Патрульні катери типу «Флювефіскен»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Патрульні катери типу «Флювефіскен»
Проєкт
Назва: Катери типу «Флювефіскен»
Оператори: див. Оператори
Підкласи: Tejo (у ВМС Португалії)
Будівництво: 1985-1995
У експлуатації: 1989-нині
Заплановано: 17
Побудовано: 14
Скасовано: 3
Активні: 9
На консервації: 3
У резерві: 1
Основні характеристики
Тип: патрульний катер
Водотоннажність: 320 / повна – 450 т
Довжина: 54 м
Ширина: 9 м
Осадка: 2,5 м
Двигуни:
  • силова установка комбінована CODAG:
  • 1 × газова турбіна General Electric LM500 4066 КВат
  • 2 × дизеля MTU 16V 396TB94 разом 4226 КВат
  • 1 × допоміжна дизельна помпа GM 12V-71 потужністю 373 КВат
  • 3 × допоміжних дизель-генератора GM 6-71
Швидкість:
  • до 30 вуз (максимальна),
  • до 20 вуз (лише дизель),
  • до 7 вуз (помпа)
Дальність
плавання:		 3860 морські милі
Екіпаж: 19 – 29 осіб в залежності від конфігурації
Навігаційне та
радіолокаційне обладнання:
  • Terma Scanter Mil 009 - радар спостереження
  • Thales TMS 2640 Salmon - сонар зі змінною глибиною
  • навігаційний радар Furuno
  • EADS TRS-3D - радар пошуку повітряних цілей (бойова конфігурація)
  • Plessey AWS-6 - радар пошуку повітряних цілей (конфігурація MCM)
  • SaabTech Vectronics 9LV 200 Mk 3 - радар управління вогнем
Озброєння:
  • Озброєння залежить від обраної конфігурації, але включає такі можливості:
  • 8 × пускових установки для ПКР Boeing RGM-84 Harpoon Block II
  • 12 × пускових установки для Sea Sparrow SAM
  • 1 × гармата OTO Melara 76 мм/62
  • 2 × кулемета калібру 12,7 мм
  • 4 × 323 mm (12,7 in) MU90 протичовнових торпеди
  • 60 мін

Флювефіскен (дан. Flyvefisken — укр. летюча риба) — модульні, побудовані за схемою StanFlex, патрульні катери створені в інтересах Королівських військово-морських сил Данії. Цей тип також відомий як Standard Flex 300 або SF300.

Будова[ред. | ред. код]

Серія багатоцільових катерів Standard Flex 300, була побудована протягом 1985—1996 років, для заміни відразу трьох типів кораблів: 6 торпедних катерів типу Søløve, 6 тральщиків Sund та 8 патрульних катерів типу Daphne. Це стало можливим завдяки іноваційній модульній системі StanFlex[1].

Модульна система StanFlex передбачає створення єдиного уніфікованого корпусу корабля з гніздами (слотами) для встановлення спеціального обладнання та озброєнь у стандартизованих контейнерах (модулях). Завдяки цьому один корабель може бути налаштований, зазвичай протягом не більше 48 годин, для виконання різних завдань, зокрема:

  • Спостереження, вивчення забруднення навколишнього середовища
  • Бойовий
  • Мінний тральщик (MCM)
  • Мінний загороджувач

Контейнери мають підпалубні габарити 3,5×3×2,5 м. Один модуль знаходиться в носовій частині корабля, три інших — в кормовій частині за надбудовою та димовими трубами. Кожен модуль має стандартні роз'єми підключення до електричної мережі та системі управління. Озброєння та обладнання встановлюється в надпалубній частині модуля, а електронні та електромеханічні пристрої — у підпалубній. Не зайняте модулем гніздо (слот) закривають спеціальною кришкою. Для встановлення одного модуля потрібен кран вантажопідйомністю 15 тон та близько 30 хвилин часу. Налаштування обладнання і програмного забезпечення забирає кілька годин[2].

Були створені такі типи змінних модулів[2]:

Корпус корабля композитний, складається із шарів склопластика між якими знаходиться спінений полівінілхлорид. За такою технологією зроблена весь корпус — від кіля й до верхівки щогли. Серед переваг цього матеріалу — зменшення поточних витрат на експлуатацію корабля та зменшення магнітної сигнатури, що важливо для мінних тральщиків[3]. Вже через 20 років за цією ж технологією були виготовлені кораблі типу Diana та -Holm[4].

Рушійна установка зроблена за схемою CODAG (комбінована газотурбінна-дизельна): форсажний двигун, газова турбіна General Electric LM500 потужністю 5450 к.с., працює на центральний п'ятилопатевий гвинт постійного кроку. Два дизелі MTU 16V 396TB94 сукупною потужністю 5670 к.с. працюють на два бічних гвинта змінного кроку (кожен на свій гвинт). Також наявний носовий пристрій для підрулювання та стабілізатор гойдання з висувними заспокійниками гойдання та системою цистерн. Управління рушійною установкою виконує систем Lyngso Marine[3].

Варіанти комплектації[ред. | ред. код]

Передбачені такі варіанти комплектації кораблів[2][3]:

  • Патрульний корабель;
  • Ракетний корабель;
  • Протичовновий корабель;
  • Тральщик — шукач мін;
  • Мінний загороджувач;
  • Судно спостереження і контролю за станом навколишнього середовища.

Базовим є варіант патрульного корабля. Він передбачає[2]:

  • 76-мм артилерійську установку в носовому слоті;
  • Контейнери для зберігання обладнання в двох кормових слотах;
  • Підйомний кран, для використання у рятувальних операціях і спуску на воду надувного моторного човна групи огляду.

У найбільш складному варіанті тральщика на кораблі встановлюють[2]:

  • 76-мм АУ в носовій частині;
  • УВП ЗКР «Сі Спарроу» в одному з кормових слотів;
  • Пост IBIS-43 для управління самохідними телекерованими катерами, кожен з яких буксирує підводний апарат з ГАС бокового огляду TSM 2054;
  • Кран для спуску на воду моторного човна, яким користуються водолази-підривники;
  • 1-2 керованих підводних апарати «Double Eeagle[en]», що розміщені на палубі.

Озброєння[ред. | ред. код]

Бойова інформаційна система[ред. | ред. код]

Управління озброєнням здійснюється з бойового інформаційного посту, де встановлені 3-6 пультів операторів (Standard Console Type IIA фірми «Terma Elektronik»). Кожен пульт оснащений двома кольоровими дисплеями для відображення даних від різних сенсорів та інформації про роботу обладнання і бойову обстановку в реальному масштабі часу[2].

Бойова інформаційна система (C3I) розроблена компаніями Saab Systems і Terma Elektronik. Вона являє собою мережу розподілених процесорів, пов'язаних мережею Ethernet (IEEE 802.3). Відкрита архітектура дозволяє додавати нове озброєння і устаткування шляхом додавання в мережу нових вузлів. Програмне забезпечення написано на мові Ada[3].

Система управління зброєю Celchis Tech 9LV 200 (Saab Systems 9LV Mk3[3]) призначена для керування вогнем артилерійської установки і ЗКР «Сі Спарроу» по двох незалежних каналах. Один з каналів використовує РЛС (на перших семи кораблях — AWS-6G, на інших — TRS-3D/16G), інший — оптоелектронні засоби виявлення і супроводу[2] (інфрачервону і телевізійну камери, лазерний далекомір[3]).

ВМС Данії почали роботи по модернізації програми бойової інформаційної системи корабля. Нова система отримала назву C-FLEX. Доопрацюванням програмного забезпечення займалися данські компанії Terma і Systematic, а Maersk Data Defence (колишня Infocom) розробляла консолі і мережеві пристрої[3].

Поряд з поліпшеною функціональністю, C-FLEX дозволила працювати з зенітними ракетами ESSM і протикорабельними ракетами Harpoon Block II з можливістю завдання ударів по наземних об'єктах. Випробування C-FLEX проводилися HDMS Lommen, а в лютому 2004 року вона була прийнята на озброєння[3].

Ракетне озброєння[ред. | ред. код]

Основною протикорабельною зброєю є ракета «Гарпун» (8 одиниць в двох чотирьохконтейнерних пускових установках). Ракета має інерційну систему наведення, яка діє на маршовій ділянці траєкторії, і активне радіолокаційне самонаведення на кінцевій ділянці. Дальність стрільби складає 120 км, маса бойової частини — 220 кг.

Основною зброєю системи ППО є ракета «Сі Спарроу» в установках вертикального пуску Mk48 mod 3 (встановлюєть на ракетні катери, тральщики і мінні загороджувачі). УВП розрахована на 6 ракет. Дальність стрільби складає 14 км, система наведення — напівактивна радіолокаційна.

Артилерія[ред. | ред. код]

76-мм артилерійська установка OTO Melara має швидкострільність 120 пострілів на хвилину і дальність стрільби 16 км.

Торпеди та міни[ред. | ред. код]

Для боротьби з надводними цілями на кораблях встановлюють два 533-мм торпедні апарати з керованими по дротах торпедами Bofors TP613 з пасивним самонаведенням. Для протичовнових операцій встановлюють протичовнові торпеди і бомбоскидачі. Для мінних постановок кораблі оснащують мінними шляхами і боєзапасом 60 глибинних бомб.

Засоби протидії[ред. | ред. код]

Для виявлення мін кораблі оснащені системою обробки даних Thales Underwater Systems (в минулому Thomson Marconi) IBIS 43, гідролокаторами бокового огляду Thales Underwater Systems 2054 і двома дистанційно керованими підводними апаратами фірми Danyard. Кожен апарат оснащений ГАС 2054 і буксується на глибині до 200 м.

Як засоби електронної протидії кораблі оснащені системою попередження про радарне опромінення Thales Defence Sabre і постановником перешкод Thales Defence Cygnus.

Під час модернізації на кораблях змонтована система Terma DLS для запуску пасивних перешкод. Як боєприпаси служать 130-мм патрони Chimera фірми Chemring (радіолокаціонниі та інфрачервоні перешкоди). Система використовує пускові установки Nato Sea Gnat.

Електронне обладнання[ред. | ред. код]

Перші 7 кораблів як оглядовий радар використовували двохкоординатний радар AWS-6 діапазону G фірми Selex Sistemi Integrati (колишня Alenia Marconi Systems). Наступні 7 кораблів були оснащені трьохкоординатною РЛС TRS-3D/16 G-діапазону компанії EADS Defence Electronics. TRS-3D/16 забезпечує виявлення цілей на відстані до 200 км. Крім того, є радар Terma Scanter Mil, що працює в діапазонах E/F та I/J. Навігацію забезпечує РЛС Furuno діапазону I.

У стандартній комплектації на кораблях встановлюють внутрішньокорпусну активну високочастотну ГАС Saab Systems CTS 36. Для протичовнових операцій додатково встановлюєть буксирувану ГАС Thales Underwater Systems TMS 2640.

Перелік катерів проекту[ред. | ред. код]

Всього було побудовано 14 катерів цього проекту.

# Назва Закладено Спущено на воду Прийнято у склад флоту Виведено зі складу Міжнародний позивний Призначення
Перша серія
P550 Flyvefisken
(Летюча риба)		 15 серпня 1985 26 квітня 1986 19 грудня 1989
Проданий Литві, березень 2007 — LVS Zemaitis (P 11)		 OVDA MCM
P551 Hajen
(Акула)		 лютий 1988 6 серпня 1989 19 серпня 1990
Проданий Литві, березень 2007 — LVS Dzukas (P 12)		 OVDB MCM
P552 Havkatten
(Зубатка)		 серпня 1988 13 січня 1990 1 листопада 1990 12 січня 2012 —
Проданий литві, 23 листопада 2016 — LVS Sėlis (P 15)		 OVDC MCM
P553 Laxen
(Лосось)		 березень 1988 20 травня 1990 12 березня 1991 7 жовтня 2010 OVDD MCM
P554 Makrelen
(Макрель)		 грудень 1988 8 січня 1991 4 жовтня 1991 7 жовтня 2010 OVDE MCM
P555 Støren
(Осетр)		 серпень 1989 1 вересня 1991 24 квітня 1992 7 жовтня 2010 OVBF MCM
P556 Sværdfisken
(Риба-меч)		 - 1 вересня 1991 1 лютого 1992 2 серпня 2006, розібраний OVDG MCM
Друга серія
P557 Glenten
(Шулика)		 - 1992 1 лютого 1992 7 жовтня 2010
Проданий Португалії, жовтень 2014 — NRP Mondego (P 592)		 OVDH Combat
P558 Gribben
(Падальник)		 - 1992 1 липня 1993 7 жовтня 2010
Проданий Португалії, жовтень 2014 — як донор запасних частин корпуса		 OVDI Surveillance
P559 Lommen
(Гагара)		 - 1993 21 січня 1994
Проданий Литві, березень 2007 — LVS Aukstaitis (P 14)		 OVDJ Surveillance
P560 Ravnen
(Крук)		 - 1994 7 жовтня 1994 7 жовтня 2010
Проданий Португалії, жовтень 2014 — NRP Douro (P 591)		 OVDK Combat
P561 Skaden
(Сорока звичайна)		 - 1994 10 квітня 1995 7 жовтня 2010
Проданий Португалії, жовтень 2014 — NRP Guadiana (P 593)		 OVDL Combat
P562 Viben
(Чайка)		 - 1995 15 січня 1996 7 жовтня 2010
Проданий Португалії, жовтень 2014 — NRP Tejo (P 590)		 OVDM Combat
Третя серія
P563
Y311		 Søløven
(Морський лев)		 - 1995 27 травня 1996 - OVDN Спостережний
З 2012 — підтримка аквалангістів

Основна відмінність між різними серіями полягає у рушійній системі. Друга серія не обладнана гідравлічною помпою, натомість має додатковий двигун, а третя серія має іще один додатковий двигун.

Оператори[ред. | ред. код]

Можливі

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Данія схвалила продаж Україні трьох мінних тральщиків. Ukrainian Military Pages. 13 вересня 2018.
  2. ↑ а б в г д е ж Прокофьев С. Концепция применения многоцелевых кораблей ВМС Дании — Зарубежное военное обозрение, 2000, № 9.
  3. ↑ а б в г д е ж и Flyvefisken Class (SF 300) Multi-Role Vessels - Naval Technology. www.naval-technology.com. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 26 листопада 2009.
  4. ↑ Flyvefisken Class (SF 300) Multi-Role Vessels - Naval Technology. www.naval-technology.com. Процитовано 26 листопада 2009.
  5. ↑ Ministry of National Defense Republic of Lithuania: New patrol ship of Lithuanian Naval Force piered in Klaipėda. Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  6. ↑ Faltam meios na Marinha, disse Marcelo. É evidente, responde Azeredo Lopes. Expresso. 5 травня 2016. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.
  7. ↑ Diário da República n.º 81/2015, 1º Suplemento, Série II de 2015-04-27. Diário da República. Процитовано 4 жовтня 2015.
  8. ↑ Данія готова продати кораблі Україні. Український мілітарний портал. 13 вересня 2018.
  9. ↑ Датские минные тральщики “Флювефискен” могут пополнить состав ВМС Украины. https://uc.od.ua/. Южный Курьер. 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Патрульні катери типу «Флювефіскен»
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Патрульні_катери_типу_«Флювефіскен»&oldid=37687393