Пархоменко Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пархоменко Олександр Миколайович
Народився 14 травня 1958(1958-05-14) (65 років)
Країна СРСР СРСР, Україна Україна
Діяльність науковець
Alma mater Київський медичний інститут
Галузь кардіологія
Заклад Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска"
Посада керівник відділу реанімації та інтенсивної терапії
Вчене звання професор, член-кореспондент НАМН України
Науковий ступінь доктор медичних наук
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки

Олекса́ндр Микола́йович Пархо́менко — вчений у галузі кардіології, доктор медичних наук (1995), професор (1999), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007) і премій «Web of Science Award Ukraine» 2016 і 2018 років[1][2], член-кореспондент НАМН України (2011). Керівник відділення реанімації та інтенсивної терапії Інституту кардіології імені академіка М. Д. Стражеска.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

У 1981 р. з відзнакою закінчив Київський медичний інститут, після чого навчався у клінічній ординатурі на кафедрі внутрішніх хвороб № 2 Київського медичного інституту, де до січня 1986 р. працював на посаді молодшого наукового співробітника. У 1986—1987 рр. працював старшим лаборантом тієї ж кафедри, лікарем відділення реанімації та інтенсивної терапії Центральної міської лікарні імені Жовтневої революції. Після захисту кандидатської дисертації «Вивчення особливостей дії малих доз обзидану у хворих на гострий інфаркт міокарда» в 1987 р. за спеціальностями «Кардіологія», «Клінічна фармакологія» працював асистентом кафедри госпітальної терапії № 1.

У листопаді 1991 р. перейшов до Інституту кардіології ім. М. Д. Стражеска на посаду провідного наукового співробітника у відділ невідкладної кардіології, а в червні 1992 р. обраний на посаду керівника відділення клінічної електрофізіології з блоком реанімації та інтенсивної терапії.

У 1995 р. захистив докторську дисертацію на тему «Електрична нестабільність серця у хворих на гострий інфаркт міокарда: механізми розвитку, підходи до лікування».

З червня 1999 р. — керівник відділу реанімації та інтенсивної терапії Інституту кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска. Того ж року здобув звання професора за спеціальністю кардіологія.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Наукова діяльність О. М. Пархоменка пов'язана з невідкладною кардіологією.

Автор понад 300 наукових публікацій, у тому числі монографій, навчальних посібників, методичних рекомендацій, 17 винаходів та патентів, 54 раціоналізаторських пропозицій.

У 1990 р. був обраний Почесним членом Європейського товариства кардіологів (FESC), у 1993 — Почесним членом Міжнародного коледжу ангіологів (FICA), у 1997 — членом Міжнародного товариства з неінвазивної електрокардіології (ISNIC), у 2005 — Американської асоціації серця (АНА).

Наукові інтереси професора Пархоменка є гострий коронарний синдром, шлуночкові порушення серцевого ритму, раптова серцева смерть, гостра серцева недостатність; фундаментальні (захист міокарда при його ішемії та реперфузії, активація прозапальних процесів, стимуляція ангіогенезу та репарації, формування електрофізіологічного субстрату небезпечних для життя аритмій, фармакогенетичні дослідження), так і прикладні аспекти кардіології (нові підходи до лікування гострої серцевої недостатності, розробка методу пролонгованої епідуральної аналгезії у хворих на гострий інфаркт міокарда, поліпшення результатів тромболітичної терапії, захист міокарда у хворих на гострий коронарний синдром, виявлення хворих з високим ризиком віддалених ускладнень та ін.).

Результатом 15-річної співпраці з фармакологами, патофізіологами стала розробка і впровадження у широку клінічну практику інноваційного вітчизняного кардіопротекторного (органопротекторного) препарату Корвітин, який випускається на виробничих потужностях національного виробника лікарських засобів ПАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ"

Професор О. М. Пархоменко — провідний фахівець і експерт, один із співавторів міжнародних рекомендацій з діагностики і лікування фібриляції передсердь (2001), діагностики гострого інфаркту міокарда (2007), Українських національних рекомендацій з гострого коронарного синдрому, гострої серцевої недостатності. Протягом останніх 15 років брав активну участь у підготовці та проведенні міжнародних багатоцентрових клінічних досліджень в Україні.

Під керівництвом О. М. Пархоменка виконано та успішно захищено 10 кандидатських та 1 докторська дисертації. Він широко відомий як клініцист, учений, учитель та лектор. Продовжує традиції свого вчителя — члена-кореспондента АМН СРСР професора Олександра Йосиповича Грицюка.

Громадська робота[ред. | ред. код]

Член вченої ради ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска», спеціалізованих рад із захисту дисертацій у ННЦ та Національному медичному університеті, член редколегій українських та закордонних фахових журналів (зокрема, наукових часописів «Серце і судини» та «Український кардіологічний журнал»), член Правління Асоціації кардіологів України (секретар) та Європейського товариства кардіологів, голова робочої групи з невідкладної кардіології Асоціації кардіологів України, Працював у складі керівництва Європейського товариства кардіологів (2002—2004), нагороджений срібною медаллю товариства (2004), за професійні досягнення був обраний до складу Американського біографічного товариства «Who is Who International» (2007), у складі колективу авторів став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки (2007).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. МОН і «Thomson Reuters» нагородили найвпливовіших українських учених. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 13 квітня 2018.
  2. МОН — Про вручення «Web of Science Award 2018»

Джерела[ред. | ред. код]