Парфінський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Парфінський район
Coat of Arms of Parfinsky rayon (Novgorod oblast).png
Герб
Lovat Parfino 1.jpg
Адм. центр Парфіно
Країна Flag of Russia.svg Росія
Регіон Новгородська область
Населення
 - повне 12 800 осіб (1 січня 2018)[1]
Площа
 - повна 1591,12 км²[2]
Дата заснування 1968
Вебсайт парфинский-район.рф
Location of Parfinsky District (Novgorod Oblast).svg

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Парфінський район

Парфінський район (рос. Парфинский район) — муніципальне утворення у складі Новгородської області Росії. Адміністративний центр знаходиться в робітничому селищі Парфіно.

Географія[ред. | ред. код]

Район розташований в центральній частині Новгородської області. Площа території — 1591,12 км. Межує з районами Новгородської області: на заході з Старорусським, на півночі з Крестецьким, на сході з Дем'янським. На північному заході територія району виходить до озера Ільмень. Найбільші річки — Пола, Редья та Ловать. На території району знаходиться близько сотні озер, майже половина з них в районі дельти річки Ловать.

Охорона природи[ред. | ред. код]

На на межі Новгородського, Крестецького і Парфінського районів створено державний природний заказник «Східноільменський» комплексного, зоологічного профілю, загальною площею 9,5 тис. га. Під охороною перебуває первинні й видозмінені широколистяні ліси, високобонітетні осинники, нижня частина берегової тераси озера Ільмень[3].

У 2000-х роках на території колишнього мисливського заказника, з метою збереження і відтворення чисельності окремих видів диких тварин та середовища їх проживання, на площі 11,0 тис. га було створено Парфінський державний біологічний природний заказник під контролем Комітету мисливського і рибного господарства Новгородської області. 2008 року Новгородською обласною думою з нього було знято охоронний статус[4][5].

На території Парфінського району жодної діючої пам'ятки природи.

Муніципально-територіальний устрій[ред. | ред. код]

У складі муніципального району 1 міське і 2 сільських поселення, які об'єднують 115 населених пунктів, що перебувають на обліку (разом із залишеними).

Муніципальне утворення Адмінцентр Кількість
населених
пунктів
Населення[6]
(осіб, 2017 рік)
Площа
(км²)
Карта
Парфінське міське поселення робітниче селище Парфіно Red pog.svg 2 6450 7,28
Полавське сільське поселення селище Пола Green pog.svg 49 2966 710,4
Федорковське сільське поселення село Федорково Blue pog.svg 64 3166 873,44

Законом Новгородської області № 723-ОЗ від 30 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, були об'єднані Лажинське, Сергієвське, Федорковське і Юр'євське сільські поселення в єдине Федорковське сільське поселення з адміністративним центром у селі Федорково; Кузьминське, Новодеревенське і Полавське сільські поселення в єдине Полавське сільське поселення з адміністративним центром у селищі Пола[7].

Економіка[ред. | ред. код]

Гірництво[ред. | ред. код]

На території району ведеться відкрита розробка корисних копалин ТОВ «ИНВЕСТСТРОЙ»[8]. Розробка ведеться відкритим способом на таких родовищах, ділянках і в кар'єрах:

  • Пісок будівельний: річище річки Пола (0,14,5 км), річище річки Ловать (17-42 км)[8].

Промисловість[ред. | ред. код]

Головні системоутворюючі підприємства Парфінського району[9]:

  • Парфінський фанерний комбінат — виготовлення фанери, дерев'яних панелей, ДСП і ДВП;
  • ТОВ «ПФК-Сервис» — виготовлення фанери, дерев'яних панелей, ДСП і ДВП;
  • ТОВ «Северный лес» — підприємство обробної промисловості;
  • ТОВ «Русинов» — підприємство обробної промисловості у селі Юр'єво;
  • ТОВ «Модуль» — будівництво, монтаж і ремонт трубопроводів, металоконструкцій та обладнання для автозаправок.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. 26. Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 годаФедеральна служба державної статистики.
  2. http://www.gks.ru/dbscripts/munst/munst49/DBInet.cgi?pl=8006001
  3. Перечень ООПТ Новгородской области : [рос.] : [арх. 22 квітня 2021 року] // Министерство природных ресурсов, лесного хозяйства и экологии Новгородской области : вебсайт. — 2021. — 2 февраля. — Дата звернення: 12 липня 2021 року.
  4. Своим решением Новгородская областная Дума лишила защиты особо охраняемые природные территории Новгородской области : [рос.] : [арх. 1 серпня 2010 року] // газеты Волховъ : вебсайт. — 2009. — 24 апреля. — Дата звернення: 1 серпня 2010 року.
  5. Уничтожение заказников Новгородской области : [рос.] : [арх. 29 жовтня 2020 року] // Электронный бюллетень Центра охраны дикой природы. ЦОДП — «Право — Природе» : вебсайт. — 2009. — 30 марта. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
  6. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года : [рос.] : [арх. 31 липня 2017 року] // Федеральная служба государственной статистики : вебсайт. — 2017. — 31 июля. — Дата звернення: 31 липня 2017 року.
  7. Закон Новгородской области «О преобразовании некоторых муниципальных образований, входящих в состав территории Парфинского муниципального района...» : [рос.] : [арх. 24 жовтня 2020 року] // Новгородская областная Дума : закон от 30.03.2010 № 723-ОЗ. — 2010. — 30 марта. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
  8. а б Список недропользователей Новгородской области : [рос.] : [арх. 19 липня 2021 року] // Министерство природных ресурсов, лесного хозяйства и экологии Новгородской области : вебсайт. — 2021. — 2 февраля. — Дата звернення: 12 липня 2021 року.
  9. Перечень системообразующих предприятий Новгородской области, по которым осуществляется особый мониторинг : [рос.] : [арх. 25 січня 2021 року] // Правительство Новгородской области : вебсайт. — 2021. — 25 января. — Дата звернення: 9 серпня 2021 року.

Література[ред. | ред. код]

  • (рос.) Атлас Новгородской области / ред. коллегия: Шведчиков Б. Н., Селиверстов Ю. П., Дуров А. Г. и др.; ст. ред. Тимофеева Н.И. — М. : Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР, 1982.
  • (рос.) Новгородская область: Атлас / Министерство экономического развития Российской Федерации. Федеральное агентство геодезии и картографии (Роскартография). — Великий Новгород : Новгородское аэрогеодезическое предприятие, 2008. — 144 с. — (Регионы России). — 200 екз.
  • (рос.) Административно–территориальное деление Новгородской губернии и области, 1727–1995 гг. : справочник. — СПб. : Экспресс С–Пб, 2009.
  • (рос.) Архитектурное наследие Великого Новгорода и Новгородской области / под ред. М. И. Мильчика. — СПб. : СПАС: Лики России, 2008.
  • (рос.) Барышева А. А. Местные климаты и ландшафты Новгородской области. — Великий Новгород : Новгородский региональный центр развития образования, 2008.
  • (рос.) Глушкова В. Г. Новгородская земля : природа, люди, история, хозяйство. — М. : Вече, 2016.
  • (рос.) История экономики Великого Новгорода и Новгородской земли : очерки хозяйственного развития. — Великий Новгород : Новгородский филиал Санкт–Петербургского государственного университета экономики и финансов, 2009.
  • (рос.) Серова В. Н., Барышева А. А., Жекулин В. С. География Новгородской области. — Л. : Лениздат, 1988. — 94 с.
  • (рос.) Смирнов В. Г. Великая Отечественная война на Новгородской земле. — М. : Вече, 2020.
  • (рос.) Традиционный фольклор Новгородской области : песни, причитания. — Л. : Наука, 1979.

Посилання[ред. | ред. код]