Пауль Вацлавик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пауль Вацлавик
нім. Paul Watzlawick
Народився 26 липня 1921(1921-07-26)[1][2][…]
Філлах, Каринтія, Австрія[1]
Помер 31 березня 2007(2007-03-31)[1][2][…] (85 років)
Пало-Альто, Санта-Клара, Каліфорнія, США
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria.svg Австрія
Flag of the United States.svg США
Діяльність філософ, психолог, психотерапевт, соціолог, викладач університету, нехудожній письменник, науковий співробітник
Alma mater Ca' Foscari University of Veniced
Заклад Стенфордський університет
Вчене звання професор
Нагороди

CMNS: Пауль Вацлавик у Вікісховищі

Пауль Вацлавик (нім. Paul Watzlawick; 25 липня 1921, Філлах — 31 березня 2007, Пало-Альто) — австрійський і американський психотерапевт і психолог. Застосував системний підхід в теорії міжособистісних комунікацій. Один із засновників радикального конструктивізму[ru].

Біографія[ред. | ред. код]

Пауль Вацлавик народився в заможній родині, середню освіту здобув в одному з приватних коледжів Відня. Під час навчання він зацікавився працями психологів і психіатрів і вирішив надалі займатися психологією. Закінчив Університет Ка' Фоскарі[ru] у Венеції за спеціальністю філологія і філософія, потім працював у Швейцарії.

Оскільки матеріальне становище молодого вченого дозволяло йому не дбати про заробіток, він вирішив цілком присвятити себе науці. Пауль Вацлавик займався проблемами соціальної психології. У 1960 р. йому запропонували очолити інститут в Пало-Альто (США), він погодився і залишив Європу. Працював у науково-дослідному інституті в Пало Альто під керівництвом Грегорі Бейтсона.

Вацлавик займався психотерапевтичною практикою, працюючи зі своїми пацієнтами, він не просто лікував, а ще й вивчав їхні проблеми. Результати багаторічного вивчення становили основу всіх його книг. Завдяки роботі Вацлавик зміг наповнити свої праці великою кількістю прикладів, з тим щоб зробити їх максимально зрозумілими для обивателя.

У 1967 р. він випустив книгу «Прагматика людських відносин», в якій він дає рекомендації, які можуть допомогти налагодити взаємини з оточенням або зберегти наявні.

З 1976 р. професор Стенфордського університету. У той же час вийшли дві його книги: «Наскільки реальна реальність» і знаменитий бестселер «Як стати нещасним без сторонньої допомоги». Остання книга являє собою своєрідний збірник «шкідливих порад». Насправді за цими жартівливими порадами стоять реальні психологічні механізми, що призводять до неврозів і стресів. Автор використовує гумор як один з психологічних механізмів. Основна думка, яку Вацлавик відобразив у цій роботі: щастя і душевного здоров'я кожної окремої людини залежить тільки від нього самого.

Примітки[ред. | ред. код]