Паскуале Фоджа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Паскуале Фоджа
Pasquale Foggia at Auronzo.JPG
Особисті дані
Народження 3 червня 1983(1983-06-03) (37 років)
  Неаполь, Італія
Зріст 167 см[1]
Вага 67 кг[1]
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція півзахисник, нападник
Номер 83
Юнацькі клуби
?-1997
1997—1999
1999—2000
Італія «Краль Банко» (Неаполь)
Італія «Падова»
Італія «Мілан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2000–2003 Італія «Тревізо» 69 (13)
2003–2005 Італія «Емполі» 28 (1)
2005   Італія «Кротоне» 15 (1)
2005–2006   Італія «Асколі» 34 (4)
2006 Італія «Мілан» 0 (0)
2006–2013 Італія «Лаціо» 69 (4)
2007   Італія «Реджина» 15 (4)
2007–2008   Італія «Кальярі» 33 (5)
2011–2012   Італія «Сампдорія» 31 (4)
2013 ОАЕ «Дубай» 0 (0)
2013–2014 Італія «Салернітана» 22 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1999–2000 Італія Італія U-16 11 (1)
2001 Італія Італія U-17 1 (0)
2001–2003 Італія Італія U-20 7 (0)
2006 Італія Італія U-21 4 (0)
2007–2009 Італія Італія 3 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Паскуале Фоджа (італ. Pasquale Foggia, нар. 3 червня 1983, Неаполь) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника, нападника. По завершенні ігрової кар'єри — спортивний функціонер.

Виступав, зокрема, за «Лаціо», з яким став дворазовим володарем Кубка Італії та переможцем Суперкубка Італії, а також національну збірну Італії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 3 червня 1983 року в місті Неаполь. Розпочав займатись футболом в дитячій футбольній команді «Краль Банко» з рідного міста. Звідти він перейшов у футбольну школу «Падова». У 1999 році Фоджа був обміняний на Роберто Де Дзербі і перейшов в «Мілан».

У 2000 році Фоджа на правах співволодіння перейшов до «Тревізо», у складі якого дебютував у Серії Б. Потім виступав за клуб ще два сезони, граючи в Серії С1, куди вилетів «Тревізо». У 2003 році, теж правах співволодіння перейшов до «Емполі». 14 вересня 2003 року у віці 20 років він дебютував у Сері А в матчі проти «Реджини» (1:1), а 23 листопада він забив перший гол у вищому дивізіоні в грі проти «Парми» (1:0). Загалом за сезон Паскуале зіграв 19 матяів у чемпіонаті, але клуб вилетів до Серії Б. У наступному сезоні, після 9 ігор без голів, він перейшов на правах оренди під час зимового трансферного вікна в січні 2005 року до «Кротоне», зігравши до кінця сезону 15 матчів у Серії Б. Наступний сезон 2005/06 років теж на правах оренди провів у «Асколі», зігравши в 34 матчах і забивши 4 голи в Серії А.

Паскуале Фоджа під час виступів за «Лаціо». 2008 рік.

Влітку 2006 року Фоджа повернувся у власність «Мілана», але вже 31 серпня був орендований «Лаціо». 23 січня 2007 року Фоджа був викуплений «Лаціо», як частина угоди за перехід в «Мілан» Массімо Оддо. Після цього Фоджа перейшов, на правах оренди, в «Реджину», якій допоміг залишитися в Серії А. Влітку 2007 року Фоджа був орендований «Кальярі» з правом викупу за 8 млн євро. У складі «Кальярі» Фоджа став лідером команди і штатним пенальтистом клубу. Зокрема, він забив два пенальті у ворота «Ювентуса». 24 жовтня 2007 року Фоджа став учасником конфлікту з партнером по команді Давіде Маркіні[2].

У червні 2008 року Фоджа повернувся в «Лаціо», бажаючи виступати за цей клуб[3]. У першому турі чемпіонату він забив свій другий гол за римський клуб, вразивши ворота своєї колишньої команди, «Кальярі». Однак у наступних матчах Фоджа став виходити на поле тільки з лави запасних. У січні 2009 року в послугах Паскуале зацікавився пітерський «Зеніт»[4][5], але угода не відбулася. У середині сезону головний тренер команди, Деліо Россі, став довіряти Фоджі місце в стартовому складі «Лаціо», який поміняв заради нього схему на 4-4-2. 13 травня 2009 року Фоджа виграв свій перший трофей у кар'єрі — Кубок Італії. 11 червня 2009 року Фоджа продовжив контракт з «Лаціо» до 2013 року[6], а вже за місяць виграв ще один трофей — Суперкубок Італії. На початку сезону 2009/10 Фоджа регулярно з'являвся у складі «Лаціо», але після отримання травми[7], через яку він пропустив півтора місяці[8], його місце в складі було втрачено.

31 серпня 2011 року Фоджа перейшов в «Сампдорію» на правах річної оренди з можливим правом викупу[9][10]. За команду він зіграв у 31 матчі Серії Б і в трьох іграх плей-оф, за результатами якого команда повернулась в елітний дивізіон.

Влітку 2012 року він повернувся до «Лаціо», після того, як «Сампдорія» відмовилася від права викупу півзахисника. Втім тренер римлян Владимир Петкович не був зацікавлений у послугах гравця і у сезоні 2012/13 Паскуале не зіграв жодного матчу, після чого покинув команду.

28 травня 2013 року Фоджа підписав угоду з еміратським клубом «Дубай»[11], але вже 14 серпня року покинув команду.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Салернітана», за яку виступав протягом сезону 2013/14 років у Лега Про Пріма Дівізіоне, третьому за рівнем дивізіоні Італії, провівши 22 матчі..

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

1999 року дебютував у складі юнацької збірної Італії (U-16), загалом на юнацькому рівні взяв участь у 19 іграх, відзначившись одним забитим голом.

2006 року залучався до складу молодіжної збірної Італії, з якою брав участь у молодіжному чемпіонаті Європи, що проходив у Португалії. Там "Скуадра Адзурра" вилетіла вже після групового етапу турніру. Всього на молодіжному рівні зіграв у 4 офіційних матчах.

13 жовтня 2007 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії, вийшовши на заміну під час матчу з Грузією. Головний тренер збірної, Роберто Донадоні, також використовував Фоджу в наступній грі, проти ПАР.

6 червня 2009 року, через 2 роки після останнього виклику в збірну, Фоджа знову опинився в стані національної команди і зіграв у матчі з Північною Ірландією, в якій забив гол[12]. Після цього за збірну більше не грав.

Кар'єра функціонера[ред. | ред. код]

10 січня 2017 року обійняв посаду спортивного директора клубу «Расінг Рома»[13]. Після півроку перебування в римському клубі, 29 червня 2017 року він став спортивним директором та новим менеджером молодіжної команди «Беневенто»[14].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Camp Ігор Голів Camp Ігор Голів Camp Ігор Голів Camp Ігор Голів Ігор Голів
2000–01 Італія «Тревізо» B 15 1 КІ 1 0 - - - - - - 16 1
2001–02 C1 23 4 КІ+КI-C 0 0 - - - - - - 23 4
2002–03 C1 31 8 КІ+КI-C 2+0 0 - - - СІ-С 2 0 35 8
Усього за «Тревізо» 69 13 3 0 - - 2 0 74 13
2003–04 Італія «Емполі» A 19 1 КІ 2 0 - - - - - - 21 1
2004-січ. 2005 B 9 0 КІ 2 0 - - - - - - 11 0
Усього за «Емполі» 28 1 4 0 - - - - 32 1
січ.-черв. 2005 Італія «Кротоне» B 15 1 - - - - - - - - - 15 1
2005–06 Італія «Асколі» A 34 4 КІ 2 0 - - - - - - 36 4
2006-січ. 2007 Італія «Лаціо» A 11 1 КІ 1 0 - - - - - - 12 1
січ.-черв. 2007 Італія «Реджина» A 15 4 КІ - - - - - - - - 15 4
2007–08 Італія «Кальярі» A 33 5 КІ 1 0 - - - - - - 34 5
2008–09 Італія «Лаціо» A 33 3 КІ 7 0 - - - - - - 40 3
2009–10 A 16 0 КІ 1 0 ЛЄ 5 2 СІ 1 0 23 2
2010–11 A 9 0 КІ 2 0 - - - - - 11 0
2011–12 Італія «Сампдорія» B 31+3[15] 4 КІ - - - - - - - - 31 4
2012–13 Італія «Лаціо» A 0 0 КІ 0 0 ЛЄ 0 0 - - - 0 0
Усього за «Лаціо» 69 4 11 0 5 2 1 0 86 6
трав.-серп. 2013 ОАЕ «Дубай» АЛ 0 0 - - - - - - - - - 0 0
2013–14 Італія «Салернітана» ПД 22 1 КІ+КІ-ЛП 0+5 0 - - - - - - 27 1
Усього за кар'єру 316+3 37 26 0 5 2 2 0 330 39

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
13-10-2007 Генуя Італія Італія 2 – 0 Грузія Грузія Відбір до ЧЄ 2008 - Вийшов на заміну на 72-ій хвилині 72'
17-10-2007 Сієна Італія Італія 2 – 0 ПАР ПАР товариський матч - Замінений на 59-ій хвилині 59'
6-6-2009 Піза Італія Італія 3 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч 1 Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
Усього Матчів 3 Голів 1

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Лаціо»: 2008–2009, 2012–2013
«Лаціо»: 2009

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]