Патріс де Мак-Магон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Патріс де Мак-Магон
фр. Patrice de Mac Mahon
Patrice de Mac Mahon.jpg
Народився 13 липня 1808(1808-07-13)
Франція Сюллі, Французька імперія
Помер 17 жовтня 1893(1893-10-17) (85 років)
Франція Монкрессон, Французька республіка
Поховання vault of Governors[d]
Громадянство Франція
Діяльність Офіцер, політик і військовослужбовець
Alma mater Сен-Сір
Титул Герцог Маджентський
Посада президент Франції
Звання маршал
Термін 1873 — 1879
Попередник Луї Адольф Тьєр
Наступник Жюль Греві
Партія легітиміст
Конфесія католик
Дружина Елізабет де ла Круа де Кастрі
Діти Патріс, Ежен, Еммануель, Марія
Нагороди {| style="background: transparent" |
Великий Хрест ордена Почесного легіону
||
Орден Лазні

|}

Кавалер ордена Золотого руна
Орден Чорного орла
Blason Patrice de Mac Mahon (Second Empire).svg
Герб герцога Мадженти
Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Патрі́с де Мак-Маго́н (фр. Patrice de Mac Mahon, *13 липня 1808, Сюллі — †17 жовтня 1893, Монкрессон) — французький маршал, політичний діяч, президент Третьої республіки (18731879), князь Андорри.

Біографія[ред.ред. код]

Патріс де Мак-Магон народився 13 липня 1808 року в замку Сюллі (Бургундія) в родині військового Моріса Франсуа де Мак-Магона. Був шостою і передостанньою дитиною в родині. Походив з ірландського роду, що переїхав з графства Лімерік до Франції внаслідок Славної революції.

У 1820 році вступив до єзуїтської семінарії в Отені; продовжив навчання в ліцеї Людовіка Великого в Парижі. В 1825 році вступив до військової школи Сен-Сір, після закінчення якої 1827 року був мобілізований до армії. Брав участь в окупації Алжиру, облозі Антверпена 1832 року.

1833 року Мак-Магон отримав звання капітана і повернувся до Алжиру. Керував кавалерією; провів успішну облогу Константини 13 жовтня 1837 року, де був поранений.

У 1843 році став командиром французького іноземного легіону. З 1845 року — полковник, з 1848 — бригадний генерал. 16 липня 1852 року отримав звання дивізійного генерала. До 1855 року майже постійно перебував у Алжирі і дослужився до звання генерал-майора. Під час Кримської війни командував 2-им корпусом 1-ї піхотної дивізії Східної армії. У 1855 році очолив атаку на укріплення Малахового кургану під Севастополем і захопив його.

Пам'ятник Мак-Магону біля замку Сюллі

14 березня 1854 року одружився з Елізабет де ла Круа де Кастрі. Мав четверо дітей.

24 червня 1856 року Мак-Магон був обраний до Сенату. Після спроби замаху на життя імператора Наполеона III у 1858 році він став єдиним сенатором, хто голосував проти проекту урядового закону про надзвичайні заходи безпеки.

За військові заслуги у битві під Маджентою під час італійської кампанії, 5 червня 1859 року Мак-Магон отримав від імператора звання маршала і був удостоєний титулу герцога Мадженти. Відзначився також у битві під Сольферіно, де командував центром французької армії.

18 жовтня 1861 року представляв Францію на коронації короля Пруссії Вільгельма I в Кенінгсберзі.

1 вересня 1864 року Мак-Магон був призначений генерал-губернатором Алжиру. Цей період став найменш успішним в його кар'єрі: незважаючи на деякі проведені реформи, внаслідок числених скарг він був змушений добровільно піти у відставку.

На початку франко-пруської війни, 23 липня 1870 року очолив Рейнську армію. 6 серпня цього ж року зазнав поразки під Вертом. 1 вересня брав участь у Битві під Седаном, де був серйозно поранений і взятий у полон. Під час Паризької комуни 1871 року очолив версальські війська і придушив повстання.

24 травня 1873 Мак-Магон був обраний президентом Франції. Перебуваючи на посаді, він сприяв політиці монархістів по встановленню монархії; був противником республіканської Конституції 1875 року. На виборах 5 січня 1879 року Мак-Магон не отримав парламентської підтримки і 30 січня пішов у відставку. У 1891 році видав книгу «L'armee de Versailles, rapport officiel» (фр. Армія Версаля: офіційний звіт).

Патріс де Мак-Магон помер 17 жовтня 1893 року в Монкрессоні внаслідок ниркової недостатності. Після відспівування у паризькій церкві Сен-Мадлен 22 жовтня був урочисто похований в Будинку Інвалідів.

Титули[ред.ред. код]

Герцог Маджентський - 5 червня 1859 року, наступного дня після перемоги в Маджентській битві Патріс де Мак-Магон отримує від імператора Наполеона ІІІ, як визнання його заслуг герцогський титул. [1] Ця битва стала вирішальною в подіях Італійської компанії 1859 року і саме дії генерала де Мак-Магона дозволили зробити її переможною для Другої Імперії. Цей титул став одним зі спадкових титулів родини Мак-Магон. А з 1894 титули «герцога Маджентського » та «маркіза Егійського» [2] з'єдналися та належать однієї людині.

Нагороди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. За часи Другої Імперії, імператор Наполеон ІІІ зробив чинними дворянські титули Першої Імперії, а також ввів чотири нові. Серед герцогів з’явилися нові чотири: Малахівський (1856-1864), Маджентский (1859), Морни (1863-1943),Песижні (1863-1885)
  2. Цей титул належав родині Мак-Магон з 1750 року
  3. При заснуванні ордену в 1802 році, його головою був монарх (імператор) Франції Наполеон I Бонапарт. Після заснування Другої Республіки президенти Франції перебирають на себе ці обов’язки. Кожен президент Франції на час свого головування є також й головою Ордену. Фактичним головою ордена завжди був Великий канцлер ордену Ордена Почесного легіону.


Попередник:
Адольф Тьєр
Президент Франції
1873—1879
Наступник:
Жуль Греві
Попередник:
Адольф Тьєр і Хосеп Кайсаль-і-Естраде
Співкнязь Андорри
разом з Хосепом Кайсаль-і-Естраде

1873-1879
Наступник:
Жуль Греві і Сальвадор Казаньяс-і-Пахес