Перейти до вмісту

Паск'є Кенель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Паск'є Кенель
фр. Pasquier Quesnel Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився14 липня 1634(1634-07-14)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж, Французьке королівство[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер2 грудня 1719(1719-12-02)[1][2][…] (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Амстердам, Голландське графство, Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Французьке королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьбогослов Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПаризький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицька церква Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЖак Кенельd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриFrançois Quesnel the youngerd і Augustin II Quesneld Редагувати інформацію у Вікіданих

Паск'є Кенель (фр. Pasquier Quesnel, Quesnell, латинізована форма імені Пасхазій; 14 липня 1634, Париж, Франція — 7 грудня 1719, Амстердам, Нідерланди) — католицький богослов, що просував янсеністський напрямок. Онук художника Франсуа Кенеля[ru] .

Діяльність

[ред. | ред. код]

1653 року закінчив із відзнакою Сорбонну. 1657 року вступив у конгрегацію ораторіанців. Дедалі більше схиляючись до янсенізму, Кенель ви́кликав незадоволення церковного керівництва книгою «Моральні міркування щодо Нового Завіту» (фр. Réflexions morales sur le Nouveau Testament; перша публікація — 1668 рік, остаточна, істотно розширена редакція — 1693) і коментованим виданням праць Льва Великого (Париж, 1675), так що 1681 року йому довелося втекти в Брюссель до Арно. Внаслідок дій єзуїтів був заарештованим (1703), але втік до Амстердама. Після смерті Арно Кенеля вважали лідером янсеністів, а його головна книга була найпопулярнішим викладом янсеністських поглядів. 1713 року папа Климент XI буллою Unigenitus засудив сто одне положення з книги Кенеля як єретичні; при цьому багато з них поза контекстом витлумачено в буллі помилково, а до числа засуджених потрапили і наведені ним цитати з блаженного Августина, що викликало протести німецьких і французьких єпископів і богословів, які не знайшли розуміння в Римі.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]