Пауль Крутцен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пауль Йозеф Крутцен
нід. Paul Jozef Crutzen
Paul Crutzen.jpg
Народився 3 грудня 1933(1933-12-03) (84 роки)
Амстердам, Нідерланди
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Діяльність хімік, інженер, викладач університету
Відомий завдяки хімія
Alma mater Оксфордський університет
Володіє мовами німецька[1]
Заклад
Членство Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Папська академія наук, Національна академія наук США, Російська академія наук, Європейська академія, Нідерландська королівська академія наук, Національна академія деї Лінчеї, Шведська королівська академія інженерних наук, Американська академія мистецтв і наук і Американське філософське товариство[d][2]
Відомий завдяки: дослідник озонового шару атмосфери
Нагороди

Пауль Йозеф Крутцен (нід. Paul Jozef Crutzen; нар. 3 грудня 1933, Амстердам, Нідерланди) — відомий голландський хімік, фахівець в хімії атмосфери, лауреат Нобелівської премії з хімії за дослідження озонових дір в атмосфері. Основний напрямок його досліджень — це хімія стратосфери і тропосфери та її роль в біогеохімічних циклах і формуванні клімату. В наш час[коли?] працює у відділі хімії атмосфери в Інституті Макса Планка з хімії (Майнц, Німеччина).

Крутцен став одним з найвідоміших вчених, які вивчають глобальне потепління і залучили світ до цього явища. Він також є автором теорії ядерної зими, ймовірного стану клімату Землі в разі глобальної ядерної війни. Крутцен є активним прихильником геоінженерії — концепції активного втручання в природу з метою зміни властивостей клімату, які уповільнюють або запобігають згубним його змінам. Зокрема, підтримує ідею масованого викиду різних аерозольних частинок (насамперед двоокису сірки) в земну стратосферу для відбивання сонячного випромінювання.[3]

У 2000 році Крутцен разом з Штормером запропонували термін «антропоцен» для опису сучасної геологічної епохи.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. NNDB — 2002.
  3. Проекти геоінженерії

Посилання[ред. | ред. код]