Пастернак Ярослав Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пастернак Ярослав Іванович
Пастернак Ярослав Іванович.jpg
Народився 2 січня 1892(1892-01-02)
м. Хирів (тепер Старосамбірський район Львівська область)
Помер 22 січня 1969(1969-01-22) (77 років)
Торонто (Канада)
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Flag of the Czech Republic.svg Чехословацька Соціалістична Республіка
ЗУНР ЗУНР
Німеччина Німеччина
Канада Канада
Національність українець
Діяльність археолог
Alma mater Львівський університет
Сфера інтересів археологія
Посада директор музею[d]
Вчене звання професор, старший науковий співробітник
Науковий ступінь доктор філософії
Відомий завдяки: розкопки в княжому Галичі

Яросла́в Іва́нович Пастерна́к (2 січня 1892, м. Хирів — 22 січня 1969, Торонто, Канада) — український археолог, доктор філософії, професор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в м. Хирів (тепер Старосамбірського району Львівської області).

Після закінчення Перемиської гімназії у 19101914 рр. студіював класичну філологію та археологію на філософському факультеті Львівського університету.

У 19141918 рр. служив у австрійському війську, після Листопадового Чину в Галичині перейшов у ряди VII Стрийської бригади Української Галицької Армії (зокрема, 8 січня 1919 р. загін під його командуванням разом з іншими частинами УГА визволив Куликів, Жовкву[1]), побував у Наддніпрянщині, влітку 1920 р. опинився в таборі інтернованих у Чехо-Словаччині.

У 19221925 рр. продовжував археологічні студії в Карловому університеті Праги у всесвітньовідомого славіста Любора Нідерле, працював на кафедрі археології Українського Вільного Університету. Захистив дисертацію «Руські Карпати в археології» і 26 березня 1926 р. одержав звання доктора філософії. У 19231928 рр. працював асистентом Державного Археологічного Інституту в Празі і провів великомасштабні розкопки на терені старої Праги, зокрема, на королівському замку «Градчани».

У 1928 р. повернувся до Львова, 1929 р. став дійсним членом НТШ і протягом 19281939 рр. очолював музей НТШ.

Найважливіші розкопки провів на терені княжого Галича (1934—1941), де відкрив Успенський собор з саркофагом Ярослава Осмомисла. В 1935 р. габілітувався на доцента УВУ в Празі, в 19361939 рр. та 19421944 рр. був професором греко-католицької Богословської Академії у Львові, в 19391941 рр. — професором і завідувачем кафедри археології Львівського університету.

У 19401941 рр. — старшим науковим співробітником Львівського відділу Інституту археології АН УРСР.

У 1944 р. Я. Пастернак емігрував, був науковим працівником університету в Геттінгені, професором УВУ в Мюнхені, читав лекції у Боннському університеті. В 1949 р. прибув до Канади (Торонто), де й провів решту свого життя, активно працюючи над різними проблемами української археології.

Помер 22 листопада 1969 р. в Торонто. Похований на цвинтарі Парк Лан.

Праці[ред. | ред. код]

Вшанування[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — С. 157. — ISBN 5-7707-7867-9.
  2. Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 11.
  3. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie. — Lwów — Warszawa : Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s. — mapa. (пол.)

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]