Пастернак Ярослав Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пастернак Ярослав Іванович
Пастернак Ярослав Іванович.jpg
Народився 2 січня 1892(1892-01-02)
м. Хирів (тепер Старосамбірський район Львівська область)
Помер 22 січня 1969(1969-01-22) (77 років)
Торонто (Канада)
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Flag of the Czech Republic.svg Чехословацька Соціалістична Республіка
ЗУНР ЗУНР
Німеччина Німеччина
Канада Канада
Національність українець
Діяльність археолог
Відомий завдяки археологія
Alma mater Львівський університет
Науковий ступінь доктор філософії
Відомий завдяки: розкопки в княжому Галичі
Звання професор, старший науковий співробітник

Яросла́в Іва́нович Пастерна́к (2 січня 1892, м. Хирів — 22 січня 1969, Торонто, Канада) — український археолог, доктор філософії, професор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в м. Хирів (тепер Старосамбірського району Львівської області).

Після закінчення Перемиської гімназії у 19101914 рр. студіював класичну філологію та археологію на філософському факультеті Львівського університету.

У 19141918 рр. служив у австрійському війську, після Листопадового Чину в Галичині перейшов у ряди VII Стрийської бригади Української Галицької Армії (зокрема, 8 січня 1919 р. загін під його командуванням разом з іншими частинами УГА визволив Куликів, Жовкву[1]), побував у Наддніпрянщині, влітку 1920 р. опинився в таборі інтернованих у Чехо-Словаччині.

У 19221925 рр. продовжував археологічні студії в Карловому університеті Праги у всесвітньовідомого славіста Любора Нідерле, працював на кафедрі археології Українського Вільного Університету. Захистив дисертацію «Руські Карпати в археології» і 26 березня 1926 р. одержав звання доктора філософії. У 19231928 рр. працював асистентом Державного Археологічного Інституту в Празі і провів великомасштабні розкопки на терені старої Праги, зокрема, на королівському замку «Градчани».

У 1928 р. повернувся до Львова, 1929 р. став дійсним членом НТШ і протягом 19281939 рр. очолював музей НТШ.

Найважливіші розкопки провів на терені княжого Галича (1934—1941), де відкрив Успенський собор з саркофагом Ярослава Осмомисла. В 1935 р. габілітувався на доцента УВУ в Празі, в 19361939 рр. та 19421944 рр. був професором греко-католицької Богословської Академії у Львові, в 19391941 рр. — професором і завідувачем кафедри археології Львівського університету.

У 19401941 рр. — старшим науковим співробітником Львівського відділу Інституту археології АН УРСР.

У 1944 р. Я. Пастернак емігрував, був науковим працівником університету в Геттінгені, професором УВУ в Мюнхені, читав лекції у Боннському університеті. В 1949 р. прибув до Канади (Торонто), де й провів решту свого життя, активно працюючи над різними проблемами української археології.

Помер 22 листопада 1969 р. в Торонто.

Праці[ред. | ред. код]

Вшанування[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — С. 157. — ISBN 5-7707-7867-9.
  2. Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 11.
  3. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie. — Lwów — Warszawa : Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s. — mapa. (пол.)

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]