішу участь громадян (особливо соціальних маргіналів) у громадському житті.

Партиципаторний бюджет у Порту-Алегрі[ред.ред. код]

Вперше повний процес творення парципаторного бюджету відбувся у місті Порту-Алегрі (Бразилія) 1989 року [1]. Це щорічний процес дискусії та ухвалення рішень, у якому тисячі мешканців міста вирішують, як видавати частину міського бюджету. У процесі загальнодоступних сусідських, районних і загальноміських зібрань громадяни й обрані бюджетні делегати голосують за те, які пріоритетні потреби профінансувати додатково і на якому рівні. На першому етапі сусіди обирають дільничних і «тематичних» делегатів, які потім на неофіційних зустрічах ухвалюють рішення про пріоритетні інвестиції, надаючи їм визначене число пунктів – чим більше, тим важливіша інвестиція. У другому раунді беруть спільну участь дільничні і «тематичні» збори, які вибирають депутатів до Ради парципаторного бюджету.

Науковці (зокрема, Ребекка Аберс, Джанпаоло Байоккі і Леонардо Авріцер) досліджували вплив парципаторного бюджету на урядове асигнування грошей і розподіл ресурсів. Вони зафіксували тенденцію до асигнування більшої кількості грошей в доти найменше фінансовані дільниці міста. Проте більшість пропозицій спиралася на урядові дані і їх важко однозначно верифікувати.

Критика[ред.ред. код]

Критики цієї форми демократії вказують, що не існує законодавства, яке зобов’язувало уряди й органи самоврядування дослухатися до волі мешканців. Зазначається, що найчастіше учасниками місцевих зібрань є найбідніші мешканці та члени бразильської Робітничої партії та союзних їй організацій. Трапляється також так, що влада хоч і погоджується з постановами делегатів, але потім не застосовує їх на практиці, що також може ставити під сумнів результати досліджень на тему успіхів в імплементації нової форми участі громадян у громадському житті. Почавши від 2005 р., лівоцентристські власті міста Порту-Алегрі намагаються обмежити участь пересічних мешканців у процесі ухвалення рішень через централізацію управління, що веде до конфліктів по лінії «органи самоврядування – форуми делегатів».

Партиципаторний бюджет у світі[ред.ред. код]

Від часу виникнення в Південній Америці, парципаторний бюджет поширився на сотні міст світу – число місцевих спільнот, що користуються ним, перевищило 200. У деяких містах парципаторний бюджет був запроваджений у школах, університетах і громадському будівництві. Механізми застосування парципаторного бюджету, пристосовані до місцевого контексту, різняться між собою, різняться також частки муніципальних бюджетів, відданих у розпорядження мешканців.

У Європі проект підхопили деякі муніципалітети Франції, Італії, Німеччині, Іспанії та Великої Британії, зокрема, дільниці Берліна (Кройцберґ / Kreuzberg) і Лондона (Ледівелл / Ladywell). У Польщі від 2013 року інструмент партиципаторного бюджету використовується у Кракові. Також ПБ є дуже популярним способом передання влади мешканцям у містах Канади.

Варто зазначити, що ідеї ПБ є найбільш популярними в середовищі анархістів і «зелених».

Партиципаторний бюджет в Україні[ред.ред. код]

Україна лише набуває практичні навички та знання щодо партиципаторного бюджетування. Навіть в законодавстві говориться тільки про «бюджет місцевого самоврядування», проте зовсім не про залучення громад до реалізації міських ініціатив. Все змінилось 2015 року, коли Фундація польсько-української співпраці ПАУСІприїхала в Чернігів, Черкаси та Полтаву з проектом «Партиципаторний бюджет – можливості для підвищення громадської активності і встановлення належного партнерства з органами влади»[2].

«Ідея проекту полягала в тому, аби три міста хоча б спробували модель громадського бюджету. Всі 8 місяців ми їх підтримували – проводили семінари для міської ради та активістів, возили в Польщу, підтримували консультаційно і фінансово, допомагали проводити рекламні кампанії. Також ми запросили і Луцьк до нашого проекту. Наразі ж ми обмірковуємо, як продовжити підтримку поширення бюджетів участі серед українських міст, а учасників проекту плануємо залучати вже як українських експертів», - розповів Костянтин Плоський, заступник директора польсько-української фундації ПАУСІ[3].

За останній рік такий простий механізм впливу на владу здобув прихильність у багатьох містах України. Крім перших ініціаторів (Чернігів, Черкаси, Полтава, Луцьк), партиципаторний бюджет вже діє в 20 містах, а в 13 - знаходиться в процесі впровадження. Для мешканців міст така можливість – це певний тест на потенціал мобілізації громади у встановленні партнерських відносин з органами влади.

Громадський бюджет в малих містах: Місто Самбір – 35 тис. населення з бюджетом понад 3 млн грн. – отримало можливість використання досвіду польського міста Жешув у створенні бюджету участі. «Самбірчани мають голос – пілотне впровадження партиципаторного бюджету» - це проект, який реалізується Самбірською Агенцією розвитку та Євроінтеграції, міською радою м. Самбора, Асоціацією інновацій та трансферу технологій «Горизонти» Республіка Польща  та  Фондом Міжнародної Солідарності Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії [4].

З квітня по листопад 2016 року посадовці міської влади отримували детальну інформацію про концепцію бюджетів участі, представники громадських організацій – практичні навички модерування зустрічей з громадянами, а учасники проекту упродовж навчального візиту до Польщі вивчили досвід Жешува, який вже має практику громадського бюджетування.

Структура впровадження бюджету громадських ініціатив проста: визначається сума з бюджету (200 000 грн. у випадку Самбора); подаються проекти, які повинні мати 15 підписів громадян, що належать до територіальної громади Самбора; процес голосування та реалізація проекту. Спеціально створена комісія розглядає заявки, а після голосування – зобов’язана контролювати впровадження виграної ініціативи.

Цього року в Самборі було подано 8 проектів-заявок, пов’язаних з облаштування території та будівель міста. Перемогу у 439 голосів з 1023 отримав проект поточного ремонту водовідведення Самбірської гімназії.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Participatory Budgeting Project
  2. PAUCI. www.pauci.org. Процитовано 2016-11-04. 
  3. Партисипаторний бюджет-2015: перший український досвід 4 міст. Платформа розвитку міст. Процитовано 2016-11-04. 
  4. arsambor.com. arsambor.com. Процитовано 2016-11-04. 

Ресурси Інтернет[ред.ред. код]