Пекарі (Канівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Пекарі
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Канівський район
Рада/громада Пекарівська сільська рада
Код КОАТУУ 7122085801
Облікова картка картка 
Locator Dot2.gif
Розташування села Пекарі
Основні дані
Населення 505
Територія 1,7 км²
Площа 1,03 км²[1]
Густота населення 490 осіб/км²
Поштовий індекс 19025
Телефонний код +380 4736
Географічні дані
Географічні координати 49°42′10″ пн. ш. 31°32′57″ сх. д. / 49.70278° пн. ш. 31.54917° сх. д. / 49.70278; 31.54917Координати: 49°42′10″ пн. ш. 31°32′57″ сх. д. / 49.70278° пн. ш. 31.54917° сх. д. / 49.70278; 31.54917
Середня висота
над рівнем моря
97 м
Місцева влада
Адреса ради 19025, Черкаська обл., Канівський р-н., с. Пекарі, вул. Шевченка, 68 , тел. 95-5-42
Сільський голова Носенко Наталія Миколаївна
Карта
Пекарі is located in Україна
Пекарі
Пекарі
Пекарі is located in Черкаська область
Пекарі
Пекарі
Недобудована церква

Пекарі́ — село в Україні, в Канівському районі Черкаської області. Населення становить 505 осіб.

Пам'ятний знак про Т. Шевченка

Транспорт[ред.ред. код]

У 2011 році в селі планувалося побудувати під'їзну дорогу та вертолітний майданчик, біля якого буде розміщений пасажирський термінал із пропусною спроможністю п'ятдесят пасажирів на годину[2].

Історія села[ред.ред. код]

Поблизу села виявлено два поселення трипільської культури, три — доби бронзи, кургани скіфського періоду, два поселення черняхівської культури, курганний могильник (два городища) періоду Київської Русі.

На території села знаходиться загальноосвітній навчальний заклад 1-3 ступенів на 300 місць (заклад не працює), сільська бібліотека, 1 магазин, відділення звязку, ФАП, сільський будинок культури на 400 місць.

Офіційно село Пекарі засноване в 1144 році, в історичних довідках село Пекарі згадуєтьсяза часів існування міста Родень, яке знаходилось теперішньої Княжої гори.

Під час Коліївщини через село ймовірно проходив повстанський отаман Микита Швачка[3].

Тарас Шевченко влітку 1859 року неодноразово перебував у селі і хотів тут оселитися, купити землю на горі Мотовиловщина.

За сільською радою всього числиться землі загальною площею 4122,2 га, в межах населеного пункту 170,2 га. На землях сільської ради знаходяться Канівські очисні споруди, Державний заповідник, причал «Тарасова гора». В селі є дві братські могили, одна з них знаходиться в центрі села — в ній поховано більше 5000 воїнів, які загинули в період Німецько-радянської війни — із них 10 Героїв Радянського Союзу. В роки Німецько-радянської війни загинуло 141 односельчанин, імена яких викарбувані біля братської могили.

Село забезпечене автобусним сполученням з районним центром. За рахунок громадян село газифіковане в 2005 році.

День села відмічається 4 грудня.

Населення села займається садівництвом та огородництвом, лозоплетінням.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

Інтернет-посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://kanivrada.com.ua/pekar.htm
  2. «Українська правда»: На другий вертолітний майданчик витратять 87 мільйонів
  3. Євген Букет. Швачка — фенікс українського духу. — К.: Український пріоритет, 2016. — 360 с. + іл.