Пауль Шеррер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пауль Шеррер
Пауль Шеррер
Пауль Шеррер
Пауль Шеррер
Народився 3 лютого 1890(1890-02-03)
Санкт-Галлен, Швейцарія
Помер 25 вересня 1969(1969-09-25) (79 років)
Цюрих, Швейцарія[1]
Поховання Флунтерн
Місце проживання Швейцарія
Країна  Швейцарія
Діяльність фізик, викладач університету, фізик-ядерник, кристалограф
Alma mater Швейцарська вища технічна школа Цюриха
Галузь експериментальна фізика
Заклад Федеральна вища технічна школа Цюриха
Науковий керівник Петер Дебай[2]
Відомі учні Amos de-Shalitd[3]
Jean-Pierre Blaserd[3]
Max Robert Schafrothd[3]
Alfred Burid[3]
Аспіранти, докторанти Georg Buschd[4]
Фріц Цвіккі
Ernst Baldingerd[5]
Armin Thellungd[6]
Bernd T. Matthiasd[3]
Ernst Baldingerd[3]
Hans Jörg Leisid[3]
Werner Känzigd[3]
Raymund Sängerd[3]
Pierre E. Marmierd[3]
Alexander Rusterholzd[3]
Paul Güttingerd[3]
Andreas Valkód[3]
Saleh Selim-Younisd[3]
Hans Aepplid[3]
Paul Huberd[3]
Kessar Demosthenes Alexopoulosd[3]
Werner Bantled[3]
Hans Baumgartnerd[3]
Heinrich F. Blattnerd[3]
Ernst Bleulerd[3]
Felix Boehmd[3]
Egon Bretscherd[3]
Heini Gränicherd[3]
P. C. Gugelotd[3]
Josef Halterd[3]
Willy Hardmeierd[3]
Ernst Heerd[3]
Fritz Herlachd[3]
Gerhard Herzogd[3]
Otto Huberd[3]
Franz Humbeld[3]
Franco Jonad[3]
Hans J. Mählyd[3]
Heinrich Medicusd[3]
Walter Merzd[3]
Jean Rosseld[3]
Rudolf Rüetschid[3]
Werner Sigristd[3]
Peter Stähelind[3]
Hans Staubd[3]
Peter G. Debrunnerd[3]
Джуліус Страттон[3]
Членство Гайдельберзька академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Діти Ines Juckerd
Нагороди
CMNS: Пауль Шеррер у Вікісховищі

Пауль Шеррер (нім. Paul Scherrer; 3 лютого 1890, Санкт-Галлен — 25 вересня 1969, Цюрих) — швейцарський фізик-експериментатор. Народився у Герізау, Швейцарія. Навчався в Цюриху, Кеніґсберзі, Ґеттінгені (Німеччина). Став головою фізичного факультету Швейцарського федерального інституту технології.

Життя і творчість[ред. | ред. код]

Шеррер спочатку почав навчатися ботаніки у 1908 в ETH (нім. Eidgenössische Technische Hochschule Zürich) в Цюриху, проте через два семестри змінив дисципліну на фізику і математику. У 1912 він переїхав на один курс в Кеніґсберг, а закінчив навчання в Ґеттінгені. У 1916 в Ґеттінгені він захистився під керівництвом П. Дебая на ступінь доктора наук на тему «Ефект Фарадея в молекулі водню». У той же час він розробив метод порошкової дифракції разом з П. Дебаєм, який згодом отримав назву метод Дебая-Шеррера. У 1918 написав рівняння для визначення розмірів частинок порошку по розширенні рентгенівських ліній дифракції. Шеррер отримав у Ґеттінгені посаду приват-доцента, а у 1920 отримав звання професора в ETH у Цюриху. У 1927 він став головою Інституту експериментальної фізики. У 1930-і Шеррер почав спеціалізуватися в ядерній фізиці, ставши в 1946 президентом Schweizerischen Studienkommission für Atomenergie — швейцарської Комісії з дослідження ядерної енергії. У 1954 взяв участь в заснуванні ЦЕРНу. З 1958 року стає головою швейцарської комісії з атомних наук. У 1960 стає професором — емеритом.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118754726 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

Посилання[ред. | ред. код]

Horst Kant: Пауль Шеррер у Neue Deutsche Biographie Том 22. Duncker & Humblot, Berlin 2005, Ст. 704(нім.)

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пауль_Шеррер&oldid=38153297