Партія-гегемон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Партія-гегемон — термін запропонований польським ученим Є.Вятром для характеристики провідної партії в рамках гегемоністської партійної системи.

Для партії-гегемона усі базові характеристики тотожні відповідним характеристикам тоталітарної партії (монопартії). Опрацювання польського зразка чітко вказує на той факт, що система гегемоністської партії не може трактуватись як багатопартійна, а являє собою таку дворівневу систему, де одна партія скеровує свій вплив на другорядні політичні угруповання. І хоча формула гегемоністської партії може прийняти зовнішній вигляд конкурентної політики, проте реалізувати її не зможе. Поняття тоталітарної гегемоністської партії є недопустимим, але допускається її авторитарний тип.

Джованні Сарторі виділяє ідеологічну гегемоністську партію і догматичну гегемоністську партію.

Література[ред. | ред. код]

  • Шведа Ю. Р. Політичні партії. Енциклопедичний словник. — Львів: Астролябія. — 2005. — 488 с.
  • Шведа Ю. Р. Теорія політичних партій та партійних систем: Навчальний посібник. — Львів: Тріада плюс. — 2004. — 528 с.
  • Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навчальний посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей. — 2006. — 432 с.