Педоси (Погребищенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Педоси
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Погребищенський
Рада/громада Педосівська сільська рада
Код КОАТУУ 0523484101
Облікова картка Педоси 
Основні дані
Населення 537
Площа 2,36 км²
Густота населення 227,542 осіб/км²
Поштовий індекс 22209
Телефонний код +380 4346
Географічні дані
Географічні координати 49°26′24″ пн. ш. 29°13′46″ сх. д. / 49.44000° пн. ш. 29.22944° сх. д. / 49.44000; 29.22944Координати: 49°26′24″ пн. ш. 29°13′46″ сх. д. / 49.44000° пн. ш. 29.22944° сх. д. / 49.44000; 29.22944
Середня висота
над рівнем моря
228 м
Водойми р. Рось
Найближча залізнична станція Погребище І
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 22209, с. Педоси, вул. Центральна, 10; тел. 2-74-25
Карта
Педоси. Карта розташування: Україна
Педоси
Педоси
Педоси. Карта розташування: Вінницька область
Педоси
Педоси
Мапа

Педоси у Вікісховищі?

Педоси — село в Україні, в Погребищенському районі Вінницької області. Населення становить 537 осіб.

Транспорт[ред. | ред. код]

За 4 км від села знаходиться залізнична станція Погребище І (не плутати з містом Погребищем), де можна сісти на приміські дизель-поїзди Козятин-Погребище, Козятин-Жашків і Козятин-Христинівка.

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Спичинецької волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 427 осіб, налічувалось 64 дворових господарства, існували православна церква, школа та постоялий будинок[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 723 осіб (371 чоловічої статі та 352 — жіночої), з яких 615 — православної віри, 81 — римо-католицької[2].

Під час Другої світової війни у другій половині липня 1941 року село було окуповане німецько-фашистськими військами. Червоною армією село було зайняте 1 січня 1944 року.[3]

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 530 осіб,[4] із них 98,88 % зазначили рідною мову українську, 0,93 % — російську, 0,19 % — молдовську.[5]

Населення Педосів в різні роки
Рік ~1885[1] 1897[2] 1989[6] 2001[4]
Кількість осіб 427 723 597 530

Персоналії[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. а б рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-85)
  3. Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 47.
  4. а б Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Процитовано 3 лютого 2019. 
  5. Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. http://ukrcensus.gov.ua. Процитовано 3 жовтня 2018. 
  6. Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Процитовано 3 лютого 2018.