Патріотизм

Запит «Патріот» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Меморіал битви під Крутами 1918 року

Патріоти́зм (грец. πατριώτης — земляк, грец. πατρίς та лат. patria — батьківщина) — громадянське почуття, змістом якого є любов до Батьківщини і готовність пожертвувати своїми інтересами заради неї, відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури, особливе емоційне переживання своєї приналежності до країни, мови, історії, традицій, готовність діяти в інтересах вітчизни та постати на її захист у разі необхідності. Містить ряд важливих морально-етичних, етнічних, культурних, політичних та історичних аспектів; тісно пов'язаний з націоналізмом.

Пояснення

Патріотизм передбачає любов до духовних, культурних і матеріальних цінностей своєї Батьківщини, бажання збереження її характерних особливостей, її культурного надбання та захист інтересів своєї громади, народу в цілому.

Історичне джерело патріотизму — це формування прив'язаності до релігії в традиціях своїх предків, землі свого народження, рідної мови, народних традицій та культури.

Філософи та політологи визначають патріотизм як суспільний і моральний принцип, який характеризує ставлення людей до своєї країни та проявляється у певному способі дій і складному комплексі суспільних почуттів, що узагальнено називається любов'ю до своєї Батьківщини. Це одне з найглибших почуттів, яке закріплювалося століттями розвитку відокремлених етносів. Це соціально-політичне явище, якому притаманні природні витоки, власна внутрішня структура, що в процесі суспільного розвитку наповнювалася різним соціальним, національним і класовим змістом.

Соціальні психологи визначають патріотизм як певне моральне ставлення й оцінку особистістю елементів батьківщини. У конкретно-історичному розгляді, з'явившись внаслідок розвитку людського суспільства, соціально-моральне, у своїй основі, патріотичне почуття набувається особистістю не лише через біологічну спадковість, а неодмінно під впливом соціального середовища, виховання (соціалізації) у широкому розумінні слова.

Традиційним антагоністом патріотизму є космополітизм.

Заповідь як основа патріотизму

Іван Павло II (1988)

Папа Іван Павло II, затверджуючи Катехизм Католицької Церкви (1992 р.), використав четверту заповідь «Шануй батька свого та матір свою» як основу для обґрунтування патріотизму. У Катехизмі ця заповідь інтерпретується не лише як обов'язок шанувати біологічних батьків, а й як ширший принцип синівської шани, що поширюється на суспільство, державу та батьківщину. Батьківщина розглядається як велика родина, до якої ми маємо виявляти вдячність, любов і службу, подібно до родинних зв'язків.

Детальніше це пояснюється в розділі V «Влада в громадянському суспільстві» (пункти 2234—2243), зокрема в пункті 2239: «Обов'язком громадян є сприяти, разом із цивільними властями, добру суспільства в дусі правди, справедливості, солідарності та свободи. Любов і служіння своїй батьківщині випливають з обов'язку вдячності та належать до порядку милосердя. Покора законній владі та співвідповідальність за загальне благо вимагають від громадян виконувати свою роль у житті політичної спільноти. Цей обов'язок корениться в гідності людської особи».

Іван Павло ІІ проводить аналогію, стверджуючи, що Батьківщина (Patria, від лат. pater — батько) справді нагадує матір. Духовний зв'язок, який люди отримують рідної землі, приходить через матір і батька. Це закладає основу для відповідного обов'язку пієтету (шанування) стосовно Вітчизни.

Цей підхід підкреслює, що патріотизм — це не сліпий націоналізм, а форма любові, що базується на вдячності за дари батьківщини (культуру, історію, захист) і включає активну участь у суспільному житті, сплату податків, голосування, оборону країни та конструктивну критику влади, якщо це необхідно для загального блага (п. 2240). Іван Павло II, як поляк, який пережив окупацію та комунізм, часто наголошував на здоровому патріотизмі як на християнському обов'язку в своїх енцикліках та промовах, але Катехизм є ключовим офіційним документом Церкви з цієї теми.

Джерела

• Патріотизм // Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — С. 295—297. — 416 с. — ISBN 978-966-485-156-2.
• Що таке патріотизм і чому ми повинні любити нашу Батьківщину

Література

• В. Скуратівський. Патріотизм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін ; Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. — Київ : Абрис, 2002. — С. 471. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• В. Явір. Патріотизм // Політична енциклопедія. / Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — с. 546. — ISBN 978-966-611-818-2.

Посилання

• Патріотизм // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1310. — 1000 екз.