Пастернак посівний
| Пастернак посівний | |
|---|---|
| |
| Пастернак посівний. Загальний вигляд квітучої рослини. | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Рід: | Пастернак (Pastinaca) |
| Вид: | Пастернак посівний (P. sativa)
|
| Біноміальна назва | |
| Pastinaca sativa L., 1753
| |
Пастернак посівний[1] або пастернак городній , або пастернак звичайний[2] (Pastináca satíva L.) — багаторічна трав'яниста рослина, вид роду пастернак (Pastinaca) родини окружкові (Apiaceae).
Поширення[ред. | ред. код]
У дикому вигляді рослина росте у Європі, Туреччині, на Кавказі. Рослина натуралізована та культивується у всьому світі[3].
Ботанічний опис[ред. | ред. код]
 | ||||||||||
Ботанічна ілюстрація Якоба Штурма з книги «Deutschlands Flora in Abbildungen», 1796
| ||||||||||
Трав'янистий дворічник або багаторічник з м'ясистим коренем.
Стебло гостроребристе, прямостояче, бороздчато-гранене, шорстке, запушене, у верхній частині гіллясте, висотою 30 — 100 (200[4]) см.
Листя чергове, непарноперисте, з 2 — 7 пар яйцеподібних, крупнопилчастих або лопатевих, більш-менш запушених сидячих листочків; нижнє листя короткочерешкове, верхнє — з піхвовою основою, сидяче.
Квітки двостатеві, дрібні, правильні, п'ятичленні, зібрані у складну парасольку з 5 — 15 променів; обгортка та обгорточки найчастіше відсутні. Чашечка майже непомітна, віночок яскраво-жовтий.
Плід — округло-еліптичний, приплеснутий, жовтувато-бурий віслоплодник. Коренеплід білий, товстий, солодкуватий та приємно пахне, форма варіює від округлої, як у ріпи, до конусоподібної, як у моркви, колір на розрізі жовтувато-сірий або жовтувато-бурий.
Цвіте на другий рік у липні — серпні. Плоди дозрівають у вересні.
Хімічний склад[ред. | ред. код]
Рослина багата мінеральними солями, вуглеводами; у її коренях є також значна кількість вітамінів — тіаміну, нікотинової кислоти, рибофлавіну, а також ефірної олії; виявлені білкові сполуки, жири, клітковина, крохмаль, пектинові сполуки. У плодах знайдені фурокумарини (щонайменше 1 % — ксантотоксин, бергаптен, сфондін, полііна[4]), флавоноїдні глікозиди та кумарини.
До складу ефірної олії входить октилбутиловий ефір масляна кислота, що визначає її своєрідний запах.
Значення та застосування[ред. | ред. код]
 | ||||||||||
Коренеплоди
| ||||||||||
Як культурна овочева та кормова рослина пастернак посівний відомий з кінця XII століття. Проте широко вирощувати його стали з початку XVIII століття.
Пастернак посівний добре росте в родючому, дренованому садовому ґрунті. Віддає перевагу сонячним, теплим ділянкам. Розмножують його посівом насіння, їх садять у травні одразу на постійне місце.
Медоносні бджоли збирають з квіток пастернаку посівного багато нектару. Мед високої якості, світлий[5].
Застосування в кулінарії[ред. | ред. код]
Рослина має слабкий запах, що нагадує запах петрушки, пряний, солодкуватий смак, подібний до смаку моркви. Пастернак широко застосовується у кулінарії та кондитерському виробництві. Його коріння вживають тушкованим, а також як приправу до супів, гарнірів до м'яса або як прянощі до овочевих салатів.
Застосування у медицині[ред. | ред. код]
Автори середньовічних травників, згадуючи про пастернак, посилалися на давньогрецького лікаря Діоскоріда, який застосовував його як сечогінний засіб. Пастернак застосовували у стародавній медицині також як засіб, що збуджує статеву діяльність, підвищує апетит, при галюцинаціях, як болезаспокійливий при ниркових, печінкових та шлункових кольках, як протикашльовий і для пом'якшення та відділення мокротиння. У народній медицині настій та відвар коренів пили при кашлі для його пом'якшення та відділення мокротиння, а також використовували при водянці і як болезаспокійливий засіб. Водний настій коренів пастернаку посівного з цукром вживають для збудження апетиту і як тонізуючий засіб під час реабілітації після важких хвороб.
Як лікарську сировину використовують плід пастернаку посівного (лат. Fructus Pastinacae sativae), який заготовляють, скошуючи рослини машинами при побурінні 60 — 80 % парасольок та досушуючи у валках, а потім обмолочуючи та очищаючи від домішок[4].
З плодів пастернаку посівного фармацевтична промисловість випускає лікарські препарати. Один з них — «Бероксан», ним лікують деякі шкірні захворювання, у тому числі вітиліго. В експериментальних дослідженнях було показано, що фурокумарини пастернаку підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетового випромінювання, що сприяє репігментації знебарвлених ділянок шкіри у людей, які страждають на вітиліго.
Лікувально-дієтичні властивості пастернаку визнані лікарями. Встановлено, що він покращує травлення, зміцнює стінки капілярних судин, має болезаспокійливу та відхаркувальну дію, тонізує. У сучасній медицині пастернак використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань.
Класифікація[ред. | ред. код]
У рамках виду виділені три підвиди[3]:
- Pastinaca sativa subsp. sativa — Пастернак посівний
- Pastinaca sativa subsp. sylvestris (Mill.) Rouy & E.G.Camus — Пастернак лісовий
- Pastinaca sativa subsp. urens (Req. ex Godr.) Čelak.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Pastinaca sativa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б За даними сайту GRIN (див. розділ Посилання)
- ↑ а б в Блинова К. Ф. и др. Ботанико-фармакогностический словарь: Справ. пособие. — М. : Высш. шк, 1990. — С. 220. — ISBN 5-06-000085-0. Архівовано з джерела 20 квітня 2014
- ↑ Абрикосов Х. Н. и др. Пастернак // Словарь-справочник пчеловода. — М. : Сельхозгиз, 1955. — С. 255. Архівовано з джерела 7 січня 2012
Література[ред. | ред. код]
- Всё о лекарственных растениях на ваших грядках / Под ред. Раделова С. Ю. — ООО «СЗКЭО». — СПб, 2010. — С. 183. — ISBN 978-5-9603-0124-4.
- Шептухов В. Н., Гафуров Р. М., Папаскири Т. В. и др. Атлас основных видов сорных растений России. — КолосС. — М., 2009. — С. 125. — 10 000 прим. — ISBN 978-5-9532-0609-9. — УДК 631.5
Посилання[ред. | ред. код]
- Пастернак посівний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 324. — ISBN 5-88500-055-7.
- Пастернак посівний // Фармацевтична енциклопедія
- Пастернак посівний: інформація на сайті GRIN(англ.) (Перевірено 23 липня 2009)
- Пастернак посівний: інформація на сайті «Енциклопедія життя» (EOL) (англ.)(Перевірено 23 липня 2009)
|
Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|