Пауло Роберто Фалькао

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Пауло Роберто Фалькао
Paulo Roberto Falcão.jpg
Особові дані
Повне ім'я Пауло Роберто Фалькао
Народження 16 жовтня 1953(1953-10-16) (64 роки)
  Абеларду-Лус, Бразилія
Зріст 183 см
Вага 71 кг
Прізвисько 8-й цар Риму
Громадянство Flag of Brazil.svg Бразилія
Позиція центральний півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1973–1980
1980–1985
1985–1988
Бразилія «Інтернасьйонал»
Італія «Рома»
Бразилія «Сан-Паулу»
158 (22)
107 (22)
15 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1976–1986 Бразилія Бразилія 34 (7)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1990–1991
1991–1993
1993
1993–1994
2011–
Бразилія Бразилія
Мексика Мексика
Бразилія «Інтернасьйонал»
Японія Японія
Бразилія «Інтернасьйонал»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Па́уло Робе́рто Фалька́о (порт. Paulo Roberto Falcão; 16 жовтня 1953, Абеларду-Лус, штат Санта-Катаріна) — колишній бразильський футболіст, півзахисник. Виступав за збірну Бразилії. Був капітаном збірної Бразилії. Двічі визнавався найкращим футболістом в Бразилії. Після закінчення кар'єри працював тренером. Зараз телекоментатор на каналі Rete Globo. Входить в ФІФА 100. За опитуванням IFFHS займає 31 місце серед найкращих футболістів Південної Америки XX століття. Займає 84 місце серед найкращих футболістів XX століття за версією World Soccer.

Біографія[ред.ред. код]

Фалькао народився в родині шофера Бенто Фалькао та швачки Азізі в місті Абелардо-Лус штату Санта-Катаріна. При цьому його мати була італійкою, чиї предки прибули до Бразилії з Кантабрії[1]. Коли йому було 2 роки, його родина переїхала в місто Каноас штат Ріу-Гранді-ду-Сул[2], де він почав грати у футбол. У віці 10-ти років Фалькао прийшов у школу клубу «Інтернасьйонал», одного з лідерів футболу штату Ріу-Гранді. Інтер Фалькао віддав перевагу іншому лідеру штату — «Греміу». Сім'я Фалькао була дуже бідною, а тому, щоб добиратися до тренувальної бази, бразилець був змушений збирати пляшки або допомагати на будівництвах, підносячи цеглини[3]. У 1973 році Фалькао виграв у складі «Інтера» Кубок Сан-Паулу серед юнаків, у фіналі якого була переможена «Понте Прета»[2].

Тренерська кар'єра[ред.ред. код]

Після завершення кар'єри гравця, Фалькао недовго займався бізнесом, а потім, в серпні 1990року він почав тренерську кар'єру, очоливши збірну Бразилії[4]. Рікардо Тейшейра, президент Бразильської конфедерації футболу, поставив перед Фалькао завдання зібрати нову команду, відмовившись від гравців, які невдало виступили на чемпіонаті світу 1990, але при цьому зробити так, щоб у ній грали футболісти лише з чемпіонату Бразилії. 12 вересня[5], у першому матчі під керівництвом Фалькао, бразильці програли 0:3 Іспанії в Хіхоні. 17 жовтня 1990 року бразильці зіграли внічию з Чилі 0:0. Фалькао до матчу зажадав у клубів надати гравців за 3 дні до вильоту в Сантьяго, однак клуби надали гравців тільки до дня відльоту. У 1991 році Фалькао зайняв зі збірною 2-е місце на Кубку Америки 1991. На цьому турнірі збірна відзначилася вкрай невдалою обороною. У матчі з майбутніми переможцями, командою Аргентини, бразильці відзначилися і недисциплінованістю, отримавши 3 вилучення. У вересні того ж року Фалькао був звільнений. Все ж Фалькао добився в збірній і позитивних результатів: при ньому дебютували у команді майбутні чемпіони світу — Кафу, Марсіо Сантос, Леонардо та Мауро Сілва. З Кафу Фалькао зробив правого захисника, амплуа, в якому Кафу став одним з найкращих у світі.

Титули і досягнення[ред.ред. код]

«Інтернасьйонал»: 1975, 1976, 1979
«Інтернасьйонал»: 1971, 1972, 1973, 1974, 1975
«Рома»: 1982–83
«Рома»: 1980–81, 1983–84
«Сан-Паулу»: 1985

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]