Паулі тема («перпетуум мобіле» близнюки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Те́ма Паулі — тема в шаховій композиції. Суть теми — продовжена задача-блок з вічним продовженням гри.

Історія[ред. | ред. код]

Вольфганг Паулі

Цей спосіб утворення близнюків запропонував у 1927 році румунський шаховий композитор Вольфганг Паулі (15.08.1876 — 03.03.1934).

В початковій позиції на будь-який хід чорних є заготовлений мат, це є задача-блок. Після першого ходу рішення виникає нова позиція з тим же завданням, що і у першій позиції. Ця позиція є також задача-блок, розв'язком є хід білої фігури на поле, з якого вона прийшла при розв'язку першого близнюка, в результаті першого ходу виникає позиція першого близнюка і так до нескінченності. В рішенні другого близнюка біла фігура повертається на поле, з якого вона пішла в першому близнюку.

Ці близнюки є маятникового типу і дістали назву — тема Паулі, ще іноді їх називають «перпетуум-мобіле» (вічний двигун).

Вольфганг Паулі
«Hemnitzer Tageblatt»
1927
abcdefgh
8
c3 білий кінь
e3 чорний пішак
h3 білий кінь
h2 білий пішак
d1 біла тура
e1 чорний кінь
f1 чорний король
h1 білий король
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
#3*       a)-b)       (5+3)






b) після першого ходу білих в позиції близнюка «a)»

a) 1. ...   e2  2. Se4 edD 3. Sg3#[1]
    1. Ta1! e2 2. Sb1    S~   3. Sd2#

b) 1. ...   e2  2. Sb1    S~   3. Sd2#
    1. Td1! e2 2. Se4  edD   3. Sg3#

В близнюку «а)» після вступного ходу 1. Ta1! виникає позиція близнюка «b)», в якому після вступного ходу 1. Td1! виникає позиція близнюка «а)», який має рішення 1. Ta1!. В результаті утворюється уявний вічний двигун — «перпетуум мобіле».


Вольфганг Паулі
«Die Schwalbe»
1931
Присвячено П. Лейбовічі і О. Костахелю
abcdefgh
8
g8 біла тура
a7 чорний король
c6 чорний кінь
g6 білий король
d5 білий слон
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
h#3*       a)-b)       (3+2)








b) після першого ходу білих в позиції близнюка «a)»

a) 1. ...   Tc8   2. Sb8 Tc6 3. Ka8 Ta6#
    1. Kb7! Lf7 2. Sa7 Le8 3. Ka8 Lc6#
b) 1. ...   Lf7   2. Sa7 Le8 3. Ka8 Lc6#
    1. Ka7! Tc8 2. Sb8 Tc6 3. Ka8 Ta6#


Роман Залокоцький
Анатолій Мітюшин
Почесний відгук
ЮК «М. Пархоменко-80»
2017
abcdefgh
8
d7 білий кінь
a6 білий кінь
e6 білий король
b5 чорна тура
a4 білий слон
c4 чорний король
d2 білий ферзь
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
#2*       a)-b)       (5+2)






b) після першого ходу білих в позиції близнюка «a)»

a) 1. ... T~ (line «b») 2. Se5# (A)
    1. ... Tb6!+ 2. S:b6# (B)
    1. ... T~ (line «5») 2. S:b6# (B)
    1. ... Te5!+ 2. S:e5# (A)

    1. Dd2—e3! ~ Zz

    1. ... T~ (line «b») 2. Se5# (A)
    1. ... Tb6!+ 2. S:b6# (B)
    1. ... T~ (line «5») 2. S:b6# (B)
    1. ... Te5!+ 2. S:e5# (A)

b) В цьому близнюку проходить така ж ілюзорна гра і варіанти дійсного рішення, як в близнюку «a)», а розв'язок задачі — 1. De3—d2!

В задачі в ортогональному механізмі виражено тему Фельдмана, а також тему Лінкольна, оскільки хід 1. ... T~ включає в себе три різні ходи, на які виникає один і той же мат.


Роман Залокоцький
Анатолій Мітюшин
Почесний відгук
ЮК «М. Пархоменко-80»
2017
abcdefgh
8
d8 чорний слон
e8 чорний король
d7 біла тура
g7 білий слон
d6 білий король
e6 білий кінь
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
#2       a)-b)       (4+2)






b) після першого ходу білих в позиції близнюка «a)»

a) 1. ... L~ (line «a5—b6») 2. Te7#(A)
    1. ... Lc7!+ 2. S:c7# (B)
    1. ... L~ (line «f6—h4») 2. S:c7# (B)
    1. ... Le7!+ 2. Te7#(A)

    1. Lg7-h6! ~ Zz

    1. ... L~ (line «a5—b6») 2. Te7#(A)
    1. ... Lc7!+ 2. S:c7# (B)
    1. ... L~ (line «f6—h4») 2. S:c7# (B)
    1. ... Le7!+ 2. Te7#(A)

b) В цьому близнюку проходить така ж ілюзорна гра і варіанти дійсного рішення, як в близнюку «a)», а розв'язок задачі — 1. Lh6—g7!

В задачі в діагональному механізмі виражено тему Фельдмана, тему Лінкольна.

Примітки[ред. | ред. код]

Це є один із варіантів міжнародного позначення фігур. Використовується для запису розставленої на шахівниці позиції, ходів розв'язку, ілюзорної чи хибної гри шахової задачі, а також запису ходів шахової партії.

  1. Позначення: К — король, D — ферзь, T — тура, L — слон, S — кінь

Джерела[ред. | ред. код]

  • Словарь терминов шахматной композиции / Авт.-сост. Басистый М. Б. — К. : Книга, 2004. — С. 224. — ISBN 966-96424-0-1. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Зелепукин Н. П. Словарь шахматной композиции. — К. : Здоров'я, 1985. — С. 101. (рос.)
  • Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 286. — ISBN 5-85 270-005-3. (рос.)
  • Владимиров Я. Г. 1000 приключений на шахматной доске. — М. : Астрель, АСТ, 2007. — С. 418—419. — ISBN 5-271-15843-8 (Астрель). (рос.)