Пастушок сірошиїй
| Пастушок сірошиїй | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(14636758294).jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Aramides cajaneus (Müller, 1776)[2][3] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Fulica cajanea Eulabeornis cajaneus Aramides cajanea | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пастушок сірошиїй[4] (Aramides cajaneus) — вид журавлеподібних птахів родини пастушкових (Rallidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
_(14231008961).jpg)
Довжина птаха становить 33-40 см, вага 320-465 г. Верхня частина тіла оливково-зелена або темно-коричнева, голова і шия сірі, на потилиці коричнева пляма. Груди і боки руді, живіт, надхвістя і хвіст чорні. Очі і лапи червоні, дзьоб яскраво-зеленувато-жовтий. Виду не притаманний статевий диморфізм. Молоді птахи мають більш тьмяне забарвлення, живіт у них чорнувато-сірий, поцяткований охристими плямками. Очі карі, дзьоб і лапи коричнюваті[5].
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[6]
- A. c. cajaneus (Müller, PLS, 1776) — від Коста-Рики до Гвіани і північної Аргентини, острів Тринідад;
- A. c. avicenniae Stotz, 1992 — узбережжя південно-західної Бразилії (від Сан-Паулу до Парани, можливо, до Санта-Катарини).
Болотяний пастушок раніше вважався конспецифічним з сірошиїм пастушком, однак був визнаний окремим видом[7].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Сірошиї пастушки мешкають в Коста-Риці, Панамі (зокрема на острові Коїба та на Перлових островах[en]), Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Аргентині, Парагваї, Уругваї та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть у вологих рівнинних і заболочених тропічних лісах, в мангрових лісах і на болотах, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Представники підвиду A. c. avicenniae мешкають лише в мангрових заростях. Ведуть присмерковий і нічний спосіб життя, живляться різноманітними безхребетними, зокрема крабами, молюсками і членистоногими, дрібними хребетними. зокрема амфібіями, а також насіння і ягодами[8].
Сірошиї пастушки є моногамними птахами, утворюють тривалі пари, які залишаються разом протягом всього року. Сезон розмноження триває переважно з березня по серпень, його початок різниться в залежності від регіону. Гніздо робиться з гілок, має діаметр 30-40 см, глибину 4-9 см, розміщується на дереві або в чагарниках, на висоті від 1 до 3 м над землею[9]. В кладці від 3 до 7 білуватих яєць, поцяткованих коричневими плямами, розміром 52×36 мм, вагою 25-27 г. Інкубаційний період триває 20 днів. Насиджують і самиці, і самці, змінюючи один одного кожні 6-8 годин.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Aramides cajaneus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 12 вересня 2022
- ↑ Martinet, François Nicolas; Buffon, Georges Louis Leclerc, comte de; Daubenton, Edme-Louis; Daubenton, M. (Louis-Jean-Marie) (1765). Planches Enlumineés d'Histoire Naturelle (фр.). Т. 4. с. Pl. 352.
- ↑ Linnaeus, Carolus; Houttuyn, Martinus; Muller, Philippus Ludovicus Statius (1773). Vollständiges Natursystem (нім.). Т. 8. Nuremberg: Gabriel Nicolas Raspe. с. 119.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Taylor, Barry (30 серпня 2010). Rails: A Guide to Rails, Crakes, Gallinules and Coots of the World. London: Bloomsbury Publishing. с. 339—341. ISBN 978-1-4081-3537-2.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finfoots, flufftails, rails, trumpeters, cranes, Limpkin. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 вересня 2022.
- ↑ Marcondes, Rafael Sobral; Silveira, Luis Fabio (2015). A taxonomic review of Aramides cajaneus (Aves, Gruiformes, Rallidae) with notes on morphological variation in other species of the genus. ZooKeys (500): 111—140. doi:10.3897/zookeys.500.7685. ISSN 1313-2970. PMC 4432243. PMID 25987874.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Leuchtenberger, Caroline; Ribas, Carolina; Magnusson, William; Mourão, Guilherme (2012). To each his own taste: latrines of the giant otter as a food resource for vertebrates in Southern Pantanal, Brazil. Studies on Neotropical Fauna and Environment. 47 (2): 81—85. doi:10.1080/01650521.2012.697690. ISSN 0165-0521.
- ↑ Hauber, Mark E. (1 серпня 2014). The Book of Eggs: A Life-Size Guide to the Eggs of Six Hundred of the World's Bird Species. Chicago: University of Chicago Press. с. 55. ISBN 978-0-226-05781-1.
Джерела[ред. | ред. код]
- Taylor, B., & van Perlo, B. (1998). Rails – A Guide to the Rails, Crakes, Gallinules and Coots of the World. ISBN 1-873403-59-3
Посилання[ред. | ред. код]
- de Souza, Jamylle Barcellos; Alves, Rômulo Romeu Nóbrega (2014). Hunting and wildlife use in an Atlantic forest remnant of northeastern Brazil. Tropical Conservation Science. 7 (1): 145—160. doi:10.1177/194008291400700105. ISSN 1940-0829.
- Fernandes-Ferreira, Hugo; Mendonça, Sanjay Veiga; Albano, Ciro; Ferreira, Felipe Silva; Alves, Rômulo Romeu Nóbrega (2011). Hunting, use and conservation of birds in Northeast Brazil. Biodiversity and Conservation. 21 (1): 221—244. doi:10.1007/s10531-011-0179-9. ISSN 0960-3115.
- Emery, Kitty F.; Gotz, Christopher M. (15 листопада 2013). The Archaeology of Mesoamerican Animals. Atlanta: Lockwood Press. с. 520. ISBN 978-1-937040-15-4.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |