Пасіон (трапезит)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Див. також: Пасіон

Пасіон (дав.-гр. Πασίων) — відомий афінський підприємець V—IV ст. до н. е.

За походженням — фінікієць[1]. Відомо, що Афін він потрапив як раб, але обставини його поневолення невідомі. Належав відомим афінським трапезитам Антисфену та Архестрату, які, вочевидь, і звернули увагу на фінансові здібності Пасіона. Зрештою, Архестрат звільнив його з рабства, а в 395 р. до н. е. передав (або ж продав) Пасіону свою справу.

В том році Пасіон одружився на Архіппі, яка народила йому двох синів — Аполлодора та Пасікла[2].

Як трапезит, Пасіон надавав грошові позики відомим афінським політикам, зокрема Тимофію — при цьому від останнього він навіть не вимагав сплати відсотків. В близьких стосунках з банкіром знаходилися також Агіррій, Каллістрат, Демосфен Старший — батько відомого оратора[3].

Пасіон володів також майстернею щитів — відомо, що одного разу пожертвував одразу тисячу щитів афінській громаді.

У 376 р. до н. е. за спеціальною постановою народних зборів Пасіон отримав афінське громадянство. Після цього він перебрався з Пірею до власного будинку, збудованого ним в Ахарнах.

Помер у 371 р. до н. е.[4]

Сини Пасіона не хотіли бути фінансистами і жили переважно на відсотки з батьківського капіталу. Банк — за заповітом померлого — успадкував його вільновідпущеник Форміон. Форміон також одружився на дружині Пасіона Архіппі.

Майстерня щитів дісталася сину Пасіона Аполлодору.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jeremy Trevett, Apollodoros the Son of Pasion, Oxford, Oxford University Press, 1992, с.1
  2. Демосфен. Промова за Форміона, 32, Промова проти Стефана, I, 4
  3. Демосфен. Перша промова проти Афоба, 11
  4. Raymond Bogaert, Banques et banquiers dans le monde grec, Liège, Leyde, 1968, с.71