Пасленк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пасленк
Pasłęk

Герб Прапор
Герб Прапор
Pasłęk zamek.jpg
Основні дані
54°03′ пн. ш. 19°40′ сх. д. / 54.050° пн. ш. 19.667° сх. д. / 54.050; 19.667Координати: 54°03′ пн. ш. 19°40′ сх. д. / 54.050° пн. ш. 19.667° сх. д. / 54.050; 19.667
Країна Польща Польща
Регіон Вармінсько-Мазурське воєводство
Магдебурзьке право 1297
Площа 10,63 км²
Населення 12 184 (2008[1])
· густота 1146 осіб/км²
Міста-побратими Ітцего, Ла-Куронн
Телефонний код (48) 55
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів NEB
GeoNames 3089392
OSM пошук у Nominatim
Поштові індекси 14-400
Міська влада
Веб-сторінка paslek.pl
Мапа


CMNS: Пасленк на Вікісховищі

Па́сленк (пол. Pasłęk, раніше Holąd Pruski, нім. Preußisch Holland) — місто в Північній Польщі. Належить до Ельблонзького повіту Вармінсько-Мазурського воєводства. В 1975–1998 роках місто адміністративно входило до Ельблонзького воєводства.

Згідно даним 30 червня 2014 р. місто налічувало 12 452 мешканців.[2]

Місто має розвинене сільське-господарство та легку промисловість. Тут функціонує молокозавод (що продукує молочні продукти на всю північну Польщу), млин та сушила збіжжя. Пасленк лежить біля важливої для Північної Польщі експрес-дороги S7, з двома з’їздами.

Українці в Пасленку[ред. | ред. код]

Третьою по часу виникнення і однією з найбільших найважливіших парафій Ельблонзького деканату української греко-католицької церки є парафія у Пасленку.  Містечко засноване голландськими переселенцями, імовірно, вперше відвідали українці за часів семирічної війни, коли тут в 1758 р. розміщувалися війська Російської імперії. В січні 1945 р. радянські війська швидко опанували Пасленк. Проте, 13 січня 1945 року тут було втрачено 6 бойових літаків. В бою за місто загинув українець - Герой Радянського Союзу Анатолій Чепуренко з 32-ї танкової бригади.

Під кінець 1947 р, ще перед закінченням акції «Вісла» пораховано, що в Пасленському повіті живе біля 600 українців - греко-католиків. В 1948 р. їх кількість нараховувала вже 2522 особи. Ці люди відремонтували зруйновані господарства та своєю сумлінною працею заслужили на зичливість сусідів та місцевої влади, до того дуже неприхильної українцям. Однак, всі вони не мали своєї церкви. Після 1956, з ув’язнення вийшов Стефан Вишинський. Відбулися політичні зміни, змінилося відношення влади до релігії. З 1952 р., коли розпочалася діяльність греко-католицького приходу в Циганку біля Нового Двору, а від 1957 р. в Дзежґоні, українці з околиць Пасленка починають робити зусилля що утворення парафії у Пасленку. Утворюється комітет, головними діячами якого були: Олександр Деревецький, Олександр Бабицький і Дмитро Зільник. Перша зустріч з о. єпископом Романом Вільчинським - адміністратором Вармінської диоцезії, відбулася в Дзежґоні 1958 р. На ній було скоординовано плани. Під час наступної зустрічі, також в Дзежґоні у о. Євстафія Харкаліса було вирішено підготувати список прихожан і представити його в Службі внутрішніх справ в Ольштині. Список цей приготувала Ганна Святило. Старання про утворення греко-католицької парафії в Пасленку закінчилися успіхом. Ксьондз єпископ Роман Вілчинський наказав місцевому пробощу надати доступ греко-католикам до костелу по суч. вул. Василя Гриника, 1  з метою греко-католицьких богослужінь. На пастиря парафії Різдва Богородиці призначив о. Івана Яремина - вікарія в костелі святого Миколая в Ельблонгу.

Хрест біля греко-католицької церкви Різдва Богородиці в Пасленку. 2018 р.
Хрест біля греко-католицької церкви Різдва Богородиці в Пасленку, 2018 р.
Могила отця-митрата Івана Яремина, Пасленк, 2018 р.
Могила отця-митрата Івана Яремина, Пасленк, 2018 р.

Від того часу неороманський костел св. Йосифа став місцем відправлення східної літургії. Наразі це церква Різдва Богородиці. Перше Богослужіння 7 квітня 1959 р. на Благовіщеня, а перші орнати отримано від о. Митрата Василя Гриника з Циганка. Вірні постійно старалися облаштувати костел та надати йому риси церкви: тут розташовано вишивані полотна та рушники, свічки, орнати, організовано страж при гробі Спасителя. Частими гостями парафії протягом перших років її діяльності були римсько-католицькі ксьондзи, які приїжджали щоб брати участь в літургії в східному обряді. В шкільний 1963/64 р. розпочато уроки релігії для дітей молодших шкіл – в неділю після служби. Важливою подією стало введення міністрантської служби. 6 січня 1965 р. підчас богослужіння в перший день свят Різдва - хлопці виступили в спеціально пошитих з тої оказії нових далматиках. Наступні роки під пильним оком Служби Безпеки з Ельблонга вірні Пасленка продовжували зміцнювати свою парафію. В 1983 р. Польщу відвідав владика єпископ Андрій Сапеляк - апостольський візитатор для українців Аргентини.

Зображення святителів Кирила та Мефодія на нагробку отця-митрата Івана Яремина, Пасленк, 2018 р.
Зображення святителів Кирила та Мефодія на нагробку отця-митрата Івана Яремина, Пасленк, 2018 р.

Від 1984 р. до парафії почали прибувати нові священики. Першим з них був о. Іван Лайкош. Прибуття нових священиків мало великий вплив на ангажування вірних, в тому числі дітей та молоді, в життя парафії. 3 квітня 1992 р. костел в Пасленку перейшов у власність греко-католицької парафії. Цьому дуже посприяла позиція ординарія Вармінської дієцезії о. єпископа Едмунда Піща. Після цього продовжено облаштовувати храм як східну церкву. Тут розміщено іконостас зроблений Іваном Кубашком з Волчант згідно до проекту Богдана Боберського – архітектора з Варшави. Автором ікон був Ярослав Вишенко з Підляшшя. В 1993 року о. Андрій Сорока виступив до Воєводського консерватора з проханням о згоду на будівництво нової закристії. В 1993-1995 рр. розпочалася розбудова храму: відремонтовано дах, видовжено костел на новий презбітеріум і закристію

21 вересня 1995 р. відбулося урочисте посвячення іконостасу – його виконали єпископи Іван Мартиняк та Анджей Слівінський. 15 лютого 1996 р. пасленська парафія та кафедра Св. Миколая в Ельблонгу святкували 60-річчя о. митрата Івана Яремина. В урочистості прийняли участь єпископи Іван Мартиняк та Анджей Слівінський та 10 греко-католицьких та 5 католицьких священиків. о. митрата Івана Яремин похований на цвинтарі в Пасленку біля церкви. До речі, на цьому ж кладовищі є багато інших українських могил. Зокрема низка українців похована тут в 1948 р.

В Пасленку діє також пункт навчання греко-католицької релігії та української мови. Тут працюють катехет - о. Ігорь Губач та вчителька української мови - п. Марія Футрега. Усі діти, батьки яких висловили бажанння навчати їх українській мові збираються в школу на вул. 3 травня[3][4].

В ході акції «Вісла» до Пасленка було також відправлено транспорти з православними українцями зі станції у Холмі. Їх нащадки або сполонізувалися, або відвідують польськомовну православну церкву в Пасленку[3].

Джерела[ред. | ред. код]


  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Ludność. Stan i struktura ludności oraz ruch naturalny w przekroju terytorialnym w 2014r.. stat.gov.pl (pl). с. 98. 
  3. а б Парнікоза, Іван (18.11.2018). Українці над Вісляною затокою частина 2. Дзежґонь – Пасленк – розбудова спільноти. http://h.ua (українська). Процитовано 18.11.2018. 
  4. Пасленк — острівець України в глибинці Польщі (ru).