Пауль Ебер
| Пауль Ебер | |
|---|---|
| нім. Paul Eber | |
 | |
| Народився |
8 листопада 1511[1][2] Кітцінґен, Нижня Франконія, Баварія[1] |
| Помер |
10 грудня 1569[1][2] (58 років) Віттенберг, Священна Римська імперія[1] |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | богослов, викладач університету |
| Alma mater | Університет Мартіна Лютера |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | Віттенберзький універстетd |
| Конфесія | лютеранство |
Пауль Ебер (нім. Paul Eber. 1511 — 1569) — німецький протестантський богослов, ректор Віттенберзького університету.
Біографія[ред. | ред. код]
Пауль Ебер народився 8 листопада 1511 в баварському містечку Кітцінген [3]. Батько був бідним кравцем. Помітивши видатні здібності сина, послав його до школи в Ансбах. Подальші його заняття йшли під керівництвом Йоахіма Камерарії Старшого в Нюрнберзі[4].
У 1532 Ебер приїхав до Віттенберга, де подружився з Мартіном Лютером і Філіпом Меланхтоном. Обіймав у Віттенберзькому університеті посади професора латинської граматики та богослов'я, декана філософського факультету та ректора[4].
У 1559 — був призначений суперінтендентом саксонського курфюршества. Після смерті Меланхтона він був визнаним головою лютеран. Йому доводилося виступати як проти католиків, так і проти крайніх протестантів. У своєму вченні Пауль Ебер намагався зайняти щось середнє між Лютером і Жаном Кальвіном — твердо встановлюючи основні догмати протестантизму, подробиці системи надавав вільному сумлінню кожного віруючого[4] [5]
Останніми роками, разом з Георгом Майєром, був зайнятий перекладом Біблії латинською мовою для курфюрста саксонського Августа. Вони поклали в основу лютерівський переклад і відповідно до нього змінювали текст Вульгати[4][6].
Помер 10 грудня 1569 року в місті Віттенберг[7].
Відомі твори[ред. | ред. код]
Його твори зібрані у VIII томі колекції «Leben und ausgewählte Schriften der Väter und Begründer der reformirten Kirche».
Найбільш відомі праці Ебера :
- «Historia populi Judaici a reditu ex Babylonico exilio usque ad ultimum excidium Jerosolymae etc.» (Віттенберг, 1548);
- «De vita et scriptis C. Plinii etc.» (Віттенберг, 1556);
- «Pia et in verbo Dei fundata assertio, declaratio et confessio de sacratissima Coena Domini nostri Jesu Christi» (1562-1563).
Він написав також 6 релігійних гімнів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118681524 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Eber, Paul // Allgemeine Deutsche Biographie (нім.).
- ↑ а б в г Эбер, Пауль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Sixt. «Paul Eber. Ein Stück Wittenberger Lebens» (Ансбах, 1857).
- ↑ Эбер, Пауль // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- ↑ Robert Stupperich. Eber, Paul. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 4, Duncker & Humblot, Berlin 1959, ISBN 3-428-00185-0, S. 225.
|
