Патрицій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Історія Стародавнього Риму
Vexilloid of the Roman Empire.svg

Заснування Риму
Царський період

Республіка
Рання Республіка
Пунічні війни
і експансія на Сході

Союзницька війна
Громадянська війна 83-82 до н. е.
Змова Катіліни
Перший тріумвірат
Громадянська війна 49-45 до н. е.
Другий тріумвірат

Імперія
Римські імператори
Принципат
Династія Юліїв-Клавдіїв
Династія Флавіїв
Династія Антонінів
Династія Северів
Криза III століття
Домінат
Західна Римська імперія

-

Патрицій (лат. patricius, від pater — батько, тобто «нащадок батьків»).

Античність[ред.ред. код]

У Стародавньому Римі спочатку до патриціїв відносили усе корінне населення, що входило до родової общини і становило римський народ (лат. Populus Romanus Quiritium), яке протистояло плебеям. Після виділення з роду вельможних патріархальних сімей до патриціїв почала відноситися тільки родова аристократія, предки якої колись становили царський сенат. Належність до родової аристократії можна було отримати тільки за правом народження, а також шляхом всиновлення або нагородження. Це право втрачалося після смерті або через обмеження в правах.

З кінця VI ст. до н. е. патриції перетворилися на пануючий клас — стан Римської республіки. Економічною основою їх могутності було виключне право на використання суспільної землі (ager publicus).

Після включення плебеїв до складу римського народу і зрівнянні їх у правах з патриціями (поч. ІІІ ст. до н. е.), верхівка патриціїв, або патриціата, і плебса, об'єднавшись, утворили нобілітет.

В епоху ранньої Імперії виник новий патриціат, який склав привілейовану частину сенаторського стану. До нього входили висунуті імператором уродженці Італії та провінцій. На цей час старі патриціанськи роди вимерли, і стан поповнився за рахунок неофітів, «аристократії по письму», яким імператор дав патриціанський титул як нагороду за службу (цей процес почав ще Юлій Цезар).

В епоху пізньої Імперії уроджених патриціїв майже не залишилося, а титулом патриція нагороджував виключно імператор. Цей титул був одним з найвищих звань у державі, але вже не був пов'язаний з певною посадою.

Див. також[ред.ред. код]

Середньовічна Німеччина[ред.ред. код]

«Патриціями» (нім. Patrizier) також називалися вищі верстви імперського міського бюргерства, представники купецької знаті, чиновництва магістратів.

Патриціату (нім. Patriziat) належала фінансова, політико-адміністративна та судова влада в імперських та вільних містах. Вони, як правило, складали Міську раду (нім. StadtRat, Bürgerschaft), очолювали найважливіші міські заклади, обиралися сенаторами.

За соціальним станом патриції прирівнювалися до феодальної дворянської аристократії (нім. Adel, Adelstand), але з нею ніколи не змішувалися.

Посилання[ред.ред. код]