Пахнюк Петро Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Пахнюк
Пахнюк Петро Володимирович
Загальна інформація
Національність українець
Громадянство Україна УкраїнаАзербайджан АзербайджанУкраїна Україна
Народження 26 листопада 1991(1991-11-26) (32 роки)
Київ, Україна
Зріст 173 см
Вага 64 кг
Спорт
Країна Україна Україна
Вид спорту спортивна гімнастика
Дисципліна багатоборство
Тренери Сартинський Геннадій Людвигович
Участь і здобутки
CMNS: Пахнюк Петро Володимирович у Вікісховищі
Нагороди
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Медаль Прогрес (Азербайджан)
Медаль Прогрес (Азербайджан)
Спортивна гімнастика
Представник Україна Україна
Чемпіонат Європи
Золото Мерсін 2020 командна першість
Срібло Щецин 2019 паралельні бруси
Срібло Мерсін 2020 паралельні бруси
Європейські ігри
Бронза Мінськ 2019 вільні вправи
Універсіада
Срібло Казань 2013 командна першість
Срібло Тайпей 2017 командна першість
Срібло Тайпей 2017 паралельні бруси
Представник Азербайджан Азербайджан
Європейські ігри
Бронза Баку 2015 командна першість

Петро́ Володи́мирович Пахню́к (нар. 26 листопада 1991, Київ, Україна) — український та в минулому азербайджанський гімнаст, учасник Олімпійських ігор 2016 року, срібний призер чемпіонату Європи, бронзовий призер Європейських ігор.

Особисте життя[ред. | ред. код]

16 грудня 2017 року одружився з художньою гімнасткою, бронзовою призеркою чемпіонату Європи в групових вправах з Азербайджану, Айнур Джаббарли[1], в січні 2019 року народився син Демид[2], а 5 серпня 2020 — другий син Джан.[3]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Батьки одночасно віддали до музичної школи та секції зі спортивної гімнастики в Рівному. Петро віддав перевагу спортивній гімнастиці, ігноруючи заняття в музичній школі.[4]

У 2013 році разом з командою посів друге місце на Універсіаді, що відбувалася в Казані. За цей результат був нагороджений Президентом України орденом Данила Галицького[5]. У травні 2014 року вирішив змінити громадянство та виступати за збірну Азербайджану[6].

Найбільшим досягненням спортсмена у складі збірної Азербайджану стала бронзова медаль перших Європейських ігор у командних змаганнях разом з Олегом Степком та Ельдаром Сафоровим. Розпорядженням Президента Азербайджану Ільхама Алієва удостоєний медалі «Прогрес» за досягнення на I Європейських іграх.

У квітні 2016 року на тестовому турнірі в Ріо-де-Жанейро Пахнюк завоював ліцензію на Олімпійські ігри[7]. На самій Олімпіаді спортсмен виступив невдало, завершивши кваліфікацію на 34-му місці.

На початку 2017 року повернув собі громадянство України[8]. На Універсіаді виборов срібні медалі в команді та на паралельних брусах.

2018[ред. | ред. код]

У серпні на чемпіонаті Європи в Глазго, Шотландія, кваліфікувався до фіналів на коні та паралельних брусах, де відповідно посів восьме та шосте місце.[9]

На чемпіонаті світу в Досі, Катар, разом з Ігорем Радівіловим, Олегом Верняєвим, Владиславом Грико та Максимом Василенко в командних змаганнях посіли дев'яте місце, що забезпечило команді право позмагатися за олімпійську ліцензію в команді на наступному чемпіонаті світу. До фіналів в окремих видах не кваліфікувався.

2019[ред. | ред. код]

На етапі Кубку світу в Штутгарті, Німеччина, став третім у багатоборстві з 83,331 балами.[10]

У квітні на чемпіонаті Європи в Щецині, Польща, у фіналі багатоборства з сумою 83,298 балів посів шосте місце, а у фіналі вправ на паралельних брусах з 15,333 балами здобув срібну медаль, яка стала єдиною нагородою континентальної першості збірної України.[11]

На ІІ Європейських іграх у Мінську, Білорусь, у фіналі багатоборства з сумою 84,031 балів посів четверте місце, а у фіналі вільних вправ з 14,200 балами здобув бронзову нагороду.[12]

У вересні на етапі кубку світу в Угорщині здобув бронзову нагороду у вільних вправах (14,233), на коні з 14,766 балами зупинився за крок до п'єдесталу.[13]

На чемпіонаті світу в Штутгарті, Німеччина, разом Ігорем Радівіловим, Олегом Верняєвим, Євгеном Юденковим, Владиславом Грико та Максимом Василенко (запасний) в командних змаганнях посіли восьме місце та здобули олімпійську ліцензію в команді на Олімпійські ігри в Токіо. В фіналі багатоборства з сумою 84,931 балів посів дев'яте місце[14], а у фіналі вправ на паралельних брусах з 14,200 балами завершив змагання сьомим.

У жовтні в командних змаганнях разом з Яною Федоровою на турнірі Brabant Trophy у Гертогенбосі, Нідерланди, посів п'яте місце.[15]

На останньому в 2019 році етапі кубку світу в Котбусі, Німеччина, посів п'яте місце в фіналі за вправи на паралельних брусах.[16]

2020[ред. | ред. код]

На кубку виклику в Сомбатгеї, Угорщина, заявив два іменних елемента на паралельних брусах[17]:

  1. В кваліфікації виконав елемент «сальто вперед з плечей в плечі» — елемент групи Е.
  2. У фіналі виконав елемент «сальто вперед з плечей у вис» — елемент групи F.

Технічний комітет міжнародної федерації гімнастики має затвердити елементи та назвати на честь Пахнюка.

На турнірі, крім виконання двох авторських елементів на паралельних брусах, здобув перемогу на брусах та став третім на вільних вправах.[18]

У грудні під час пандемії коронавірусу на Чемпіонаті Європи в Мерсіні, Туреччина, разом з Ігорем Радівіловим, Владиславом Грико, Євгеном Юденковим та Романом Ващенко здобув історичну для збірної України перемогу в командній першості з результатом 248,963 балів.[19] Відібрався до чотирьох фіналів в окремих видах з чотирьох можливих, які виконував у кваліфікації, окрім опорного стрибка, де обмежився одним стрибком. У фіналі вправи на паралельних брусах з сумою 14,766 балів здобув другу в кар'єрі срібну нагороду, а також зупинився на сьомій позиції у фіналах на коні та поперечині та восьмій на вільних вправах.[20]

2021[ред. | ред. код]

У квітні на чемпіонаті Європи в швейцарському Базелі під час подіумного тренування травмував трицепс та змушений був знятися зі змагань.

На Олімпійських іграх в Токіо, Японія, в фіналі командної першості спільно з Ігорем Радівіловим, Євгеном Юденковим та Іллею Ковтуном з сумою 246.394 балів посіли сьоме місце.

Результати на турнірах[ред. | ред. код]

Рік Змагання КБ ІБ Вільні вправи Кінь Кільця Опорний стрибок Паралельні бруси Перекладина
2018 Чемпіонат Європи 8 6 22
Чемпіонат світу 23 69 13 33
2019 Чемпіонат Європи 6 84 32 69 2 22
Чемпіонат світу 8 9 27 23 57 7 28
2020 Відкритий чемпіонат м. Києва 3
Чемпіонат України, м. Кропивницький[21] 2 8 2 6 2 4
Кубок виклику в Сомбатгеї[18][22] 3 6 1 5
Чемпіонат Європи[19][20] 1 8 7 2 7
2021 Чемпіонат м.Києва 2
Чемпіонат України, м.Кропивницький[23] 2 2 7 5 5 3 1
Кубок виклику в Осієці[24] 6
Кубок світу в Досі 7 2
Олімпійські ігри 7 19 43 53 40 7 31
Чемпіонат світу 20 15
2022 Кубок виклику в Копері[25] 9 2 1
Чемпіонат Європи 9 35 81 86 77 61 33

Виступи на Олімпіадах[ред. | ред. код]

Олімпіада Дисципліна Місце
Ріо 2016 абсолютна першість 34

Іменний елемент[ред. | ред. код]

На кубку виклику в Сомбатгеї, Угорщина, в 2020 році виконав два нових елементи паралельних брусів, які отримали назви:

  1. «The Pakhniuk» - «сальто вперед з плечей в плечі». Елемент групи Е.
  2. «The Pakhniuk 2» - «сальто вперед з плечей у вис». Елемент групи F.[26]

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. LiubovB, автор (17 грудня 2017). Петр Пахнюк женился на азербайджанской гимнастке. Gymnovosti (ru-RU). Процитовано 7 жовтня 2019. 
  2. LiubovB, автор (12 січня 2019). Петр Пахнюк стал отцом. Gymnovosti (ru-RU). Процитовано 7 жовтня 2019. 
  3. Айнур Пахнюк в Instagram: «📌05.08.20 в 10:12 на свет родился наш Джан 💙 3 кг и 54 см ростом Я счастлива!!!спасибо всем за поздравления💫». Instagram (укр.). Процитовано 6 серпня 2020. 
  4. "Новый тренер обзывал меня матом": гимнаст Петр Пахнюк - о "серебре" Европы и гопаке после медали. www.segodnya.ua (рос.). Процитовано 7 жовтня 2019. 
  5. Виктор Янукович наградил и присвоил звания победителям и призёрам Универсиады в Казани. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 28 січня 2018. 
  6. Еще один украинский гимнаст будет выступать за сборную Азербайджана
  7. Петр Пахнюк представит Азербайджан на Олимпиаде-2016[недоступне посилання з квітня 2019]
  8. Гимнаст Петр Пахнюк вернул себе гражданство Украины
  9. Ігор Радівілов завоював "срібло" чемпіонату Європи в опорному стрибку. ukr.segodnya.ua (укр.). Процитовано 15 жовтня 2019. 
  10. Мар 21; Новини, 2019 |; гімнастика, Чоловіча спортивна. Пахнюк очолив рейтинг Кубку світу | UGF (ru-RU). Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019. 
  11. Апр 14; гімнастика, 2019 | Жіноча спортивна; Новини; гімнастика, Чоловіча спортивна. Петро Пахнюк — срібний призер ЧЄ зі спортивної гімнастики | UGF (ru-RU). Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019. 
  12. Петро Пахнюк: «Для мене ця медаль вища за будь-яке «золото!». noc-ukr.org. Процитовано 7 жовтня 2019. 
  13. Украинские гимнасты завоевали пять медалей на этапе кубка мира в Венгрии. XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019. 
  14. Верняєв став бронзовим призером чемпіонату світу-2019 у гімнастичному багатоборстві. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 11 жовтня 2019. 
  15. 2019 Brabant Trophy Results. The Gymternet (англ.). 31 жовтня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019. 
  16. Верняєв, Радівілов і Бачинська виграли золото на етапі КС у Німеччині. Спорт.ua (укр.). Процитовано 25 листопада 2019. 
  17. «Вписал имя на страницы развития гимнастики». Украинец выполнил два элемента, которые будут носить его фамилию. XSPORT.ua (рос.). Процитовано 5 жовтня 2020. 
  18. а б 2020 Szombathely Challenge Cup Men’s Results. The Gymternet (англ.). 4 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020. 
  19. а б Кравченко, Віталій (12 грудня 2020). Україна вперше виграла "золото" в команді на Євро зі спортивної гімнастики. Суспільне. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 1 квітня 2022. 
  20. а б Кравченко, Віталій (13 грудня 2020). Україна виграла медальний залік чемпіонату Європи зі спортивної гімнастики. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 14 грудня 2020. 
  21. 2020 Ukrainian Championships Men’s Results. The Gymternet (англ.). 13 вересня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020. 
  22. Українські гімнасти вибороли 6 медалей у перший день фіналів етапу Кубка світу. 5 канал (uk-UA). Процитовано 4 жовтня 2020. 
  23. suspilne.media https://suspilne.media/119620-17-ricni-kovtun-ta-bacinska-cempioni-ukraini-u-sportivnij-gimnastici-rezultati-zmagan/. Процитовано 7 квітня 2021.  {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  24. Мороз, Євген (13 червня 2021). Українські гімнасти виграли "золото" й "срібло" на етапі Кубка світу. Результати. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 13 червня 2021. 
  25. Results Men – SloGym (амер.). Процитовано 19 червня 2022. 
  26. Ukraine’s Pakhniuk has two elements named for him in men’s Code of Points. Процитовано 15.03.2021. 
  27. Указ президента України № 522/2019 від 15 липня 2019 року "Про відзначення державними нагородами України членів національної збірної команди України на ІІ Європейських іграх
  28. Указ Президента України № 392/2013 від 25 липня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України»
  29. Распоряжение Президента Азербайджанской Республики o награждении победителей I Европейских игр и лиц, имеющих заслуги в развитии спорта в Азербайджане

Посилання[ред. | ред. код]

  • Петро Пахнюк — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)