Пауль Ерліх

Пауль Ерліх
Пауль Ерліх
нім. Paul Ehrlich
	Пауль Ерліх і д-р Гата Сагачіро Пауль Ерліх і д-р Гата Сагачіро
Народився	14 березня 1854[…] ; Стшелін, Королівство Пруссія
Помер	20 серпня 1915[…] (61 рік) ; Бад-Гомбург, Німецька імперія ; ·інсульт
Поховання	Old Jewish Cemeteryd
Місце проживання	Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	біолог, імунолог, винахідник, лікар, викладач університету, хімік, фармаколог
Alma mater	Лейпцизький університет
Галузь	імунологія, бактеріологія, хімія і хімієтерапія
Заклад	Геттінгенський університет
Науковий ступінь	докторський ступінь
Науковий керівник	Karl Weigertd і Роберт Кох
Вчителі	Фрідріх Теодор фон Фреріхс
Відомі учні	Гата Сагачіро, Константін Левадіті
Аспіранти, докторанти	Август фон Вассерман; Georgy Gabrichevskyd
Членство	Лондонське королівське товариство; Шведська королівська академія наук; Національна академія дей-Лінчей; Паризька медична академія; Бельгійська королівська академія медицини; Національна академія наук США; Туринська академія наук
Відомий завдяки:	дослідження в галузі імунології, основоположник хімієтерапії
У шлюбі з	Hedwig Pinkusd
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1908) ; Медаль Лібіха (1911)
Автограф
	Пауль Ерліх у Вікісховищі

Пауль Ерліх (нім. Paul Ehrlich; 14 березня 1854 — 20 серпня 1915) — німецький науковець. Лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1908 року (разом з І. Мечніковим). Відомий роботами в галузях гематології, імунології та хімієтерапії. Ерліх передбачив автоімунітет і назвав його «horror autotoxicus». Саме він запровадив термін «хіміотерапія». Ідея «чарівної кулі» — також належить йому, як і перше емпіричне спостереження гематоенцефалічного бар'єра. Є засновником і творцем наукового хімієтерапевтичного напрямку в мікробіології.

Відкрив у 1877 році мастоцити.^[7]

Він досліджував вплив на трипаносоми барвників: анілінових (фуксин) і бензидинових (трипеновий синій і червоний) і разом з Кіоші Шига довів їх активну згубну дію на клітини збудників в організмі інфікованих тварин.

Далі Ерліх довів ефективність дії органічних сполук миш'яку, приєднаних до аніліну, на збудника сифілісу. Запропонував антиспірохетозні препарати сальварсан (1908), неосальварсан.

Ерліх запровадив поняття вибіркової дії хімієпрепаратів («селективної токсичності») — різної за ступенем токсичності для паразитів і клітин організму хазяїна. Увів принцип хімічної варіації (1906), який і нині є методологічною основою синтезу нових хіміотерапевтичних препаратів у наш час — за комп'ютерною технологією.

У 1909 році Ерліх відкрив сальварсан (засіб № 606), за допомогою якого збирався лікувати сифіліс. Сальварсан добре показав себе під час випробувань і став першим в історії фармацевтики хімічним антибактерійним препаратом. У 1910 році почалося широке застосування його, але невдовзі з'ясувалося, що за недостатньої концентрації цього препарата збудник сифілісу швидко до нього пристосовується. Так було зроблено дуже важливе відкриття явища стійкості до антибактерійних препаратів.^[8]

Запропоновані Ерліхом принципи хімієтерапії є абсолютно актуальними й нині:

рецепторна взаємодія препарату і мікроорганізму;
зміни хімічної структури хімічної структури препарату змінюють його активність;
зміна структури препарату може відбуватися в макроорганізмі, його дія при цьому посилюється або послаблюється;
мікроби здатні виробляти стійкість до препарату;
препарат може застосовуватися лише за умови, що його хімієтерапевтичний індекс більший або дорівнює трьом.

На честь науковця названо рід бактерій Ehrlichia, представники якого спричинюють ерліхіози.

Див. також

Інститут Пауля Ерліха
65708 Ерліх — астероїд, названий на честь науковця^[9].

Примітки

↑ ^а ^б Satter H. Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
↑ ^а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ ^а ^б Who Named It?
d:Track:Q66683
↑ ^а ^б ^в www.accademiadellescienze.it
d:Track:Q107212659
↑ ^а ^б Deutsche Nationalbibliothek Record #118529358 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ ^а ^б Эрлих, Пауль // Малая советская энциклопедия / под ред. Н. Л. Мещеряков — 2 — Советская энциклопедия, 1936.
d:Track:Q87326983 d:Track:Q66386517 d:Track:Q1228391
↑ Ehrlich, Paul (1878). Beiträge zur Theorie und Praxis der Histologischen Färbung. Leipzig University.
↑ Пауль Ерліх: Нобелівський лауреат із Вроцлава, який створив теорію імунітету та ліки від сифілісу - iwroclaw.com (укр.). 15 листопада 2022. Процитовано 30 листопада 2022.
↑ База даних малих космічних тіл JPL: Пауль Ерліх (англ.) .

Посилання

Ерліх // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Біографія Пауля Ерліха
Paul Ehrlich, pharmaceutical achiever
Paul Ehrlich's publications (ordered chronologically, as full-text PDF)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q5375741"><i_class="wef_low_priority_links">Satter&nbsp;H.</i>_[http://global.britannica.com/biography/Paul-Ehrlich_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q5375741]]</div>-1] а ^б Satter H. Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-2] а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q66683">Who_Named_It?<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q66683]]</div>-3] а ^б Who Named It?
d:Track:Q66683

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q107212659">www.accademiadellescienze.it<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107212659]]</div>-4] а ^б ^в www.accademiadellescienze.it
d:Track:Q107212659

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118529358/_Record_#118529358]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-5] а ^б Deutsche Nationalbibliothek Record #118529358 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q87326983">[[:ru:s:МСЭ2/Эрлих,_Пауль|Эрлих,_Пауль]]_//_''[[:d:Q66386517|Малая_советская_энциклопедия]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:ru:Мещеряков,_Николай_Леонидович|Н.&nbsp;Л.&nbsp;Мещеряков]]_—_2_—_[[:Велика_російська_енциклопедія|Советская_энциклопедия]],_1936.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q87326983]][[d:Track:Q66386517]][[d:Track:Q1228391]]</div>-6] а ^б Эрлих, Пауль // Малая советская энциклопедия / под ред. Н. Л. Мещеряков — 2 — Советская энциклопедия, 1936.
d:Track:Q87326983 d:Track:Q66386517 d:Track:Q1228391

[7] Ehrlich, Paul (1878). Beiträge zur Theorie und Praxis der Histologischen Färbung. Leipzig University.

[8] Пауль Ерліх: Нобелівський лауреат із Вроцлава, який створив теорію імунітету та ліки від сифілісу - iwroclaw.com (укр.). 15 листопада 2022. Процитовано 30 листопада 2022.

[9] База даних малих космічних тіл JPL: Пауль Ерліх (англ.) .

[1]

[2]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

п о р Лауреати Нобелівської премії з фізіології або медицини
1901—1925	Берінг (1901) • Росс (1902) • Фінзен (1903) • Павлов (1904) • Кох (1905) • Гольджі / Рамон-і-Кахаль (1906) • Лаверан (1907) • Мечников / Ерліх (1908) • Кохер (1909) • Коссель (1910) • Гульстранд (1911) • Каррель (1912) • Ріше (1913) • Барані (1914) • Борде (1919) • Крог (1920) • Гілл / Меєргоф (1922) • Бантинг / Джон Маклеод (1923) • Ейнтховен (1924)
1926—1950	Фібігер (1926) • Вагнер-Яурегг (1927) • Ніколь (1928) • Ейкман / Гопкінс (1929) • Ландштейнер (1930) • Варбург (1931) • Шерінгтон / Едріан (1932) • Морган (1933) • Віпл / Майнот / Мерфі (1934) • Шпеман (1935) • Дейл / Леві (1936) • Сент-Дьйорді (1937) • Гейманс (1938) • Домагк (1939) • Дам / Дойзі (1943) • Ерлангер / Гассер (1944) • Флемінг / Чейн / Флорі (1945) • Мюллер (1946) • К. Корі / Г. Корі / Усай (1947) • Мюллер (1948) • Гесс / Моніш (1949) • Кендалл / Райхштайн / Генч (1950)
1951—1975	Тейлер (1951) • Ваксман (1952) • Кребс / Ліпман (1953) • Джон Ендерс / Веллер / Роббінс (1954) • Теорель (1955) • Курнан / Форсман / Річардс (1956) • Бове (1957) • Бідл / Тейтем / Ледерберг (1958) • Очоа / Корнберг (1959) • Бернет / Медавар (1960) • Георг Бекеші (1961) • Крік / Вотсон / Вілкінс (1962) • Екклс / Годжкін / Гакслі (1963) • Блох / Лінен (1964) • Жакоб / Львов / Моно (1965) • Роус / Гаґґінс (1966) • Граніт / Гартлайн / Волд (1967) • Голлі / Корана / Ніренберг (1968) • Дельбрюк / Герші / Лурія (1969) • Кац / Ейлер / Аксельрод (1970) • Сазерленд (1971) • Едельман / Портер (1972) • Фріш / Лоренц / Тінберген (1973) • Клод / Дюв / Паладе (1974) • Балтімор / Дульбекко / Темін (1975)
1976—2000	Бламберг / Гайдашек (1976) • Гіймен / Шаллі / Ялоу (1977) • Арбер / Натанс / Сміт (1978) • Кормак / Гаунсфілд (1979) • Бенасерраф / Доссе / Снелл (1980) • Сперрі / Г'юбел / Візел (1981) • Бергстрем / Самуельсон / Вейн (1982) • Мак-Клінток (1983) • Єрне / Келер / Мільштейн (1984) • Браун / Голдштейн (1985) • Коен / Леві-Монтальчині (1986) • Тонеґава (1987) • Блек / Елайон / Гітчінгс (1988) • Бішоп / Вармус (1989) • Маррі / Томас (1990) • Неєр / Закман (1991) • Фішер / Кребс (1992) • Робертс / Шарп (1993) • Гілман / Родбелл (1994) • Льюїс / Нюсляйн-Фольгард / Вішаус (1995) • Догерті / Цинкернагель (1996) • Прузінер (1997) • Ферчготт / Ігнаро / Мурад (1998) • Блобель (1999) • Карлссон / Грінгард / Кендел (2000)
2001—2025	Гартвелл / Гант / Нерс (2001) • Бренер / Горовітц / Салстон (2002) • Лотербур / Менсфілд (2003) • Ексел / Бак (2004) • Маршалл / Воррен (2005) • Фаєр / Мелло (2006) • Капеччі / Смітіз / Еванс (2007) • Монтаньє / Барре-Сінуссі / Гаузен (2008) • Блекбурн / Грейдер / Шостак (2009) • Едвардс (2010) • Гоффман / Бетлер / Стейнман (2011) • Гердон / Яманака (2012) • Ротман / Шекман / Зюдгоф (2013) • О'Кіф / М. Мозер / Е. Мозер (2014) • Кемпбелл / Омура / Ту (2015) • Осумі (2016) • Голл / Росбаш / Янг (2017) • Еллісон / Хондзьо (2018) • Келін / Реткліфф / Семенза (2019) • Альтер / Гоутен / Райс (2020) • Джуліус / Патапутян (2021) • Паабо (2022) • Каріко / Вайсман (2023) • Амброс / Равкін (2024)

Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Geni.com · Родовід · Roglo · The Academic Family Tree · WikiTree
Література та бібліографія	Bibliothèque interuniversitaire de Santé · Biodiversity Heritage Library · CoBiS · LibriVox · Open Library · Архів преси XX століття · Проєкт Гутенберг
Наука	NobelPrize.org · ZOBODAT · Національна академія наук США · Туринська академія наук
Тематичні сайти	SNAC · Архів Єльського університету · Німецький літературний архів Марбах
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (12-th) · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання	Британський музей · Alvin · Collaborative InterLingual Index · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · NNDB · SNAC · WordNet · NobelPrize.org · Vienna History Wiki
Нормативний контроль	Autoritats UB: a1309471 · BNC: a10980490 · BNF: 17212803d · CANTIC: 981058516598606706 · FAST: 117214 · Freebase: /m/05r06 · GND: 118529358 · ISNI: 0000000109999103 · J9U: 987007260723905171 · LCCN: n83164445 · LIBRIS: 75kmmm8r3kkklh4 · MAK: 9810595467105606 · Museo Galileo: 42786 · N6I: vtls001278939 · NCF: ncf11337545 · NDL: 00620616 · NKC: nlk20000079337 · NLA: 878668 · NLP: a0000003019893 · NTA: 070806500 · NUKAT: n01031323 · PTBNP: 832584 · RERO: 02-A003211451 · SELIBR: 185873 · SHARE: 90566 · SUDOC: 069138060 · VIAF: 95371829