Пауль Бразак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пауль Бразак
нім. Paul Brasack
Народився 9 травня 1916(1916-05-09)[2]
Штеттін, Королівство Пруссія, Німецька імперія[2]
Помер 11 березня 2013(2013-03-11)[1] (96 років)
Бад-Пірмонт, Гамельн-Пірмонт, Нижня Саксонія, Німеччина
Діяльність дипломат, підводник, солдат, солдат, офіцер ВМФ Німеччини
Alma mater Військово-морська академія Мюрвікаd (квітень 1939)[3]
Знання мов німецька[4]
Учасник Друга світова війна[3][4]
Посада naval attachéd
Військове звання капітан-лейтенант[3], Капітан-цур-зее і Kapitänleutnant[d][4]
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Авіаційна планка бомбардувальника
Фронтова планка підводника в сріблі
Фронтова планка підводника в сріблі
Легіон Заслуг (Легіонер) (США)
Легіон Заслуг (Легіонер) (США)
Нагрудний знак спостерігача
Нагрудний знак спостерігача
Почесний Кубок Люфтваффе
Почесний Кубок Люфтваффе
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Пауль Бразак (нім. Paul Brasack; 9 травня 1916, Штеттін11 березня 2013, Бад-Пірмонт) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне, капітан-цур-зее бундесмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

3 квітня 1937 року вступив у ВМФ. Спочатку служив в морській авіації, в березні 1942 року був переведений в підводний флот. Після 6-місячного курсу був призначений вахтовим офіцером на підводний човен U-737, зробив 8 бойових походів, в тому числі в Арктику, де взяв участь в нападах на північні конвої союзників. З 5 лютого 1943 по 24 листопада 1944 року командував U-737, зробив 8 поході (провівши в морі в цілому 163 дні). З листопада 1944 року — офіцер з бойової підготовки 25-ї флотилії підводних човнів. 9 травня 1945 року взятий в полон. 15 серпня 1947 року звільнений. 1 жовтня 1957 року вступив у ВМФ ФРН, командував ескадреним міноносцем Z-2, був військово-морським аташе в Вашингтоні. 30 березня 1974 року вийшов у відставку.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
  • DIXON, JEREMY, The U-boat Commanders, Naval Institute Press, 2019.
  • Dörr M., Einer von Dreiunddreissig, Internationales Militaira Magazine Nr 124, september-oktober 2006, Heinz Nickel Buchbetrieb, Zweibrücken
  • Dörr M., Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945 - Teil IV Die U-Boot-Waffe
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Kurowski F., Knight's Cross Holders of the U-Boat Service, Schiffer Publishing Ltd., 1995, ISBN 0-88740-748-X
  • Range C., Die Ritterkreuzträger der Kriegsmarine, Stuttgart, 1974, Motorbuch Verlag, ISBN 3-87943-355-0

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Paul Brasack dies|trauer-dewezet.de
  2. а б Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 36. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  3. а б в http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Paul_Brasack
  4. а б в Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 36f. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1