Пейслі (орнамент)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Варіація пейслі

Пе́йслі, бута (від англ. Paisley, інші назви: індійський огірок, східна груша, азербайджанська бута, турецький біб та ін.) — орнаментальна композиція, що складається з повторюваних елементів краплеподібної форми в одному напрямку або дзеркальному, або в довільному. Вільний простір може бути зайнято декоративними елементами в рослинному стилі, колами та іншими графічними елементами. Візерунки із цим зображенням зустрічаються в малюнках килимів, тканин, творів декоративно-прикладного мистецтва, а також декорі архітектурних споруд.

Походження[ред. | ред. код]

Батьківщиною орнаменту вважається Іран. Малюнок буту або «буте» (перс. بته‎ — «кущ, рослина» або «букет листків») був характерний для Ірану з часів династії Сасанідів (III—VII століття) і розвинувся до різноманіття форм вже у XVI—XVIII століть — часу правління династії Сефевідів[1].

Виробляти східні шалі з цим візерунком почали в середні віки в Індії, а потім і в інших східних країнах. У ті часи він прикрашав регалії і одяг знаті, з'являвся на ювелірних прикрасах, посуді, предметах домашнього побуту і релігійного культу.[2].

Тлумачення форми[ред. | ред. код]

У тому, що ж із себе насправді представляє пейслі, єдиної думки немає. За однією з версій, це квітковий мотив, поєднаний з силуетом кипариса — символу життя в зороастризмі. Кипарис та зображення крил казкових тварин найчастіше зустрічаються поміж надбань матеріальної культури часів ассирійського (II—I тис. до н. е.) та ахаменідського періоду стародавньої історії Ірану (6-4 ст до н. е.). Переважно ними оздоблені вази, чаші, збруя, ювелірні вироби та архітектурні пам'ятки[1]. З часом стилізоване зображення цього дерева було введено до рослинних та геометричних мотивів візерунків. З малюнків кипарису й крил казкових тварин утворився новий художній орнамент[3]. Інший варіант походження — стилізовані язики полум'я, також символізують життя. Можливо і походження від горіха кеш'ю, що був символом родючості. В Індії та Пакистані малюнок пов'язують із формою кісточки манго, асоціюється з пророслим зерном або ембріоном. А Далекий Схід порівнює пейслі з половинкою знака Інь і ян.

Розповсюдження в Європі[ред. | ред. код]

В Європу тканини з іранським візерунком привезли англійські колоністи у першій половині XVII століття. Кашемірські шалі зі Сходу, декоровані «огірком», були шанованим і дорогим подарунком.

У XIX столітті в Англії і Шотландії почалося широке виробництво текстилю з «бутом». Основним центром виробництва дешевих тканин з таким орнаментом у Західній Європі стало шотландське місто Пейслі (на честь якого орнамент і отримав свою назву на Заході).[4] Вони були вкрай дорогими, і дозволити собі їх могли тільки забезпечені аристократи. На початку XIX століття шотландські майстра навчилися ткати «огірки» на жакардових ткацьких верстатах — і шалі з "пейслі" стали більш масовим продуктом. Виробництво процвітало близько півстоліття, а потім орнамент вийшов з моди. Наступною хвилею популярності були часи хіппі — 1960-ті роки.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • У 1981 Джироламо Етро, засновник модного дому Etro, здійснював подорож до Індії і зібрав взірці традиційних для країни орнаментів, серед яких був і пейслі. В тому ж році модний дім випускає колекцію тканин з його використанням. Пейслі став фірмовим принтом бренду[5].
  • Пейслі було використано у дизайні тканини костюму збірної Азербайджану на Олімпіаді у Ванкувері (2010). Строкаті штани викликали здебільшого негативні відгуки[6].
  • Колекція шалей в музеї м. Пейслі має статус видатної колекції національного значення Шотландії[7].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Візерунок "буте-джеке" − одвічний самобутній образ іранців?. Умма. 22 лютого 2013. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 26 квітня 2014. 
  2. Paisley. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 27 квітня 2014. 
  3. Керимов Л. Г. Формы изображения бута //Азербайджанский ковёр.— 1983. — Том II. Архів оригіналу за 25 квітня 2014. Процитовано 27 квітня 2014. 
  4. Paisley Museum and Art Gallery. About Britain. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 5 березня 2008. Процитовано 27 квітня 2014. .
  5. Etro.Енциклопедія моди[недоступне посилання з грудня 2021]
  6. The Opening Ceremonies Are Muted, But The Bright Lights Remain. Народний оглядач. 13 лютого 2010. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 26 квітня 2014. 
  7. Paisley Museum. Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 22 червня 2014. 

Джерела[ред. | ред. код]