Пауль Крутцен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пауль Йозеф Крутцен
нід. Paul Jozef Crutzen
Paul Crutzen.jpg
Народився 3 грудня 1933(1933-12-03)
Амстердам, Нідерланди
Помер 28 січня 2021(2021-01-28) (87 років)
Майнц, Німеччина[1]
Країна Нідерланди Нідерланди
Діяльність хімік, інженер, викладач університету, кліматолог
Alma mater Оксфордський університет
Галузь хімія
Заклад Утрехтський університет, Технологічний інститут Джорджії, Майнцський університет, Амстердам (община)d[2] і Стокгольмський університет[2]
Науковий керівник Берт Болін
Аспіранти, докторанти Johannes Lelieveldd і Deliang Chend
Членство Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Папська академія наук, Національна академія наук США, Російська академія наук, Європейська академія[3], Нідерландська королівська академія наук, Національна академія деї Лінчеї[4], Шведська королівська академія інженерних наук, Американська академія мистецтв і наук і Американське філософське товариство[5]
Відомий завдяки: дослідник озонового шару атмосфери
Нагороди

CMNS: Пауль Крутцен у Вікісховищі

Пауль Йозеф Крутцен (нід. Paul Jozef Crutzen; 3 грудня 1933, Амстердам, Нідерланди — 28 січня 2021) — голландський хімік, фахівець в хімії атмосфери, лауреат Нобелівської премії з хімії за дослідження озонових дір в атмосфері.

Наукові напрями[ред. | ред. код]

Основний напрямок його досліджень — це хімія стратосфери і тропосфери та її роль в біогеохімічних циклах і формуванні клімату. В наш час[коли?] працює у відділі хімії атмосфери в Інституті Макса Планка з хімії (Майнц, Німеччина).

Крутцен став одним з найвідоміших вчених, які вивчають глобальне потепління і залучили світ до цього явища. Він також є автором теорії ядерної зими, ймовірного стану клімату Землі в разі глобальної ядерної війни. Крутцен є активним прихильником геоінженерії — концепції активного втручання в природу з метою зміни властивостей клімату, які уповільнюють або запобігають згубним його змінам. Зокрема, підтримує ідею масованого викиду різних аерозольних частинок (насамперед двоокису сірки) в земну стратосферу для відбивання сонячного випромінювання.[6]

У 2000 році Крутцен разом з Штормером запропонували термін «антропоцен» для опису сучасної геологічної епохи.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]