Пасічник Ольга Ігорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пасічник Ольга Ігорівна
Olga Pasichnyk 2011-12-22 001.jpg
Народилася 3 березня 1968(1968-03-03) (50 років)
Рівне, Рівненський район, Рівненська обл., Українська РСР, СРСР
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність співак і оперний співак[d]

Ольга Ігорівна Плиска-Пасічник (пол. Olga Pasiecznik; нар. 3 березня 1968(19680303), Рівне) — українська оперна та концертно-камерна співачка (сопрано), донька ректора Національного університету «Острозька академія» Ігора Демидовича Пасічника.

Життєпис[ред.ред. код]

Навчалась фортепіано та музичної педагогіки у Рівненському педагогічному інституті (1990), класичного співу в Консерваторії в Києві (1990—1995, клас Є. Мірошниченко).

Удосконалювалася у Варшавській музичній академії ім. Фридерика Шопена у Варшаві (1991—1993, клас А. Болеховської).

Із 1992 року соліст Варшавської камерної опери. Виступала у 40 операх Монтеверді, Глюка, Генделя, Моцарта, Вебера, Бізе, Россіні, Верді, Пуччіні, Дебюссі, Чайковського, Шимановського. Виступала у Варшавській філармонії, Консертгебау Амстердам, Опері Бастилія в Парижі, Театрі Єлисейських полів в Парижі, Королівський театр Ла Монне/Де Мунт в Брюсселі, Баварській опері в Мюнхені.

Призерка Міжнародного вокального конкурсу в Хертогенбош (Нідерланди, 1994 — II місце), Mirjam Helin International Singing Competition в Хельсінкі (Фінляндія, 1999 — II місце) та The Queen Elisabeth International Music Competition (Бельгія, 2000 — III місце)

Виступає також як камерна співачка разом із сестрою Наталією (фортепіано).

Записала понад 50 CD, DVD i Blu-ray-дисків.

20 квітня 2013 року у Великому театрі Варшави відбулась прапрем'єра опери у двох актах «Qudsja Zaher» Павла Шиманського. Головну партію написано спеціально для Ольги Пасічник, яка і виконала ії на прем'єрі.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Anna S. Dębska: Qudsja Zaher, śpiew i lament // Gazeta Wyborcza Stołeczna. — 20-21.04.2013. — S. 7.

Джерела[ред.ред. код]

  • Іван Лисенко: Співаки України, Київ «Знання» 2011 ISBN 978 966 346 499 2

Посилання[ред.ред. код]