Пацюк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пацюк
Rattus norvegicus
Rattus norvegicus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Надряд: Гризуни (Rodentia, Glires)
Ряд: Мишоподібні (Muriformes)
Надродина: Мишуваті (Muroidea)
Родина: Мишові (Muridae)
Підродина: Murinae
Рід: Пацюк (Rattus)
Fischer de Waldheim, 1803
Види
приблизно 50 видів:
R. adustus
R. andamanensis
R. annandalei
R. argentiventer
R. arrogans
R. baluensis
R. blangorum
R. bontanus
R. burrus
R. colletti
R. elaphinus
R. enganus
R. everetti
R. feliceus
R. foramineus
R. fuscipes
R. giluwensis
R. hainaldi
R. hoffmanni
R. hoogerwerfi
R. jobiensis
R. koopmani
R. korinchi
R. leucopus
R. losea
R. lugens
R. lutreolus
R. macleari
R. marmosurus
R. mindorensis
R. mollicomulus
R. montanus
R. mordax
R. morotaiensis
R. nativitatis
R. niobe
R. nitidus
R. norvegicus
R. novaeguineae
R. omichlodes
R. osgoodi
R. palmarum
R. pelurus
R. pococki
R. praetor
R. pyctoris
R. ranjiniae
R. rattus
R. sanila
R. sikkimensis
R. simalurensis
R. sordidus
R. steini
R. stoicus
R. tanezumi
R. tawitawiensis
R. timorensis
R. tiomanicus
R. tunneyi
R. turkestanicus
R. villosissimus
R. xanthurus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Rats
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 10114
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Rattus
Fossilworks: 41923

Пацюк (Rattus) — рід ссавців родини мишових (Muridae) ряду мишоподібні (Muriformes) надряду гризуни (Rodentia). Нерідко пацюків називають щурами. Але це не є точним з погляду сучасної зоології, адже назва «щур» стосується іншого роду гризунів — Arvicola.

Фізичні характеристики[ред.ред. код]

Довжина тіла 8—30 см, хвіст приблизно такої ж довжини, маса тіла зазвичай не перевищує 500 грам.

Пацюки мають коричневе, сіре або чорне хутро, що вкриває їх тіла, за винятком вух, хвоста і ніг. Їх слух чудовий, очі пристосовані для нічного способу життя.

Пацюки не мають потових залоз, а тому тепло передається переважно голими ділянками, такими як хвіст і вуха. Залежно від виду, самиці мають від двох до шести пар сосків. Зубна формула: I 1/1, C 0/0, P 0/0, M 3/3 = 16 зубів. Найбільш великими зубами є постійно зростаючі різці. Пацюки постійно повинні гризти, щоб тримати різці в межах певної довжини. Зуби, у поєднанні з потужними м'язами щелеп, дають змогу їм жувати майже все, навіть на бетоні й свинцевих трубах були знайдені відмітини їх зубів.

Види[ред.ред. код]

За останнім зведенням «Ссавці світу» (2005) у складі роду визнають 66 видів. Більшість з них поширені в Південно-Східній Азії, Новій Гвінеї, Австралії, багатьох тихоокеанських островах. Трапляються переважно в лісах тропіків і субтропіків. Два види отримали всесвітнє поширення, в місцях проживання людини, вони живуть, зокрема, і в Україні:

Вважають, що обидва види в Україні є інвазійними: пацюк чорний з'явився в античні часи (найдавніша знахідка в Україні — в Ольвії) у час розвитку морської торгівлі; пацюк сірий, або мандрівний, — у період між 1750 та 1850 роками. Поява пацюка сірого спровокувала скорочення ареалу і різкий спад чисельності пацюка чорного. На сьогодні пацюк чорний є одним із найпоширеніших видів світової фауни (на рівні з людиною і хатньою мишею). Часто це осередки заразних хвороб (наприклад, чуми, лептоспірозу).

В наукових дослідженнях часто використовують лабораторних пацюків (як правило, альбіносів). Часто лабораторних пацюків утримують як свійських тварин.

  • Пацюк малий (Rattus exulans) — третій за поширенням вид пацюків.

Символіка[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Ronald M. Nowak: Walker's Mammals of the World. Johns Hopkins University Press, 1999, ISBN 0-8018-5789-9.


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.