Паула Шаліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паула Шаліт
пол. Paula Szalit
Народилася 1887[1] або 5 листопада 1886(1886-11-05)[2]
Дрогобич, Австро-Угорщина або Броди, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Померла 1920
Львів, Львівське воєводство, Польська Республіка або Відень, Перша Австрійська Республіка
Країна  Долитавщина
 Польська Республіка
Діяльність композиторка, піаністка
Alma mater Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Знання мов польська
Жанр класична музика

Паула Шаліт (повне ім'я — Пауліна Шалітувна, пол. Paula Szalit або пол. Paulina Szalitówna) — польська композиторка та піаністка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 5 листопада 1886 року в Дрогобичі[3] або 1887 року в Бродах[4]. Була племінницею композитора Генріка Шаліта.

Навчалася у Львівській консерваторії з своїм дядьком, а потім у Ежена д'Альбера в Баварії. З 1897 року вона навчалася у Відні під керівництвом Роберта Фішофа, Генріха Шенкера, Йосифа Гофмана та Теодора Лешетицького[5].

У 1898 році давала концерти в Петербурзі та Москві. У 1903 році виступала в Берліні. Потім також приїхала до Варшави. У 1904 році давала концерти у Львові та Кракові[6].

Близько 1907 року викладала фортепіано у Львівському музичному інституті імені Анни Німентовської. Останній концерт вона дала в 1913 році разом зі скрипалем Павелом Кочанським. Складала твори для фортепіано: каприси, мазурки та прелюдії[4].

Померла в 1920 році в санаторії для психічно хворих у Кульпаркові (нині район Львова)[3][5].

Твори[ред. | ред. код]

  • Intermezzo in G sharp
  • Praeludium
  • Carpiccio (F minor)
  • Miniatures
  • Morceaux, op. 2 (1900):
    • 1. Rêverie
    • 2. Impromptu
    • 3. Tendresse
    • 4. Scène de Ballet
    • 5. Mazurka
    • 6. Valse
    • 7. Intermezzo
    • 8. Gavotte
  • Traeumerei (1897)
  • Intermezzo, Op. 3, no. 3.
  • Impromptu in F, Op. 3
  • Im Winter: «Schlaf ein, mein süsses Kind» (1897)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Bie, Oscar. Das Klavier und seine Meister. Munich: F. Bruckmann, 1898.
  • Niemann, Walter. Meister des Klaviers. Berlin: Verlegt bei Schuster Loeffler, 1919.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://books.google.pl/books?id=9D2sAgAAQBAJ&pg=PA17&dq=henryk+szalit&hl=pl&sa=X&ved=0ahUKEwiDiaSKzOvfAhUMhaYKHZT4DDcQ6AEIKDAA#v=onepage&q=henryk%20szalit&f=false
  2. Віртуальний штетл
  3. а б Szalit Paulina | Wirtualny Sztetl. sztetl.org.pl. Процитовано 4 березня 2020.
  4. а б Trochimczyk, Maja,; Rottermund, Krzysztof, 1957-; Homma, Martina,; Dziadek, Magdalena,; Szatrawski, Krzysztof Dariusz, (2009). A romantic century in Polish music. Los Angeles: Moonrise Press. ISBN 978-0-9819693-3-6. OCLC 891380078.
  5. а б Львова, Фотографії Старого (4 вересня 2019). Пола Шаліт - тендітна квітка музичного Дрогобича початку ХХ століття • Фотографії старого Львова. Фотографії старого Львова (укр.). Процитовано 4 березня 2020.
  6. Zaxid.net. У Львові вперше покажуть архіви Галицького музичного товариства. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 4 березня 2020.