Партія Шарія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Партія Шарія»
рос. Партия Шария
логотип
Заснована / зареєстрована 6 червня 2019
Штаб-квартира Київ
Політична ідеологія Євроскептицизм, реваншизм, популізм, регіоналізм, сталінізм[джерело?]
Союзники, блоки ОПЗЖ, Віктор Медведчук, Андрій Портнов
Очільник партії Ольга Бондаренко[1]
Раніше: Антоніна Бєлоглазова
Кольори      червоний
Кількість членів 226 471 осіб[2]
Кількість депутатів у ВР[3]
0 / 424
Обласні ради та рада м. Києва[4]
6 / 1780
Веб-сторінка https://sharij.com.ua
Політика України
Політичні партії
Вибори

Партія Шарія (рос. Партия Шария) — проросійська[5] політична партія в Україні. Очолює партію відеоблогер Анатолій Шарій, який з 2012 року живе за кордоном, а також, за даними українських ЗМІ та низки громадських діячів і політиків, веде проросійську пропаганду й пропагує українофобію[ш 1]. За даними СБУ, свої відео Шарій знімає для дискредитації України в інтересах російських спецслужб.[19]

За повідомленням українських ЗМІ, Партія Шарія є скоріше за все проєктом іншої проросійської партії ОПЗЖ.[20] У серпні 2020 року ОПЗЖ обрали Партію Шарія як свого основного союзника на місцевих виборах в Україні у 2020 році.[21] Під час передвиборчої кампанії, Партія Шарія займалася поширенням агітаційних матеріалів з картою України без Криму.[22]

Історія

6 червня 2019 року Анатолій Шарій оголосив про створення партії шляхом перереєстрації партії «Об'єднана Україна», яка була зареєстрована 18 лютого 2015 адвокатом Анатолієм Жилою[23][24]. Керівником партії стала Антоніна Бєлоглазова[1]. 9 червня 2019 пройшов з'їзд, на якому були висунуті кандидати в депутати на парламентських виборах 2019 року[25].

24 червня 2019 року партію зареєстрували у ЦВК[26]. ЦВК відмовила керівнику партії Шарію в реєстрації кандидатом в нардепи, адже він не виконав вимогу про перебування й проживання в Україні протягом 5 років перед виборами[27][28]. Верховний суд після розгляду скарги зобов'язав ЦВК продовжити розгляд документів Шарія, але не зобов'язував реєструвати[29].

2 липня 2019 року ЦВК зареєструвала Шарія кандидатом у депутати до Верховної ради[6][30][31]. Того ж дня на Майдані Незалежності в Києві зібралася акція протесту. Люди протестували проти реєстрації кандидатами Шарія й Андрія Клюєва[32].

3 липня ЦВК відмовила Шарію в реєстрації кандидатом в нардепи на підставі відповіді від СБУ. За даними СБУ, Шарій покинув межі України 24 січня 2012 року[33][34].

8 липня, після публікації на сайті вінницького видання «Вежа» новини про спалення невідомими вінницькими активістами агітаційних матеріалів партії Шарія, люди, пов'язані з партією, почали погрожувати головному редактору сайту Андрію Качору. Про це також повідомила громадська організація Інститут масової інформації[35][36]. 12 липня поліція розпочала кримінальне провадження за фактом погроз[37].

Погрози були викликані коментарем Качора у соціальній мережі Facebook, де він порівнював протистояння в Одесі 2 травня із шашликами[38][39]. Щодо коментаря Андрія Качора, з якого усе почалося, жодного провадження не було відкрито. Коментар був видалений зі сторінки Качора.

27 липня ЦВК виявила порушення у фінансових звітах партії щодо надходження коштів для виборчих фондів. ЦВК передала прохання перевірити звіти партії Агентству з питань запобігання корупції[40].

19 червня 2020 року, з розслідування журналіста Сергія Іванова, стало відомо, що Партія Шарія легалізує гроші за схемою добровільних внесків, підставляючи «благодійників» під кримінальну відповідальність[41]. Іванов зробив кілька дзвінків «благодійникам» Шарія, в яких вони пояснюють, що пожертвувані гроші не належали їм[42].

Під час передвиборчої кампанії місцевих виборів в Україні 2020 року стало відомо, що партія проросійського пропагандиста Анатолія Шарія поширює агітацію, на якій карта України зображена без окупованого Росією Криму.[43] За словами журналіста Іллі Колдомасова, неправильне зазначення приналежності Криму в агітці Шарія, швидше за все, є навмисним і націлене на прокремлівський електорат, підтримкою якого він намагається заручитися перед виборами.[22]

Ідеологія та фінансування

Проросійська ідеологія

«Україна на продаж» — обкладинка відео проросійського пропагандиста Шарія з картою України без Криму і Донбасу від 14 жовтня 2020 року

Партія Шарія має проросійську ідеологію й за даними українських ЗМІ та низки громадських діячів та політиків, веде проросійську пропаганду й пропагує українофобію.[44] Так журналіст Сергій Іванов вважає, що «партія Шарія, як і партія Медведчука — це певні заходи під час цієї гібридної війни. Просто не обов’язково атакувати, не обов’язково стріляти, коли тут можна створити за російські гроші абсолютно проросійські партії і захопити владу (або принаймні спробувати) у відносно законний спосіб.»[45].

Фінансування

Українські громадські організації вважають що партію приховано фінансують з боку Росії.[46]

В свою чергу у жовтні 2020 року журналісти bihus.info виявили, що діяльність політичного проєкту «Партія Шарія» фінансує українська компанія «БРСМ-Нафта». Зокрема, Анджела Василівна Ларкіна, яка є керівником низки підприємств, за якими стоїть бренд БРСМ-Нафта, схвалює всі неофіційні фінансові витрати на діяльність політпроєкту пропагандиста Шарія.[47][48]

Союз з ОПЗЖ та Медведчуком

За повідомленням українських ЗМІ Партія Шарія є скоріше за все проєктом іншої проросійської партії ОПЗЖ.[20] Так, наприкінці червні 2020 року, кум президента РФ Путіна і лідер проросійської партії ОПЗЖ Віктор Медведчук відкрито заявив в ефірі пропагандистського телеканалу «Росія-24», що вважає Партію Шарія своїм союзником.[49][50]

5 липня 2020 року журналіст видання «Детектор медіа» Ярослав Зубченко висловився про підтримку Партії Шарія з боку кума президента РФ Володимира ПутінаВіктора Медведчука і його проросійської партії ОПЗЖ й заявив, що Шарій отримує від ОПЗЖ повний пакет підтримки: сотні годин ефірного часу на проросійських інформаційних каналах України, особливе ставлення ведучих, згадки в інтерв’ю з політиками, розкрутку акцій та «політичних переслідувань»[51].

17 липня 2020 року народний депутат від ОПЗЖ Микола Скорик заявив, що не виключає створення коаліції з Партією Шарія в ряді обласних або міських рад за результатами місцевих виборів[52]. Згодом, на початку серпня 2020 року ОПЗЖ офіцйіно обрали Партію Шарія як свого основного союзника на місцевих виборах в Україні у 2020 році.[21]

Керівництво партії

Анатолій Шарій, ім'я якого носить партія з 6 червня 2019 року

Перші члени у передвиборчому списку партії, зареєстровані ЦВК до виборів:

  • Антоніна Бєлоглазова — членка російської пропутінської організації «НОД»[ru], редакторка сайту Шарій.net, помічниця Шарія, резидентка сайту «Миротворець»[53], керівниця партії (до 7 червня 2020 року[1]).
  • Ольга Бондаренко — блогер, жінка Шарія[54], керівниця партії (з 7 червня 2020 року[1]).
  • Павло Уллах — підприємець, редактор сайту Шарій.net[55].
  • Іван Мамчур — підприємець.
  • Євген Євтухов — діджей; засновник радіостанції DJFM; син власника «Радіо Шансон», народного депутата від «Партії регіонів» Анатолія Євтухова.
  • Артур Талабіра — журналіст телеканалу «НАШ» Євгена Мураєва, відомого своєю проросійською позицією.
  • Микола Гладенький — безробітний.
  • Дмитро Бутенко — підприємець, займається равликовим промислом.
  • Роман Катеринчук — підприємець.

Самому Шарію ЦВК відмовила в реєстрації у кандидати у народні депутати на виборах 2019 року, оскільки він не проживав на території України 5 років перед виборами[56][57].

Згідно з законом, партії, що брали участь у парламентських виборах, можуть отримати державне фінансування, що розраховується як 2 % прожиткового мінімуму, помножені на кількість виборців, що віддали голос за партію. Таким чином, хоча партія й не перетнула необхідного бар'єру, але отримає з бюджету 12,1 млн грн[58]. 2 жовтня 2019 року цей закон було скасовано, отже партія не отримуватиме державної допомоги[59].

Рейтинг

За даними опитувань соціологічної групи Рейтинг на 3 липня 2019 року рівень її підтримки становив 1,8 %[60]. За даними Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременка та центру «Соціальний моніторинг» на 7 липня, рейтинг становив 2,6 %[61]. На 11 липня рейтинг складав 2 %[62].

За результатами парламентських виборів 2019 року партія отримала 2,23 % голосів[63].

За даними Національного екзит-полу, 69 % електорату партії Шарія живе у Південному та Східному регіонах України[64].

Скандали

Зв'язки з російськими неонацистами та антидержавні заходи

Антоніна Бєлоглазова, друга людина в його партії та редактор сайту Шарія, в 2015—2016 роках співпрацювала в Росії з організацією «Національно-визвольний рух»[ru] (рос. «Национально-освободительное движение», НОД), яка ставить своєю метою «відновлення суверенітету Росії». Цей рух було неодноразово помічено на різних пропутінських заходах[65].

Костянтин Мамросенко, брат Бєлоглазової, який очолює відділ «В» в «Партії Шарія», разом із терористом «Моторолою» брав участь у захопленні Харківської ОДА під час так званої «російської весни» 2014 року[65][66].

Тарасій Плаксій, куратор партії Шарія в Хмельницькій, Чернівецькій та Тернопільській областях, 2017 року був на військовому полігоні Алабіно в Російській Федерації, де знаходяться частини російського спецназу, і брав там участь в патріотичному заході «Бійцівський забіг до дня Росії»[65][67][68].

Співзасновник компанії з пошуку роботи Work.ua у березні 2020 року публічно заявив, що заборонив розміщувати на ресурсі оголошення від партії Шарія.[69]

Інші скандали

  • 25 червня 2019 року учасник партії в костюмі клоуна й масці прийшов на зустріч представників партії «Європейська Солідарність» із виборцями у Стрию. Чоловік вигукував у натовпі «Шарій», «В адміністрації Президента сиділа 5 колона». Втік, коли його попросили зняти маску[70].
  • 28 червня учасники партії намагалися зірвати мирний флешмоб Вакарчука, голови партії «Голос», перед Верховною радою[71][72].
  • 1 липня 2019 року учасники партії спробували зірвати зустріч одеситів з кандидатами в народні депутати від «Європейської солідарності»[73].
  • 3 липня на зустрічі кандидата в народні депутати Порошенка зі своїми виборцями декілька учасників партії під час виступу намагалися перекричати як Порошенка, так і інших людей на сцені[74].
  • 4 липня 2019 року учасники партії намагалися здійснити провокації в Харкові на площі Свободи на зустрічі з кандидатом в депутати. Завдяки діям харківських активістів з організації «Світанок», вдалося уникнути провокацій з боку прихильників Шарія[75].
  • Цього ж дня учасники партії прийшли на виступ Порошенка у Кам'янці-Подільському. Порошенко назвав Шарія «кремлівським виродком», а його прихильників «найнятими на російські гроші» — «виблядками»[76].
  • 7 липня 2019 року учасники партії влаштували хід по Мелітополю, намагаючись публічно заявити про себе[77].
  • 10 липня 2019 року учасники партії прийшли на мітинг Порошенка в Ужгороді, намагаючись зірвати виступ[78].
  • 11 липня 2019 року учасники партії здійснили спробу зірвати виступ Порошенка в Житомирі[79].
  • 14 липня 2019 року учасники партії спровокували конфлікт і вчинили бійку з представниками іншої партії у Тернополі[80].
  • 16 липня 2019 року учасники партії в Рівному застосували газовий балончик проти учасника АТО Тараса Давидюка. Ветеран отримав хімічні опіки ока[81].
  • 6 грудня 2019 року в Києві під час акції по роздачі безкоштовної партійної газети стався кофлікт з активістами Партії Шарія. Зокрема, під час сварки було застосовано газові балончики та зіпсовані агітаційні матеріали. Сутичку вже засудила Об'єднана єврейська громада України[82].
  • 24 грудня 2019 року на судовому засіданні в справі про вбивство журналіста Шеремета керівницю партії Шарія Антоніну Бєлоглазову виштовханули з зали суду, називаючи її «тварюкою» і «провокатором», через те, що та намагалася зірвати це засідання та влаштувала скандал. Представниця А. Шарія у свою чергу вирішила викликати в зал суду поліцію[83].
  • Комітет виборців України поставив діяльність партії на восьме місце у рейтингу «ТОП-10 спекуляцій політиків на тему коронавірусу»[84]. Анатолій Шарій водночас заявив про готовність будувати «табори» для представників КВУ.
  • 17 червня 2020 року близько 500 учасників партії мітингували під Офісом Президента України, провокуючи конфлікт з контрпротестувальниками[85]. Прихильники Шарія застосовували газові балончики та палиці для побиття супротивників, зокрема ветеранів[86]. На акцію на підтримку партії проросійського блогера також закликав екс-прем'єр-міністр України Микола Азаров[87]. Після завершення акції під Офісом Президента України, в київському метро сталася масова бійка, яка була спровокована найманцями партії Шарія[88][89].
  • 22 червня 2020 року голова житомирського осередку партії Шарія бризнув сльозогінним газом в очі ветерану «Азова», після чого між представником партії проросійського блогера і двома учасниками АТО сталася бійка[90][91].
  • 25 червня поліціянти затримали мікроавтобус із тітушками, найнятими Шарієм, що їхали на анонсовану акцію Нацкорпусу в Запоріжжі для проведення провокацій та бійок[92].

Заборона партії в Україні

23 липня 2020 року стало відомо про те, що Окружний адміністративний суд міста Києва просять зобов’язати Міністерство юстиції України звернутися до суду про заборону діяльності Партії Шарія. Позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Мін'юсту щодо неприйняття рішення з приводу невідповідності діяльності партії проросійського блогера вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[93]. Приводом для можливої заборони партії стало використання образу Йосипа Сталіна разом з партійною символікою у відеоматеріалах Анатолія Шарія, а також підтримка проросійським блогером репресивної політики Сталіна в соціальних мережах[94].

30 липня Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження щодо заборони діяльності партії Шарія[95].

Примітки

  1. а б в г Політична партія «Партія Шарія». Історія реєстраційних даних. clarity-project.info. Процитовано 2020-06-18. 
  2. Офіційний сайт партії Анатолія Анатолійовича Шарія. Політична партія Шарія (ППШ)
  3. Депутатські фракції і групи IX скликання. rada.gov.ua. Процитовано 2020-11-26. 
  4. Кандидати, яких обрано депутатами рад на поточну дату. cvk.gov.ua. Процитовано 2020-11-26. 
  5. Analyse: Durchregieren mit einer komfortablen Mehrheit aus Newcomern? Die Ukraine nach der Parlamentswahl, Bundeszentrale für politische Bildung, 17. September 2019 (нім.)
  6. а б ЦВК зареєструвала кандидатами в депутати одіозних Клюєва та Шарія. 24 (телеканал). 2019-07-02.  «Анатолій Шарій — відомий в інтернеті відеоблогер-українофоб. І хоча родом він з Києва, однак є російським пропагандистом. З 2014 року виробив низку відеороликів з ядучою критикою української влади, перекручуючи факти. Його сюжети сповнені упередженості, прикрас, сарказму та проросійської риторики.»
  7. Клюєв і Шарій ідуть в Раду: чим відомі ці скандальні мисливці за мандатом. ТСН. 2019-07-02.  «У Верховну Раду йдуть скандальний проросійський блогер Анатолій Шарій та колишній глава адміністрації Януковича Андрій Клюєв <…> Шарія називають українофобом, він відомий розповсюдженням антиукраїнських фейків та просуванням проросійських ідеологем. Ось, наприклад, його думка про мешканців Західної України. „Я украинец, а вы не украинцы. Вы второй сорт. Нет, вы просто полукровки. Вы наполовину … поляки, наполовину венгры…“, — казав якось він.»
  8. Хто такий Анатолій Шарій і чому йде в Раду. Факти (ICTV). 2019-07-03. 
  9. А будущее у территории, именуемой «Украиной», обещает быть просто чудным. Сказочным. И ко всем прелестям этого фантастического будущего, ко всем мини-чернобылям, голоду, болезням и деградации будет добавлен еще один размашистый штрих — гомодиктатура. — Анатолій Шарій // Обозреватель, 22 марта 2010.
  10. «Похищенная» в Киеве журналистка оказалась помощницей пророссийского блогера Шария // Факти (ICTV), 5 сентября 2017.
  11. Порошенко відзначився дивною поведінкою // Gazeta.ua, 28 лютого 2019.
  12. СЕСТРА ПРОПАГАНДИСТА-УКРАИНОФОБА ШАРИЯ ОБВИНИЛА ЕГО В ПЕДОФИЛИИ // Деловая столица, 26 Марта 2018.
  13. СБУ провела воспитательную беседу с помощницей Шария (обновлено) // Лівий берег, 5 сентября 2017.
  14. Українофоб Шарій розкрутив скандал з антисемітизмом «закарпатського» консула в Гамбурзі (ФОТО, ВІДЕО) // Закарпаття онлайн, 14 травня 2018.
  15. Диванный антипатриот: как Анатолий Шарий превратился в медиа-изгоя. Політека. 2018-08-03. Процитовано 2019-07-06. 
  16. СБУ підтвердила, що Шарій та Клюєв не перебували в Україні останні 5 років. 24 (телеканал). Процитовано 2019-07-03. 
  17. «Кнут для украинского быка» — Оборзреватель, Архівні копії [1], [2]
  18. Толя, ты обычный балабол. Шария уличили в распространении антиукраинского ролика. Деловая столица. 2019-07-03. 
  19. Повідомлення СБУ щодо затримання помічниці Анатолія Шарія Антоніни Бєлоглазової. Facebook-сторінка СБУ, 5 вересня 2017
  20. а б "Партія Шарія" – це лише успішний дочірній проєкт "ОПЗЖ". pravda.com.ua, 23 червня 2020
  21. а б Головним конкурентом влади на місцевих виборах буде ОПзЖ. Партія визначилася з ідеологом, незручним для Зеленського союзником і кількома кандидатами. Хто всі ці люди — пояснюємо коротко. thebabel.com.ua, 5 серпня 2020
  22. а б Партія Шарія поширює агітки з картою України без Криму — фото. НВ. 2020-10-08. 
  23. У скандального блогера Шарія з’явилася своя партія. InfoResist. 2019-06-06. 
  24. Політична партія «Партія Шарія».. clarity-project.info. Процитовано 2019-07-03. 
  25. Центральна виборча комісія України. Відображення ІАС «Вибори народних депутатів України 2019». www.cvk.gov.ua. Процитовано 2019-07-03. 
  26. ПОСТАНОВА від 24 червня 2019 року № 1271 Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку політичної партії «Партія Шарія», в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 2019-07-03. 
  27. ЦВК відмовила в реєстрації Шарію. Радіо «Свобода». 2019-06-24. 
  28. ЦВК відмовила в реєстрації скандальному блогеру Шарію і екс-спікеру Литвину: що відомо. 24 (телеканал). 2019-06-25. 
  29. Верховний Суд не зобов'язував ЦВК реєструвати Клюєва і Шарія кандидатами в нардепи — Смокович | Новини | Українське радіо. nrcu.gov.ua. Процитовано 2019-07-03. 
  30. ЦВК зареєструвала Клюєва і Шарія кандидатами в нардепи. Українська правда. 2019-07-02. 
  31. Центральная избирательная комиссия зарегистрировала кандидатом в народные депутаты на досрочных выборах в Верховную Раду блогера Анатолия Шария (ru). Новое время. 2019-07-02.  «Блогер Анатолий Шарий известен своими антиукраинскими пропагандистскими материалами, а также поддержкой кремлевского режима и пророссийских террористов.»
  32. Протест проти рестрації кандидатами в Раду Клюєва і Шарія: учасники звернулись до Зеленського. 24 (телеканал). 2019-07-02. 
  33. ЦВК скасувала реєстрацію Клюєва та Шарія на вибори. Українська правда. 2019-07-03. 
  34. ЦИК отменила регистрацию Клюева и Шария на выборы (ru). Сегодня. 2019-07-03. Архів оригіналу за 2019-07-03. Процитовано 2019-07-03. 
  35. Головред «Вежі» заявив про погрози від прибічників Шарія. IMI. Процитовано 2019-07-13. 
  36. Поліція відкрила справу за фактом погроз головреду «Вежі». IMI. Процитовано 2019-07-13. 
  37. Поліція відкрила справу за фактом погроз головреду «Вежі»
  38. Karelina, Kateryna (2019-07-16). «Одеса, 2 травня, шашлики». Як головний редактор Vежі погрозами на «погрози» відповів. ІНФОРМАТОР (uk). Процитовано 2019-08-04. 
  39. «Одесса, 2 мая, шашлыки»: история главного редактора Vежи, который желает крови. sbu.ua (ru-RU). Процитовано 2019-08-04. 
  40. ЦВК виявила порушення у фінзвітах партій Саакашвілі, Гриценка та Шарія. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-07-28. 
  41. Партія Шарія легалізує гроші за схемою добровільних внесків, підставляючи «благодійників» під кримінальну відповідальність, - журналіст Іванов. ВIДЕО. Цензор.НЕТ. 2020-06-19. 
  42. Мого сина затягали по судах: як партія Шарія легалізує гроші та підставляє людей – відео. 24 канал. 2020-06-19. 
  43. Партія прокремлівського блогера Шарія поширює карту України без Криму. Gazeta.ua. 2020-10-08. 
  44. Заборонити "Партію Шарія": ОАСК просять зобов’язати Мін’юст звернутись до суду. ukrinform.ua, 23.07.2020
  45. На кого працює Шарій і звідки у нього гроші на віллу — розповідає журналіст Сергій Іванов. НВ. 2020-07-09. 
  46. Боїться кремлівського «даху»? Чому Зеленський не поспішає сваритися з ОПЗЖ та Партією Шарія. nv.ua/ukr/, 17 серпня 2020
  47. Партію Шарія фінансує мережа заправок БРСМ-Нафта — Bihus.info; Українська правда, 13 жовтня 2020.
  48. “Чорна каса” партії Шарія в рази перевищує її офіційні доходи; bihus.info, 13 жовтня 2020.
  49. Партія легкої поведінки. Як Шарій лягає під Медведчука - Іванов. 2020-06-23. 
  50. Терор червоних кульок. Як Медведчук та Шарій розкачують ситуацію до громадянської війни - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Процитовано 2020-10-09. 
  51. Ярослав Зубченко (2020-07-05). Як Медведчук вирощує Шарія. Детектор медіа. 
  52. Поділяють позиції. Нардеп від ОПЗЖ допустив формування коаліції з партією Шарія після місцевих виборів. НВ. 2020-07-17. 
  53. Темная лошадка Антонина Белоглазова: кто стал третьим в списке политсилы Шария. vesti-ukr.com (ru). Процитовано 2019-07-04. 
  54. Ольга Бондаренко: новини, біографія, фото, публікації. www.obozrevatel.com. Процитовано 2019-07-03. 
  55. Партія Шарія. fakty.com.ua. Процитовано 2019-07-07. 
  56. ЦВК зареєструвала блогера Шарія кандидатом у депутати. www.ukrinform.ua. Процитовано 2019-07-04. 
  57. Факти ICTV | Хто такий Анатолій Шарій і чому йде в Раду. ФАКТИ. 2019-07-03. Процитовано 2019-07-04. 
  58. Державне фінансування: скільки грошей отримають партії після виборів. 24 Канал. Процитовано 2019-07-26. 
  59. Рада скасувала держфінансування партій, які програли вибори. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-10-02. 
  60. Рейтинг
  61. У Раду на виборах можуть пройти п'ять партій. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-07-09. 
  62. Електоральні очікування українців від позачергових виборів до Верховної Ради України у 2019 році (липень 2019). ua.interfax.com.ua. Процитовано 2019-07-11. 
  63. Вибори до Верховної Ради України 2019. Результати підрахунку голосів
  64. Хто за кого проголосував: демографія Національного екзит-полу на парламентських виборах-2019
  65. а б в Блогер разоблачил российскую агентуру среди соратников Шария. Расследования (ru). Процитовано 2020-02-26. 
  66. Біля запорізького Леніна «пов'язали» відомого сепаратиста «Відомий Мамросенко, ще й тим, що брав участь у захопленні Харківської ОДА разом з терористом „Моторолою“. Після чого потрапив на два місяці у СІЗО та згодом вийшов під заставу в 97 тисяч гривень».
  67. Син проректора Почаївської семінарії відзначився в антиукраїнських акціях та підтримці Шарія. risu.org.ua. Процитовано 2020-06-18. 
  68. Сина проректора Почаївської семінарії викрили у роботі на Шарія та організації антиукраїнських акцій. Релігійна правда (uk). 2019-07-21. Процитовано 2020-06-18. 
  69. MediaSapiens (2020-03-04). Work.ua відмовилася розміщувати оголошення від партії Шарія. ms.detector.media (uk). Процитовано 2020-09-25. 
  70. Новини Львова: ОПОРА: на Львівщині псують плакати кандидатів і погрожують волонтерам. Гал-інфо. Процитовано 2019-07-09. 
  71. Флешмоб Вакарчука під Радою намагалася зірвати «Партія Шарія». zik.ua (ua). Процитовано 2019-07-02. 
  72. Флешмоб Вакарчука під Радою намагалася зірвати «Партія Шарія». www.ukrinform.ua. Процитовано 2019-07-02. 
  73. Любители Шария пытались сорвать встречу одесситов с кандидатами от «Европейской Солидарности» | Новости Одессы. dumskaya.net. Процитовано 2019-07-03. 
  74. Прихильники Шарія намагалися перекричати Порошенка у Вінниці (Фото+Відео) | Всі Новини Вінниці. Vinbazar.com (ru). Процитовано 2019-07-05. 
  75. «Троллинг» и перепалка: харьковские активисты прогнали с площади Свободы сторонников Шария. 057.ua (ru). Процитовано 2019-07-05. 
  76. Порошенко назвав Шарія «кремлівським виродком», а його фанатів обізвав матюком. ukranews_com (ua). 2019-07-05. Процитовано 2019-07-11. 
  77. Поклонники «русского мира» прошлись по Мелитополю с шарами (видео). webcache.googleusercontent.com. Процитовано 2019-07-09. 
  78. Порошенко в Ужгороді позаїдався з фанатами Шарія (відео). www.unian.ua. Процитовано 2019-07-11. 
  79. Прихильники Шарія намагалися зірвати виступ Порошенка у Житомирі. www.ukrinform.ua. Процитовано 2019-07-16. 
  80. Зоряна (2019-07-15). Прихильники Шарія вчинили бійку з представниками іншої партії. Реально — Новини Тернополя та області (uk). Процитовано 2019-07-16. 
  81. У Рівному прихильники Шарія напали на учасника бойових дій. Новинарня. 2019-07-16. Процитовано 2019-07-16. 
  82. Заявление ОЕОУ по поводу антисемитского инцидента от 6 декабря в Киеве. jewishnews.com.ua (ru). Процитовано 2019-12-09. 
  83. Журналістка Шарія влаштувала скандал під час суду у справі Шеремета (відео). РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-12-25. 
  84. Комітет виборців назвав ТОП-10 спекуляцій політиків на тему коронавірусу. hromadske.ua. Процитовано 2020-03-25. 
  85. Під ОП зібралися прихильники Шарія, а на Майдані – їхні противники. Українська правда. Процитовано 2020-06-17. 
  86. InfoResist.org (2020-06-17). У київському метро активісти партії Шарія побили ногами кількох людей | Відео. InfoResist (ru-RU). Процитовано 2020-06-17. 
  87. Прихильники Шарія прийшли під ОПУ, їх закидали яйцями і димовими шашками. Дзеркало тижня. 2020-06-17. 
  88. Масова бійка за участі прихильників Шарія сталася в метро Києва. Українська правда. 2020-06-17. 
  89. "Тупо загнали в кут натовпом": прихильники Шарія влаштували бійку в київському метро – відео. 5 канал. 2020-06-17. 
  90. Ігор Саджениця (2020-06-23). Лідера партії Шарія в Житомирі побили, коли він бризнув газом в очі ветерану "Азова" – відео. 24 канал. 
  91. Главу житомирського осередку партії Шарія побили, після того як він бризнув сльозоточивим газом в обличчя ветерану АТО. ВIДЕО. Цензор.НЕТ. 2020-06-23. 
  92. На в’їзді до Запоріжжя поліція затримала "тітушок Шарія". ТСН.ua (uk). 2020-06-25. Процитовано 2020-06-25. 
  93. Скасувати реєстрацію. ОАСК просять зобов’язати Мін'юст звернутися до суду щодо заборони Партії Шарія в Україні. НВ. 2020-07-23. 
  94. Заборона партії Шарія. Хто і чому пішов до суду. Главком. 2020-07-26. 
  95. Суд відкрив провадження щодо заборони партії Шарія. Українська правда. 2020-07-30.