Пауль Еренфест

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пауль Еренфест
Paul Ehrenfest
Paul Ehrenfest.jpg
Народився 18 січня 1880(1880-01-18)
Відень
Помер 25 вересня 1933(1933-09-25) (53 роки)
Амстердам
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина, Нідерланди Нідерланди
Alma mater Віденський університет
Галузь наукових інтересів фізика
Заклад * Віденський університет
Науковий керівник Людвіг Больцман
Фелікс Клейн
Давид Гільберт
Відомі учні Гендрік Крамерс
Гендрік Казимир
Грегорі Брейт
Дірк Костер
Самуель Гоудсміт
Джордж Уленбек
Юрій Крутков
Енріко Фермі

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Пауль Еренфест (нім. Paul Ehrenfest), (*18 січня 1880(18800118), Відень — 25 вересня 1933, Амстердам) — австрійський та нідерландський фізик-теоретик. Член Нідерландської АН, іноземний член АН СРСР (1924). Творець найбільшої наукової школи.

Біографія[ред.ред. код]

Пауль Еренфест народився і виріс в Відні, в єврейській сім'ї, що походила з Моравії. Його батьки, Зигмунд Еренфест і Йоханна Еллінек, тримали бакалійний магазин. Хоча сім'я Еренфеста не була надто релігійною, Пауль відвідував курси івриту й історії євреїв. Пізніше він завжди наголошував на своєму єврейському походженні. Після випуску зі школи Еренфест вступив до гімназії, де його улюбленим предметом була математика.

В 1904 Еренфест закінчив Віденський університет, де під керівництвом Л. Больцмана вивчав кінетичну теорію та термодинаміку. Університетські курси стимулювали Еренфеста зайнятися теоретичною фізикою. У той час була поширена практика навчання більш ніж в одному вузі, тому Еренфест вступив до Геттінгенського університету, який був найважливішим центром математичної і теоретичної фізики. Там він зустрів свою майбутню дружину — Тетяну Афанасьєву, що походила з Російської імперії і стажувалася в Геттінгені. Слід зазначити, що навесні 1903 року, під час короткої поїздки до Лейдена, Еренфест познайомився з Гендріком Антоном Лоренцем.

У той же час Еренфест готував дисертацію на тему руху негнучких тіл у рідинах. Він здобув докторський ступінь 23 червня 1904 року у Відні, де він жив з 1904 по 1905. Потім, у вересні 1906, Еренфест повернувся назад в Геттінген. Він не встиг побачитися з Больцманом до смерті останнього 6 вересня 1906 року. Еренфест написав досить великий некролог, де виклав більшу частину досягнень Больцмана. Фелікс Клейн, головний редактор Науково-Математичної Енциклопедії, розраховував, що Больцман напише огляд з статистичної механіки. Тепер же він попросив Еренфеста зайнятися цим. Разом з дружиною Еренфест працював над завданням кілька років; робота була надрукована лише в 1911 році.

В 1907 році подружжя переїхало в Санкт-Петербург, де Еренфест познайомився з Абрамом Федоровичем Йоффе та іншими молодими російськими фізиками, читав лекції в Петербурзькому політехнічному інституті, вів на дому теоретичний семінар. Однак, ізольований від наукового товариства і без шансів на постійну викладацьку роботу, він через кілька років вирішив повернутися в Західну Європу. На початку 1912 року Еренфест зробив невелику подорож по університетах Німеччини та Австрії, зустрівся з М. Планком в Берліні, своїм старим другом Герглотцем ( Herglotz) в Лейпцигу, Арнольдом Зоммерфельдом в Цюриху. Після першої зустрічі з Альбертом Ейнштейном в Празі, вони стають близькими друзями. Ейнштейн запропонував Еренфесту працювати в Празі, однак незабаром надійшла пропозиція Гендріка Лоренца замінити його на професорської посади в Лейденському університеті. Відмовитися від такої приємної пропозиції Еренфест не міг: у грудні 1912 року він урочисто вступив на посаду.

Відразу ж після поселення в Лейден Еренфест організував семінар, який відвідували багато провідних вчених Європи та Америки (досить згадати імена А. Ейнштейна та Н. Бора) і на якому обговорювалися найважливіші питання становлення квантової механіки та статистичної фізики. З'явилися перші голландські учні Еренфеста, багато молодих вчених приїжджали в Лейден на стажування. Еренфест не порвав зв'язки з Росією, запрошував працювати до себе молодих радянських вчених, сам неодноразово відвідував СРСР (1924, 1929 — 30, 1933) .

Останні роки життя Еренфеста були затьмарені важкими сумнівами у власних силах, у своїй здатності внести вклад в науку і відповідати займаній посаді. Ця ситуація погіршувалася сімейними проблемами (хворобою сина), життя стало для нього важким тягарем. 25 вересня 1933 року Еренфест наклав на себе руки.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Основні праці присвячені обґрунтуванню статистичної механіки, квантової теорії, теорії відносності, теорії фазових переходів. У 1911 Еренфест спільно зі своєю дружиною Т. О. Афанасьєвою провів логічний аналіз статистичної механіки (так звана «модель урн») і висунув квазіергодічну гіпотезу.

У квантовій теорії розробив метод адіабатичних інваріантів (1916), сформулював теорему про середні значення квантово-механічних величин (теорема Еренфеста, 1927). В 1931 спільно з Р. Оппенгеймером розглянув статистичні властивості атомних ядер: ядра з непарним атомним номером підкоряються статистиці Фермі-Дірака, а з парним — статистиці Бозе-Ейнштейна (теорема Еренфеста-Оппенгеймера). Це привело Еренфеста до думки про недостатність протон-електронної гіпотези будови ядер, що існувала в той час, для пояснення експериментальних результатів.

В 1933 Еренфест ввів поняття фазових переходів другого роду, вивів так звані співвідношення Еренфеста.

У 1910 році Еренфест першим запропонував використовувати математичну логіку в техніці[1].

Публікації[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Ейнштейн Це незавершена стаття про фізика.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.