Патрік Девар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Патрік Девар
Patrick Jean-Marie Henri Bourdeaux
Зображення
Ім'я при народженні Патрік Жан-Марі Анрі Бурдо
Дата народження 26 січня 1947(1947-01-26)
Місце народження Сен-Бріє, Бретань, Франція
Дата смерті 16 липня 1982(1982-07-16) (35 років)
Місце смерті
Поховання Мен і Луара
Громадянство Франція Франція
Alma mater Cours Hattemer[d]
Професія актор, співак,
композитор
Кар'єра 1968-1982
IMDb ID 0223033
Офіційний сайт
Патрік Девар у Вікісховищі?

Патрі́́к Дева́р (фр. Patrick Dewaere; справжнє ім'я Патрік Жан-Марі Анрі Бурдо, фр. Patrick Jean-Marie Henri Bourdeaux; почав акторську кар'єру під прізвищем матері, Мадо Морен, як Патрі́к Море́н, (фр. Patrick Maurin); 26 січня 1947, Сен-Бріє, Бретань — 16 липня 1982, Париж) — французький актор, співак і композитор. Разом зі своїм другом Жераром Депардьє вважається кінозіркою молодого покоління 1970-х років. Покінчив життя самогубством у віці 35 років.

Свій псевдонім Патрік узяв після того, як у віці 17 років дізнався, що чоловік його матері П'єр-Марі Бурдо не є його біологічним батьком. Деваер (фр. Devaëre — Патрік змінив одну букву) — дівоче прізвище його бабусі. По-фламандськи de vaere означає «правда». Справжнім батьком Патріка, ймовірно, є диригент Мішель Тетар, який помер у 1960 році, як і його син, у віці 35 років.

Біографія[ред. | ред. код]

Патрік Девар родом з акторської сім'ї і ще в дитинстві брав участь у виставах на ярмарках. Разом з Жераром Депардьє з 1968 року грав в експериментальному французькому театрі Café de la Gare, де познайомився з Міу-Міу, з якою його зв'язали близькі стосунки. Дебют Девара у кіно відбувся в 1970 році. Всі троє стали відомими завдяки численним ролям у різних фільмах, але в першу чергу завдяки скандальній стрічці Бертрана Бліє «Вальсуючі» (1974). Довгий час Деверу пропонували ролі виключно молодих бунтарів; лише в пізніх фільмах йому вдалося показати багатогранність свого таланту.

П'ять разів протягом 6 років Патріка було номіновано на головну кінопремію Франції «Сезар» за найкращу чоловічу роль (1977, 1978, 1980, 1981, 1982), але жодного разу він не отримав нагороду (один раз Патріка випередив його друг Депардьє). Ще раз Девар претендував на «Сезар» у 1976 році за чоловічу роль другого плану, але також не отримав перемоги.

16 липня 1982, не залишивши ніякої передсмертної записки, застрелився у готелі в XIV окрузі Парижа патроном .22 Long Rifle з рушниці, подарованої Колюшем. Всього за 35 років життя Патрік Девар встиг знятися у 37-ми повнометражних фільмах.

У 1983 році у Франції була заснована Премія Патріка Девара. Французький співак Рафаель Арош присвятив Патріку «Пісню для Патріка Девара» (фр. Chanson pour Patrick Dewaere).

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1951 ф Месьє Фабр Monsieur Fabre
1954 тф Ляльковий будинок Maison de poupée дитина
1955 ф Мадлон La Madelon дитина з села
1956 ф Я повернуся в Кандару Je reviendrai à Kandara хлопчик
1956 ф Мадемуазель Стриптиз Mademoiselle Striptease епізод
1957 ф Шпигуни Les espions малий Мойне
1958 ф Мімі Пінсон Mimi Pinson брат Мімі
1959 тф Анжеліка... а... а Angélica... a... a ...
1966 ф Чи горить Париж? Paris brûle-t-il? молодий учасник руху Опору
1971 ф Повторний шлюб Les Mariés de l’an II епізод (доброволець)
1973 ф Темрок Themroc каменяр
1974 ф Вальсуючі Les Valseuses П'єро
1975 ф Жодних проблем! Pas de problème! бармен
1975 ф За течією річки Фанго Au long de rivière Fango Себастьєн
1975 ф Лілі, покохай мене Lily, aime-moi Гастон на прізвисько «Джонні Кеш»
1975 ф Прощавай, поліцейський Adieu, poulet Лефевр
1976 ф Ф… як Фербенкс F… Comme Fairbanks Андре
1976 ф Найкращий спосіб маршування La meilleure façon de marcher Марк
1976 ф Тріумфальний марш Marcia trionfale 2-й лейтенант Байо
1977 ф Приготуйте ваші носовички Preparez Vos Mouchoirs Стефан
1977 ф Кімната єпископа La stanza del vescovo Марко Маффеї
1977 ф Слідчий Файяр на прізвисько «Шериф» Le juge Fayard dit le Shériff слідчий Файяр
1978 ф Ключ у дверях La сlé sur la porte Філіп
1979 ф Удар головою Coup de tête Франсуа Перрен
1979 ф Затор — неймовірна історія L’ingorgo — Una storia impossibile коханець Марі
1979 ф Чорна серія Série noire Франк Пупар
1980 ф Поганий син Un mauvais fils Бруно Калганьї
1981 ф Вітчим Beau-père Ремі
1981 ф Точно на південь Plein sud Серж Лайн, викладач філософії, який закохується в маргіналку
1981 ф Психотерапевт Psy Марк
1981 ф Готель «Америка» Hôtel des Amériques Жиль Тіссран
1981 ф Романтичі кішки Les matous sont romantiques сусід
1982 ф Тисяча мільярдів доларів Mille milliards de dollars Поль Кержан
1982 ф Пробач мені, кохання Perdóname, amor Мануель Ларсон
1982 ф Рай для усіх Paradis pour tous Ален Дюрьє

Посилання[ред. | ред. код]