Паскаль Косте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паскаль Косте
Xavier Pascal Coste
фр. Pascal Coste
Pascal Coste.jpg
Паскаль Косте у 1859 році, малюнок
Народження 29 листопада 1787(1787-11-29)Марсель
Смерть 7 лютого 1879(1879-02-07) (91 рік)Марсель
Поховання
Громадянство Франція Франція
Діяльність архітектор, мистецтвознавець, художник, інженер
Праця в містах Париж, Марсель, Каїр, Тегеран , [[]]
Архітектурний стиль неоготика, еклектизм
Найважливіші споруди Église Saint Roch[d]
Ідентифікатори і посилання
Structurae 1010261
база даних Музею Орсе 9376
Паскаль Косте у Вікісховищі?


Паскаль Косте ( фр. Pascal Coste 29 листопада, 1787, Марсель— 7 лютого, 1879, ) — французький архітектор, інженер і дослідник архітектури мусульманських країн в 19 ст.

Життєпис, ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в місті Марсель і походив з родини ремісника. Батько був тесляр. Хлопець виявив художні здібності і батько посприяв влаштуванню сина до архітектора Мішеля-Робера Пеншо (Michel-Robert Penchaud 1772-1833). Останній навчав юнака в Марселі і приготував того до влаштування у парижскую Школу красних мистецтв. В Парижі він навчався в майстерні архітектора Леона Водуайє (1803—1873). 1815 року він повернувся фахівцем у Марсель, де працював під керівництвом Мішеля-Робера Пеншо.

Перший єгипетський період[ред. | ред. код]

Серед паризьких знайомих молодого архітектора — географ і учасник французької експедиції у арабський Єгипет 1798 року, пізніше один із засновників Географічного товариства Франції Едм Франсуа Джомард (1777—1862). Джомард присвятив власну діяльність вивченню ієрогліфів і дослідженням Єгипту. Тому сприяв знайомству архітектора з віце-королем арабського Єгипту Мухаммедом Алі. В свою чергу віце-король 1817 року сприяв переходу архітектора на службу короля Єгипту, де працював до 1822 року також і по замовам Мухаммеда Алі. Через п'ять років він повернувся до Парижа, куди привіз купу обмірів, планів і замальовок пам'яток старовинної архітектури Каїра.

Паскаль Косте розділяв ідеї вивчення історичного минулого Франції всіх її періодів ( а не тільки античності чи відродження) і став прихильником історичних стилів у власній архітектурній творчості. Як фахівець він вивчав історію французької архітектури.

Перебування в Єгипті навернуло архітектора до вивчення мусульманської середньовічної архітектури, практично невідомої на той час не тільки у Франції, а й у всіх європейських країнах. На початку 19 ст. були закладені підвалини справді наукового дослідження орієнталістики, сходознавства мусульманських країн, Китаю, а згодом і Японії.

Другий єгипетський період[ред. | ред. код]

1823 року за запрошенням віце-короля Паскаль Косте повернувся до арабського Єгипту, де отримав посаду головного інженера Нижнього Єгипту, де були розташовані міста Каїр і Александрія. Він був задіяний як інженер по проектуванню, створенню і експлуатації нових каналів. У вільні часи він продовжував дослідження старовинної архітектури і створив низку нових обмірів, планів і замальовок пам'яток старовинної архітектури. 1827 року він повернувся у Париж, мотивуя припинення вигідної для нього служби погіршенням стану здоров'я і поганим впливом посушливого клімату...

Праця у Франції[ред. | ред. код]

Завдяки дружнім стосункам з посадовцем Пеншо Паскаль Косте отримав посаду викладача в Школі красних мистецтв в місті Марсель і став професором. 1829 року Паскаль оприлюднив карту Нижнього Єгипту, створену ним. Поліпшений економічний стан архітектора дозволив йому подорожувати і Косте відвідував міста Франції і Німеччини, Бельгії і Тунісу з метою дослідження старовинної архітектури. 1837 року була оприлюднена його книга «Архітектура арабських держав».

Перебування у Персії[ред. | ред. код]

Паскаль Косте. «Каравансарай Пасанган на шляху від Ісфагана до Тегерана», фасад, план і розріз, друк 1840 р.

Нове видання сприяло залученню дослідника архітектури до посольства, спрямованого до Персії. Паскаль працював у дальній подорожі разом із художником Еженом Фланденом.

Двір шаха дозволив Паскалю Косте і Фландену подорожувати країною, що француз-науковець використав для відвідин перських провінцій і обстежень пам'яток старовинної місцевої архітектури. Персія в 19 ст. перебувала в тривалій економічній кризі і більшість старовинних споруд перебувала в руїнах. Відвідини західноєвропейського дослідника сприяли обстеженням стану декількох важливих пам'яток архітектури Персії, до котрих тоді нікому не було діла. Дослідник приніс з собою новітні ( західноєвропейські ) технології дослідження архітектурних пам'яток (котрих тоді не знала Персія), а також власний досвід обстежень, набутий ще в Єгипті. На відміну від Фландена (котрий обмежувався малюнками фасадів), Паскаль Косте підходив до пам'яток як дослідник, робив не тільки малюнки фасадів, а і реконструкції первісного стану тоді вже поруйнованих споруд, їх поземні плани і розрізи.

Дослідження архітектури Персії Паскалем Косте, як стародавньої (античних часів), старовинної середньовічної, як шедеврів, так і пересічної міської чи сільської, надзвичайно збагатило наукові знання про місцеву архітектуру у Європі. Важливі і позитивні наслідки мали набуті знання про перську архітектуру і для складання світової історії архітектури, котру мимоволі розпочали складати в західноєвропейському культурному просторі в 19 ст.

Перська архітектура у малюнах Паскаля Косте і Ежена Фландена[ред. | ред. код]

Повернення у Францію[ред. | ред. код]

Паскаль Косте повертався у Францію через теріторії західної Персії і теперішнього Ірака, де проводили археологічні розкопки, в тому числі французи-археологи. Знавець Біблії Поль-Еміль Ботта шукав археологічних підтверджень біблійним подіям, а відкрив нові сторінки історії Ніневії. Низка важливих археологічних знахідок, зроблених Ботта, була перевезена до Парижа, а відтак стала надбанням європейської і світової науки. Археологічні розкопки відвідав і Паскаль Косте.

Результати перебування французького посольства у Персію навернули увагу тодішнього короля Луї-Філіпа і він віддячив архітекторові і досліднику архітектури 1844 року посадою головного архітектора міста Марсель. Серед власних архітектуних проектів Паскаль Косте були проекти декількох сакральних споруд та Палац біржі для Марселя. Працював він і як викладач до 1861 року.

Сучасники із здивуванням відзначали, що відомий дослідник архітектури мусульманського середньовіччя практично ніколи не цитував у власних спорудах мотиви мусульманської архітектури, що робила низка дешевих і безпринципних буржуазних архітекторів Франції. Паскаль Косте у власній будівельній практиці був і залишався прихильником еклектизму (історичних стилів).

Вибрані архітектурні споруди[ред. | ред. код]

  • Церква Сен-Лазар, Марсель
  • Церква Сен-Жозеф, Марсель
  • Церква святого Роха, Марсель
  • Будинки на вулиці се Луї Тулузького, Марсель
  • Палац біржі, Марсель

Смерть[ред. | ред. код]

Він отримав нагороду від уряду Франції наприкінці життя — його зробии офіцером ордену Почесного легіону. В лютому 1879 року Паскаль Косте помер і був похований на цвинтарі Сен П'єр в місті Марсель.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Angelika Leitzke: Das Bild des Orients in der französischen Malerei von Napoleons Ägypten-Feldzug bis zum Deutsch-Französischen Krieg. Tectum Verlag 2001. ISBN 3-8288-8267-6.
  • Pascal Coste, toutes les Égypte. Marseille, bibliothèque municipale, 17 juin – 30 septembre 1993. Dominique Jacobi, dir. Marseille : Éditions Parenthèses-bibliothèque municipale de Marseille, 1998.
  • [1] хронологія біографії

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паскаль Косте

Див. також[ред. | ред. код]