Паскуаліно де Сантіс
Паскуаліно де Сантіс | |
---|---|
італ. Pasqualino De Santis | |
Дата народження | 24 квітня 1927 |
Місце народження | Фонді, Провінція Латина, Лаціо, Італія |
Дата смерті | 23 липня 1996 (69 років) |
Місце смерті | Львів, Україна |
Громадянство | Італія |
Професія | оператор |
Alma mater | CSC |
Роки активності | 1950 — 1996 |
IMDb | ID 0005681 |
Нагороди та премії | |
Оскар (1968), BAFTA (1971), Давид ді Донателло (1981, 1984) |
Паскуалі́но де Са́нтіс (італ. Pasqualino De Santis; нар. 24 квітня 1927, Фонді, Італія — пом.23 липня 1996, Львів, Україна) — італійський кінооператор; молодший брат кінорежисера Джузеппе де Сантіса. Один з найвидатніших кінооператорів італійського кіно[1].
Паскуаліно де Сантіс народився 24 квітня 1927 року в місті Фонді, регіон Лаціо, Італія. У 1945—1948 роках навчався в Експериментальному кіноцентрі в Римі. З 1950 року працював над кількома фільмами брата як асистент оператора. Був асистентом та учнем оператора Дж. ді Венанцо. З 1967 року працював самостійно. Популярність де Сантісу приніс фільм Франко Дзефіреллі «Ромео і Джульєтта» (1968, Велика Британія), за роботу над яким він отримав «Оскар» як найкращий оператор.
З 1965 року Паскуаліно де Сантіс працював над усіма фільмами Франческо Розі, співпрацював з Вітторіо де Сіка, Етторе Сколою; знімав фільми Лукіно Вісконті — «Загибель богів» (1969, з Армандо Наннуцці), «Смерть у Венеції» (1971), «Сімейний портрет в інтер'єрі» (1974), «Невинний» (1976); Робера Брессона — «Ланселот Озерний» (1974, Франція), «Гроші» (1983, Франція, з Еммануелем Машуелем) та інших іменитих кінорежисерів як в Італії, так і за кордоном.
Паскуаліно де Сантіс раптово помер від інфаркту міокарду у Львові, під час зйомок фільму Франческо Розі «Перемир'я» (за автобіографічною книгою Прімо Леві).
Рік | Назва | Оригінальна назва | Режисер | Примітки |
---|---|---|---|---|
1965 | Момент істини | Il Momento della verità | Франческо Розі | |
1967 | Жила собі… | C'era una volta… | Франческо Розі | |
1967 | Маскарад | Masquerade | Джозеф Манкевич | |
1968 | Ромео і Джульєтта | Romeo and Juliet | Франко Дзефіреллі | |
1968 | Коханці | Amanti | Вітторіо де Сіка | |
1969 | Не знаючи нічого про неї | Senza sapere niente di lei | Луїджі Коменчіні | |
1969 | Загибель богів | La Caduta degli dei | Лукіно Вісконті | з Армандо Наннуцці |
1969 | Фелліні: Нотатки директора | Block-notes di un regista | Федеріко Фелліні | телевізійний |
1970 | Люди проти | Uomini contro | Франческо Розі | |
1971 | Смерть у Венеції | Morte a Venezia | Лукіно Вісконті | |
1971 | Історія кохання і кинджала | Er Piu: storia d'amore e di coltello | Серджо Корбуччі | |
1972 | Чорний Турин | Torino nera | Карло Ліццані | |
1972 | Вбивство Троцького | The Assassination of Trotsky | Джозеф Лоузі | |
1972 | Справа Маттеї | Il Caso Mattei | Франческо Розі | |
1973 | Лакі Лучано | Lucky Luciano | Франческо Розі | |
1974 | Ланселот Озерний | Lancelot du Lac | Робер Брессон | |
1974 | Сімейний портрет в інтер'єрі | Gruppo di famiglia in un interno | Лукіно Вісконті | |
1976 | Ясновельможні трупи | Cadaveri eccellenti | Франческо Розі | |
1976 | Невинний | L'Innocente | Лукіно Вісконті | |
1977 | Незвичайний день | Una Giornata particolare | Етторе Скола | |
1977 | Ймовірно, Диявол | Le Diable probablement | Робер Брессон | |
1979 | Христос зупинився в Эболи | Cristo si è fermato a Eboli | Франческо Розі | |
1980 | Тераса | La Terrazza | Етторе Скола | |
1981 | Три брати | Tre fratelli | Франческо Розі | |
1982 | Марко Поло | Marco Polo | Джуліано Монтальдо | |
1983 | Гроші | L'Argent | Робер Брессон | з Еммануелем Машуелем |
1984 | Кармен | Carmen | Франческо Розі | |
1984 | Незбагненний | Misunderstood | Джеррі Шатцберг | |
1985 | Гарем | Harem | Артур Жоффе | |
1987 | Хроніка оголошеної смерті | Cronaca di una morte annunciata | Франческо Розі | |
1990 | Забути Палермо | Dimenticare Palermo | Франческо Розі | |
1992 | Неаполітанський щоденник | Diario napoletano | Франческо Розі | |
1997 | Перемир'я | La Tregua | Франческо Розі | з Марко Понтекорво |
У 1995 році Паскуаліно де Сантіса нагороджено Орденом «За заслуги перед Італійською Республікою» (командор)[2].
Рік | Категорія | Номінант | Результат | |
---|---|---|---|---|
Італійський національний синдикат кіножурналістів | ||||
1968 | Найкращий оператор | Жила собі… | Номінація | |
1969 | Ромео і Джульєтта | Перемога | ||
1970 | Загибель богів (з Армандо Наннуцці) | Номінація | ||
1972 | Смерть у Венеції | Перемога | ||
1974 | Лакі Лучано | Номінація | ||
1975 | Сімейний портрет в інтер'єрі | Перемога | ||
1981 | Три брати | Перемога | ||
1987 | Хроніка оголошеної смерті | Номінація | ||
1988 | Перемир'я (з Марко Понтекорво) | Номінація | ||
Премія «Оскар» | ||||
1969 | Найкраща операторська робота | Ромео і Джульєтта | Перемога | |
Премія BAFTA | ||||
1972 | Найкращий оператор | Смерть у Венеції | Перемога | |
Премія «Давид ді Донателло» | ||||
1981 | Найкращий оператор | Три брати | Перемога | |
1985 | Кармен | Перемога | ||
1990 | Забути Палермо | Номінація | ||
Премія «Сезар» | ||||
1985 | Найкраща операторська робота | Кармен | Номінація | |
1986 | Гарем | Номінація | ||
Золотий глобус (Італія) | ||||
1997 | Найкращий оператор | Перемир'я (з Марко Понтекорво) | Перемога |
- Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — С. 117.(рос.)
- Народились 24 квітня
- Народились 1927
- Уродженці Фонді
- Померли 23 липня
- Померли 1996
- Померли у Львові
- Випускники Експериментального кіноцентру
- Командори ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Лауреати премії «Оскар» за найкращу операторську роботу
- Лауреати премії «Давид ді Донателло»
- Італійські кінооператори
- Лауреати премії BAFTA
- Лауреати премії «Срібна стрічка»
- Померли від інфаркту міокарда