Пачісі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зовнішній вигляд гри пачісі

Пачісі (гінді पचीसी; від «пачіс» — «двадцять п'ять») — настільна гра, що з'явилася в Індії більш ніж 4000 років тому. Являє собою ігрове поле у вигляді хреста, навкруг якого гравець переміщує фішки. Кількість клітинок, на яку пересувається фішка, визначають кидком п'яти, шести або семи мушель каурі[1]. Національна гра Індії[2].

Історія[ред. | ред. код]

Перші описи та знаряддя для гри пачісі згідно з індійськими джерелами та результатами археологічних розкопок датовані третім тисячоліттям до нашої ери. Виняток становить ігрове поле, сучасний вигляд якого відомий не раніше ніж від XVI століття. [1].

Однією з версій гри, яка має настільки ж давнє походження, є чаупар[3][4].

Походження назви[ред. | ред. код]

Назва гри походить від слова «пачіс», що означає мовою гінді «двадцять п'ять». Це число означає максимально можливу кількість очок, які можна заробити за один кидок у традиційному варіанті гри[1]. В інших варіантах гри кількість очок може бути більшою.

Правила гри[ред. | ред. код]

Може бути двоє, троє або четверо гравців. Якщо гравців четверо, то вони зазвичай поділяються на дві команди[5].

У найбільш поширеному варіанті пачісі кожен гравець отримує чотири фішки різного кольору. Перед початком гри їх ставлять в центральний квадрат ігрового поля. Завдання гравця — першим обійти усіма фішками все поле. Гравець кидає шість раковин каурі, а потім визначає, скільки очок він заробив, рахуючи кількість раковин, що лежать отвором догори. Викинувши шість або більше очок, гравець отримує право на додатковий кидок.

Каурі Очки Додатковий кидок
0 25 Green tickТак
1 10 Green tickТак
2 2 Red XНі
3 3 Red XНі
4 4 Red XНі
5 5 Red XНі
6 6 Green tickТак

На полі можуть перебувати одночасно навіть всі фішки, але можна одним ходом пересувати лише одну. Щоб ввести в гру додаткову фішку, потрібно викинути понад 6 очок. Одну й ту саму клітину можуть займати декілька своїх фішок. Якщо при пересуванні фішка потрапляє до клітини, де стоїть фішка іншого гравця, чужа фішка повертається до центрального квадрату. Виняток складають особливі клітини-«замки», куди фішка не може потрапити якщо ця клітина зайнята фішкою суперника. Обхід поля закінчується поверненням до центрального квадрату, при цьому гравець зобов'язаний викинути точну кількість очок.

Версії гри[ред. | ред. код]

Гра має безліч версій та аналогів як в Індії, так і в інших країнах. Однією з найбільш популярних є гра парчісі, що виникла в США у середині XIX століття. Іспанський варіант має назву парчіс, в Англії він з 1896 року відомий як Лудо. Російськими аналогами ігри є гра «Не сердься, друже» (початок XX століття) і так звана «мандавошки». В доколумбовій Америці популярною була гра патоллі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в William Norman Brown. India and Indology / Edited by Rosane Rocher. — Motilal Banarsidass, 1978.
  2. Finkel, Irving. Round and Round the Houses: The Game of Pachisi, who cites Falkener (1892, p 257) as the originator of the term. in Mackenzie, Colin; Finkel, Irving, Asian Games: The Art of Contest, Asia Society. с. 46–57. ISBN 0-87848-099-4. 
  3. Swiss Committee for UNICEF (1982). Games of the World. National Committees for UNICEF. с. 28–29. 
  4. The Rules of Pachisi. Masters Traditional Games. Процитовано 2 September 2013. 
  5. Mohr, Merilyn Simonds (1997). The New Games Treasury. Houghton Mifflin Company. ISBN 1-57630-058-7. 

Посилання[ред. | ред. код]